В райськім садочку росла лелія
В райськім садочку росла лелія.
– Хто ж її садив? – Панна Марія.
Як садила, так садила,
Лелійочка ся розвила,
Красна лелія, красна лелія.
Прийшла до неї матінка єї:
– Дай ми, Маріє, листок лелії.
– Не дам, не дам ні листочка,
Бо ми всохне лелійочка,
Красна лелія, красна лелія.
Прийшов до неї батенько єї:
– Дай ми, Маріє, листок лелії.
– Не дам, не дам ні листочка,
Бо ми всохне лелійочка,
Красна лелія, красна лелія.
Прийшов до неї братенько єї:
– Дай ми, Маріє, листок лелії.
– Не дам, не дам ні листочка,
Бо ми всохне лелійочка,
Красна лелія, красна лелія.
Прийшла до неї сестричка єї:
– Дай ми, Маріє, листок лелії.
– Не дам, не дам ні листочка,
Бо ми всохне лелійочка,
Красна лелія, красна лелія.
Прийшов до неї миленький єї:
– Дай ми, Маріє, листок лелії.
– Дам ти, дам ти до листочка,
Бо то твоя лелійочка
Красна лелія, красна лелія.
Як бонус — вервечка ще кількох українських щедрівок:
