Олександр Демочко — співвласник СВК «Ягідки», ферми з вирощування органічної лохини, що реалізує свою продукцію під торговою маркою Big Blue, впевнений, що в українських фермерів набагато більше можливостей для реалізації своїх проєктів, ніж у Європі. Підприємець поділився досвідом розбудови прибуткового ягідного господарства на піщаних ґрунтах Київщини та розповів про особливості створення промислової плантації лохини.
Матеріал підготовлено на основі відео з ютуб-каналу "Куркуль — фермерський канал".
Чеклист для початку бізнесу з вирощування лохини
- Обрати правильну земельну ділянку площею не менше 10-60 га
- Підготувати спеціальний субстрат з торфу та тирси
- Встановити автоматичну систему зрошення та удобрення
- Обрати різні сорти лохини для подовження періоду плодоношення
- Забезпечити інфраструктуру для зберігання та пакування ягід
- Організувати проживання та харчування для сезонних працівників
- Розрахувати окупність проєкту на 7-9 років
Від хобі до прибуткового бізнесу
Промислове вирощування лохини в Україні за останні роки перетворилось із нішевої діяльності на повноцінний аграрний бізнес. Власник ягідної ферми на Київщині розповідає, що стартував проєкт у 2015-2016 роках, коли перспективи здавалися просто фантастичними.
"Для мене, для моїх партнерів, це був окремий проект у галузі сільського господарства. На моменті 15-го року, скажу вам відверто, ті прорахунки, які ми робили собі по лохині, вони виглядали фантастичними", – розповідає підприємець.
Цікаво, що спочатку власник сприймав ферму більше як хобі, ніж бізнес. Лише з 2021 року підприємство набуло всіх ознак прибуткового бізнесу з налагодженою системою роботи та стабільними доходами.
Вибір ділянки та особливості ґрунту
Ферма розташована на піщаних ґрунтах, що в даному випадку є перевагою для вирощування лохини. Загальна площа господарства складає 60 га, з яких близько 45 га займають безпосередньо насадження.
"По суті, ми на пісках знаходимося, але коли ми вибрали таку культуру, як лохину, грунт великого значення немає, оскільки лохина не росте в рідних ґрунтах", – пояснює фермер.
Для лохини створюється спеціальний субстрат, що складається з торфу, тирси та частково місцевого ґрунту. Важливою умовою є кислотність — ґрунт для лохини має бути кислим. На початку було завезено велику кількість торфу з державних підприємств, який змішували на місці та вносили в гряди.
Термін окупності інвестицій — головний нюанс бізнесу
Один із головних аспектів, який слід враховувати в бізнесі на лохині — це тривалий термін повернення інвестицій. Фермер відверто зазначає, що багато підприємців не готові до такої довгої перспективи.
"Ви заклали сад дворічними рослинами. Вони вступлять у промислове плодоношення десь на п'ятий рік. Тобто, дворічна рослина, ще три роки ти ходиш, доінвестовуєш сад, не маєш плодів, немає в цьому сенсу, оскільки це не товарна партія", – розповідає підприємець.
За його словами, перші 3-5 років іде постійне вкладення коштів без отримання значимого врожаю. Потім рослини починають плодоносити, але обсягу ягід ще недостатньо для покриття річних витрат ферми. І лише через 7-8 років господарство виходить на промислові обсяги врожаю.
При цьому виникає ще один нюанс: за ці 7-8 років інфраструктура, збудована на початку, вже потребує ремонту та модернізації. Тому частину доходу доводиться спрямовувати на оновлення обладнання.
Масштаб має значення
Важливим фактором успіху в бізнесі на лохині є правильний вибір масштабу господарства. На думку фермера, для повноцінного промислового садівництва необхідно мати щонайменше 10-60 га насаджень.
"Коли ми розуміли, що територія в 60 га дасть нам можливість працювати з базарами, з рітейлом і експортувати ягоду, ми зрозуміли, що ця територія підходить для нашої кінцевої мети", – пояснює він.
Підприємець зазначає, що на малих площах (до 10 га) виробники стикаються з обмеженнями у збуті. Великі мережі та експортери потребують значних обсягів продукції, які неможливо забезпечити з маленької ферми.
Техніка та обладнання для саду
У техпарку господарства є кілька тракторів різного розміру. Основний трактор МТЗ був придбаний у 2016 році. З часом виникла потреба у меншому тракторі з меншою колісною базою, оскільки кущі розрослися, і великий трактор вже складно проходить між рядами.
"Техніка в саду — це не найбільша стаття витрат. Тут немає потреби в дорогих комбайнах чи надпотужних тракторах, як для зернових культур", – зазначає власник.
