Міла Лернер, досвідчений податковий аудитор і консультант з шестирічним досвідом роботи в Німеччині, ділиться цінними порадами щодо відкриття та ведення бізнесу в Німеччині для українських біженців.
Матеріал підготовлено на основі відео з ютуб-каналу "Валентина: Життя у Німеччині".
Чеклист для відкриття бізнесу в Німеччині:
- Перевірити дозвіл на ведення підприємницької діяльності у документах на проживання
- Визначити оптимальну форму бізнесу (фрілансер, ФОП, юридична особа)
- Дізнатися про необхідність спеціальних ліцензій для вашого виду діяльності
- Зареєструватися в Гевербеамті (для ФОП) або додатково у нотаріуса (для юридичних осіб)
- Отримати податковий номер у податковій службі
- Відкрити бізнес-рахунок у банку
- Вивчити податкові зобов'язання, включно з ПДВ та податком на прибуток
- Оформити необхідні страховки (медична, професійна відповідальність)
- Дізнатися про можливі програми підтримки малого бізнесу
Правовий статус для підприємців-біженців
Українські біженці мають такі ж права на ведення бізнесу, як і громадяни Німеччини, за умови наявності відповідного дозволу. Міла пояснює: "Фактично всі, у кого є дозволене перебування в Німеччині — або це Aufenthaltstitel, або віза, або параграф 24 для біженців з України — якщо там стоїть Erwerbstätigkeit gestattet, це означає, що дозволено вести будь-яку підприємницьку діяльність".
Важливо розуміти, що статус податкового резидента Німеччини отримують особи, які перебувають у країні більше 183 днів. Це впливає на оподаткування доходів.
Форми ведення бізнесу для українців
У Німеччині доступні різні організаційно-правові форми бізнесу. Міла виділяє три основні варіанти. Перший — фрілансер (Freiberufliche Tätigkeit) — для обмеженого переліку професій, що вимагають спеціальної освіти: лікарі, юристи, інженери, консультанти. Для реєстрації достатньо звернутися до податкової служби. Другий — аналог ФОП (Gewerbe) — фізична особа-підприємець, яка ще не є юридичною особою. Потрібна реєстрація в Гевербеамті (відділі з питань підприємництва у ратуші). Третій — юридична особа (GmbH, AG) — вимагає більше капіталу, складніша процедура реєстрації, включає нотаріальне оформлення.
Важливий момент для ІТ-спеціалістів: робота лише з однією компанією може бути розцінена як прихована трудова діяльність, що створює проблеми з соціальними внесками. "Це не дуже законно в Німеччині. Існує таке поняття як Scheinselbständigkeit — фіктивна самозайнятість. І одна з її ознак — це праця тільки з одним єдиним клієнтом", — попереджає Міла.
Процес реєстрації бізнесу
Процедура реєстрації залежить від обраної форми бізнесу. Для самозайнятості (Freiberufler) достатньо зареєструватися в податковій службі та отримати необхідні ліцензії.
Для реєстрації ФОП (Gewerbe) потрібно звернутися до Гевербеамту (відділу підприємництва) у ратуші, зареєструватися в податковій службі та зареєструватися в торгово-промисловій палаті (IHK).
Вартість реєстрації ФОП досить низька — від 10 до 60 євро залежно від міста. "Мюнхен — 60 євро, Боденське озеро — 15 євро. Це майже ніщо", — зазначає Міла.
Для юридичних осіб процес складніший і включає нотаріальне оформлення статуту та внесення статутного капіталу.
Необхідні документи та ліцензії
Для реєстрації бізнесу знадобляться паспорт, дозвіл на проживання в Німеччині, заповнена анкета, а для деяких видів діяльності — спеціальні ліцензії.
"Для банку, для Gewerbe вам знадобиться паспорт, дозвіл на проживання в Німеччині, заповнена анкета і явитися особисто в Gewerbestelle у вашу ратушу", — пояснює Міла.
Особливу увагу варто звернути на необхідність спеціальних ліцензій для певних видів діяльності. Наприклад, харчова промисловість, косметологічні послуги, манікюр часто потребують додаткових дозволів. Інформацію про це можна отримати в торгово-промисловій палаті (IHK) або ремісничій палаті (Handwerkskammer).
