Богдан Тимків та Володимир Сорохтей видали книгу “Та війна з нами назавжди” (“Афганці” Калущини у світлинах та фактах. Книга друга: Калуський район). Презентацію книги провели напередодні 31-ї річниці виведення військ з Афганістану залі засідань Калуської районної ради.
Книга — своєрідне продовження книги-фотоальбому “Та війна з ними назавжди” (Калуські “афганці” у світлинах та фактах) (2018 р.), яка, у свою чергу, теж була продовженням книг “Шрам на серці” (2008 р.) та “Обпалені війною долі” (2016 р.). І якщо в перших двох книгах більше розповідається про трагічні події 10-літньої війни, опубліковано спогади про тих, кого ця війна забрала, то книги-фотоальбоми присвячені тим воїнам-“афганцям” Калущини, яким пощастило повернутися додому живими.
- До складу міськрайонної організації ветеранів Афганістану входить 286 учасників бойових дій. Це, зокрема, 15 офіцерів, три прапорщики, 95 сержантів та старшин, 163 єфрейтори та солдати, три службовці Радянської Армії.
Ведучий заходу Радіон Прокопчук розповів, що книга складається з семи розділів: “Калуське територіальне об’єднання ветеранів Афганістану продовжує писати свою історію”, “Вони проживають поруч із нами”, “Ці хлопці вміють не лише постояти за себе, а й змістовно провести своє дозвілля”, “Вони пройшли Афганістан”, “Хранительки роду та сімейного затишку”, “На шляху реформ”, “Чехи” та “афганці” вирішили об’єднатися”.
Голова Калуського територіального об’єднання ветеранів Афганістану, співавтор книги Володимир Сорохтей розповів, як виник задум видати книгу. Відзначив, що один із розділів присвячений дружинам “афганців”: “За один рік служби в Афганістані нам зараховували три роки стажу. Я завжди кажу, що нашим дружинам теж треба зараховувати рік за три, — усміхається. — Бо ми своє відвоювали, а вони продовжують “воювати” з нами і зараз. Бо ми — ті, хто повернувся з війни, — маємо непростий характер. А наші дружини нас терплять”.
Письменник, автор багатьох книг, член Національної спілки журналістів України Богдан Тимків зауважив, що воїни-“афганці” — це люди, які варті уваги, заслуговують, аби їх поважали. І такі книги потрібні, особливо молодому поколінню.
Володимира Сорохтея та Богдана Тимківа Українська спілка ветеранів Афганістану нагородила медалями “Честь, мужність, пам’ять”.
Голова районної ради Віктор Гільтайчук, звертаючись до “афганців”, подякував їм за те, що мужньо виконали свій обов’язок і як воїна, і як чоловіка. Поклонився матерям тих, хто загинув у тій страшній війні. А ще відзначив, що міськрайонна організація ветеранів Афганістану — найбільш активна, потужна та рушійна на території міста та району.
Заступник міського голови Любов Максимович подякувала авторам книги, відзначила, що організація “афганців” справді багато робить для розбудови нашого міста і держави в цілому.
Від імені голів ОТГ району виступив Михайло Срібняк. Він пригадав, як червневого дня 1984 року в його рідному селі Грабівка ховали 18-річного Ярослава Шкутяка, котрого привезли з Афганістану в цинковій труні. Його мама і досі сподівається, що син живий і колись повернеться з афганських гір додому.
Спогадами про сина Ярему поділилися п. Стефа Ткачук. Він загинув всього за кілька днів до закінчення війни. Тобто 13 лютого — якраз 31 рік тому.
Воїн-“афганець” отець Богдан Никорович розповів, що після Афгану йому довелося нести службу ще й в Нагорному Карабасі.
Військовий комісар тих років Олександр Білецький відзначив, що йому в ті роки доводилося виконувати страшну місію: повідомляти батькам про смерть синів, бо таким був його військовий обов’язок. А книгу “Та війна з нами назавжди” порівняв з машиною часу. Бо наче повертає нас в ті часи.
Прикметно, що до книги ввійшли розповіді не тільки про хлопців, які пройшли Афган, але й про “чехів” — тих, хто брав участь у “Празькій весні 1968 року”, а їх було понад 400 з Калущини. Уже багатьох немає в живих. А ті, котрі дожили до наших днів, об’єдналися разом із “афганцями” у спільну організацію. Від імені “чехів” виступив Іван Гладкий, старший лейтенант запасу.
Учасники “Празької весни” (“чехи”)
Презентацію підготував та провів відділ культури Калуської РДА. Вихованці Голинської дитячої мистецької школи виконали пісні “Не твоя війна” та “Заспіваймо пісню про Україну”), Сашко Турлай зі Студінки — “Для хлопців із Афгану”.