Основний трактор використовують переважно в зимовий період для мульчування грядок, внесення тирси та кори. А в сезон, коли рослини розкинуті і мають плоди, працює менший трактор.
Система зрошення та удобрення
Полив — це критично важливий елемент у вирощуванні лохини. Спочатку на фермі було встановлено звичайну систему зрошення, але вже наступного року її замінили на повністю автоматичну.
"На 17-й рік ми вже поставили автоматичну систему зрошення. Зручно було в тому, що я все став контролювати з телефона. З телефона вмикав програму, міг дивитися водовилив, контролювати добрива", – розповідає фермер.
Автоматична система зрошення та вентиляційний стіл обійшлися господарству приблизно в 40 000 євро. Наступного року було вдосконалено систему фільтрації, зробивши її також автоматичною.
Витрати на полив суттєві, але необхідні. У пік сезону (червень-липень) полив здійснюється щодня. Насос споживає близько 40 кВт/год, а свердловини ще додатково 15 кВт/год. При роботі 12 годин на день це складає значну суму.
На одну рослину в залежності від фази розвитку потрібно від 3 до 20 літрів води на день. При кількості рослин близько 150 000 це становить до 1500 кубометрів води щодня.
Мульчування та боротьба з бур'янами
Для зменшення випаровування вологи та боротьби з бур'янами на фермі використовують мульчування. Раніше застосовували тирсу та кору хвойних порід, а нещодавно почали експериментувати з кострою конопель.
"Постійно кожен рік намагаємося підмульчовувати, досипати. Обов'язково, щоб захиститися від бур'яну і менше використовувати вологи", – розповідає агроном господарства.
Агроволокно показало відмінні результати — вологість ґрунту під ним у два рази вища порівняно з відкритим ґрунтом, навіть якщо він замульчований. Це дозволяє вдвічі зменшити використання води.
Найкраще використовувати агроволокно на етапі закладки саду, коли кущі ще маленькі. З великими розрослими рослинами доводиться складати агроволокно з двох частин, що збільшує його витрати.
Сортовий склад та врожайність
На фермі вирощують п'ять сортів лохини: від раннього до пізнього. Це дозволяє розтягнути період плодоношення на 2,5 місяці.
"Ми маємо п'ять сортів від раннього до пізнього. І в проміжку маємо середньоранній, середній, середньопізній, пізній. Це важливо, щоб в один момент не мати всю ягоду одразу", – пояснює підприємець.
Серед сортів є Дюк (ранній), Еліот, Спартан та десертний сорт Чандлер з особливо великими ягодами. У 2021 році господарство зафіксувало рекорд України на сорті Чандлер — вага однієї ягоди склала близько 9 грамів, а діаметр — 33-35 мм.
Оптимальна врожайність для цієї ферми становить 4-6 кг з куща, що вважається дуже хорошим показником. Нові сорти обіцяють ще вищу врожайність, але вони проходять апробацію в місцевих умовах.
Збір та реалізація ягід
Збір ягід на фермі здійснюється виключно вручну, оскільки продукція орієнтована на свіжий ринок, а не на переробку.
"Ми не збираємо нашу ягоду в автоматизований спосіб. Нам важливий її зовнішній вигляд. Ця ягода — королева фреш маркету, вона приваблива візуально", – підкреслює власник.
У сезон збору на фермі працює близько 150 людей. Важливим аспектом є забезпечення їх проживання та харчування. На території є гуртожиток, де може розміститися до 60 людей, а для решти встановлюють вагончики.
"Дуже важливий фактор — для того, щоб забезпечити ферму стабільно трудовим ресурсом, треба людей розмістити на цій фермі і треба людей нагодувати", – розповідає фермер.
Ціни на ягоди суттєво варіюються залежно від сезону. Рання ягода має найвищу ціну, потім вартість падає в 3-4 рази. Ціна на пізню ягоду знову піднімається, але не до рівня ранньої.
Результати та перспективи
Попри складні часи, зокрема окупацію Київської області у 2022 році, господарство продовжує розвиватися. Під час окупації сад постраждав від прильотів, було пошкоджено близько 2 га насаджень та система крапельного зрошення.
"Були вражені рослини, але силами нашого колективу, агрономів, ми їх витягнули, відновили", – розповідає власник.
Обсяги виробництва постійно зростають. Якщо в 2022 році, з урахуванням наслідків окупації, було зібрано близько 150 тонн ягід, то в 2023 році – вже 230 тонн. На 2024 рік прогнозується збір близько 300 тонн лохини.
Господарство поступово виходить на повну потужність, оскільки не всі сектори саду ще вийшли на пік плодоношення. Ферма вважається компактною, але такою, що дає промислову партію продукції, що дозволяє працювати з рітейлом та експортувати ягоди.