Податкова система для підприємців
Податкове навантаження в Німеччині залежить від форми бізнесу та рівня доходу. Основні податки включають податок на доходи фізичних осіб (Einkommensteuer) — від 14% до 45% залежно від прибутку, ПДВ (Umsatzsteuer) — стандартна ставка 19%, знижена 7% для деяких товарів і послуг, та промисловий податок (Gewerbesteuer) — для ФОП і юридичних осіб, ставка від 13% до 18,5% залежно від міста, але є значні пільги.
Важлива особливість німецької системи — початківці можуть скористатися статусом малого підприємця (Kleinunternehmer) і не платити ПДВ, якщо річний оборот не перевищує 22 000 євро.
"Якщо ви знаєте, що у вас дуже маленькі обороти і у вас немає великих витрат на початку чи в процесі бізнесу, то ставте цю галочку і перший рік ви не будете платити ПДВ", — радить Міла.
Цікаво, що на перших етапах розвитку бізнесу податкове навантаження може бути мінімальним. "Перший рік ви будете платити поки що нічого. Після кінця року ви заповнюєте декларацію, надсилаєте в податкову, податкова надсилає податкову довідку і каже: 'Заплатіть за попередній рік'", — пояснює експертка.
Взаємодія з Джобцентром
Для біженців, які отримують допомогу від Джобцентру, важливо правильно оформити підприємницьку діяльність. Досвід показує, що реакція Джобцентру на бажання відкрити бізнес може суттєво відрізнятися залежно від міста та конкретного співробітника.
"Я бачила кейси, коли у Франкфурті вони реально допомагали робити бізнес і робили все можливе, щоб людина вийшла з Джобцентру на власний бізнес. І бачила кейси, коли людину смикали кожного дня, аби вона не могла працювати на бізнесі", — ділиться Міла.
Експертка рекомендує: "Реєструвати Gewerbe варто вже тоді, коли ви запланували робити бізнес. Всі витрати, які у вас були зроблені до моменту реєстрації, не будуть враховані як бізнес-витрати. А ті, які ви зробили після моменту реєстрації, — це вже бізнес-витрати".
Програми підтримки для підприємців
Хоча специфічних програм лише для біженців з України Міла не називає, вона підкреслює, що в Німеччині існує багато програм підтримки малого бізнесу загалом. Серед них бездоганкові кредити від держави, програми підтримки від Джобцентру, програми благодійних фондів і громадських організацій, а також локальні програми підтримки певних видів бізнесу.
"Порада — дізнаватися або в Bürger Büro, вони це знають, або в Джобцентрі. В Джобцентрі у них дійсно треба випитувати, тому що Джобцентри великих міст знають ці програми", — рекомендує Міла.
Ризики та виклики для українських підприємців
Відкриваючи бізнес у Німеччині, українці можуть зіткнутися з низкою викликів. Серед них ринкові ризики — бізнес може не мати попиту або неправильно побудована бізнес-модель. Також існують складнощі з ліцензуванням — "Іноді ситуація, коли в Україні ліцензія не потрібна, в Німеччині вона потрібна, і отримати її складно". Важливо враховувати правові ризики — незнання законодавства може призвести до порушень, особливо щодо захисту інтелектуальної власності та персональних даних. Суттєвою перешкодою може стати мовний бар'єр — "Перекладачі не завжди коректно перекладають юридичні терміни. Німецька юридична — це не німецька звичайна".
Найголовніша порада від експертки — уникати "сірих схем", які поширені в Україні, але дуже ризиковані в Німеччині: "Будь ласка, не лізьте в сірі схеми. Я вас прошу. Я знаю, що це дуже поширено в Україні. В Німеччині рано чи пізно до вас прийде податкова з перевіркою, ці тріщинки знайде і виставить рахунок, який буде складатися з величезних штрафів".
Стратегія довгострокового розвитку
На завершення Міла наголошує на важливій особливості німецького бізнес-середовища: воно орієнтоване на стабільний довгостроковий розвиток, а не на швидкий прибуток.
"Чим мені подобається німецьке правове поле? Воно пристосоване для довгострокових бізнесів. Тут немає ситуації, коли можна вкласти гроші і відразу отримати великий прибуток. Тут все зроблено для того, щоб бізнес розвивався поступово і багаторічно", — підсумовує експертка.
Для тих, хто планує залишатися в Німеччині надовго і розвивати своє підприємство, система пропонує численні переваги та механізми підтримки. Проте варто бути готовим до того, що швидкий результат неможливий: "Якщо ви плануєте отримати дохід через півроку — не вийде".
