Тест: як добре ви знаєте лікарські рослини?

Ромашка є протизапальним, потогінним, заспокійливим, кровоспинним і знеболювальним засобом. Вона знімає спазм, прискорює регенерацію епітелію, зупиняє процеси гниття і бродіння у кишківнику, стимулює травлення, має дезінфекційні властивості. Належить до антиалергійних препаратів. 

Противірусні властивості ромашки аптечної допомагають при застудних захворюваннях: прискорюють одужання, зменшують симптоми і знімають запалення слизової оболонки. Ромашка застосовується для полоскання у випадку ангіни, ларингіту, тонзиліту і при запаленні ротової порожнини.

Пийте чай з ромашки і будете здорові!

У сучасній медицині полин найчастіше застосовують при гастроентерологічних захворюваннях. Полинова гіркота підсилює секреторну діяльність, збільшує кількість жовчі.

Препарати полину гіркого мають також тонізуючі й заспокійливі властивості, тому їх застосовують при безсонні, збудженні та депресіях. Використовують  зовнішньо для компресів і примочок при ударах, нагноєннях, виразках і припухлостях, а також для полоскання горла при ангіні. А ще він ефективний для схуднення, хороші результати дає очищення організму полином

Застосовують пижмо при інтоксикаціях організму та запальних процесах у нирках, печінці та шлунку Офіційна медицина використовує рослину для лікування хвороб сечового міхура, ломоти в суглобах, при низькій кислотності шлункового соку та як відмінний глистогінний засіб. 

Материнка лікує багато жіночих хвороб. А ще — зміцнює імунітет, заспокійливо діє на центральну нервову систему, підвищує секрецію травних, бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику,  стимулює секрецію жовчі, має протизапальні, болетамувальні та антимікробні властивості. 

Але материнку не рекомендують чоловікам. Річ у тому, що рослина містить фітогормони — рослинні аналоги естрогену. Це впливає на зниження тестостерону в чоловічому організмі і, відповідно, потенції. 

Навіть прислів’я є: "Як без борошна не можна спекти хліб, так без звіробою неможливо вилікувати багато хвороб". Тому звіробій є більшості лікувальних зборів.

Він має в’яжучу, протизапальну, жовчогінну, кровоспинну, протимікробну дію та позитивно впливає на обмін речовин в організмі. А також його використовують при радіаційному опроміненні, хворобах нервової системи, захворюваннях органів дихання, травного тракту, стоматології. Звіробій має сильну ранозагоювальну та кровоспинну дію.Одним із найпопулярніших фармакологічних препаратів є звіробійна олія. Її застосовують при лікуванні опіків, гнійних ран, ангіні, стоматиті, абсцесах, діатезі.

В офіційній медицині чистотіл використовують зовнішньо при захворюваннях шкіри (кзема, псоріаз, бородавки, папіломи, короста) та внутрішньо як жовчогінний засіб при холециститах, холангітах, хронічних гепатитах та при ахворюваннях підшлункової залози, гастриті. Також завдяки  антибактеріальним властивостям чистотіл сприяє нормалізації та швидкому загоюванню ран.

У науковій медицині дягель лікарський призначають як засіб, що збуджує апетит, при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, порушеннях моторної функції кишечника, дискінезії жовчних шляхів, при гіпацидних гастритах, інфекційних  колітах, як відхаркувальний засіб при ларингітах, бронхітах і пневмоніях та при вегетативному неврозі тощо.

У народній медицині також використовується як сечогінний, жовчогінний, спазмолітичний, солерозчинний та антимікробний засіб.

Рослина має бактерицидні властивості,  вбиває збудників стрептококів та стафілококів. В аптеці можна придбати настоянки та мазі на її основі.

Внутрішній прийом настою календули призначають у складі комплексного лікування ерозивних гастритів, ентероколітів, колітів, виразкової хвороби. При хворобах печінки і жовчовивідних шляхів календула лікарська служить жовчогінним засобом. Полоскання з квіток календули ефективні проти кашлю і запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Їх використовують при ангіні, ларингіті, ГРЗ і хворобах ротової порожнини: при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі.

Нагідок квітки — незамінний засіб від прищів, вугрів, шкірних запалень. 

Насамперед петровий батіг — це ще одна назва рослини — використовують для приготування сурогату кави. 

В офіційній медицині його застосовують як додаткове джерело інуліну, який підтримує життєдіяльність біфідофлори в кишечнику, перешкоджає розмноженню сальмонел і колібактерій. Інулін виявляє імуномодулювальну, протипухлинну та протизапальну активність. Як поліфруктан унулін є джерелом отримання D-фруктози.

А ще череда помічна при захворюванні печінки, нирок, поганому травленні та діареї у дітей.

Препарати із подорожника мають тонізуючу дію, збуджують апетит, сприяють підвищенню гемоглобіну в крові. Екстракт рослини зменшує вміст холестерину в крові. Листя використовують як кровоспинний і ранозагоювальний засіб, при ударах, порізах, наривах, носових кровотечах. Кашку зі свіжого листя застосовують для лікування ран, фурункульозі, набряках, викликаних укусами ос, бджіл, павуків. 

Реп'яхова олія — олійний екстракт (настій) з кореня лопуха. Застосовують як зовнішній лікувальний чи профілактичний засіб при випадінні волосся, ламкості нігтів, деяких ураженнях шкіри.

Назва походить від слова "реп'ях", яким у народі називали лопухи загалом або тільки їхні плоди. 

У науковій медицині застосовують листки кропиви — Folium Urticae, які рекомендують при маткових, легеневих, геморойних, кишкових кровотечах. У вигляді сухого екстракту кропива входить до складу препарату "алахол", що використовується при лікуванні гострих і хронічних запалень печінки, жовчних шляхів, при жовчнокам'яній хворобі. Відвар рослини знижує вміст цукру в крові. 

У науковій медицині використовується трава фіалки триколірної і польової — Herba Violae Tricoloris. Препарати з неї використовуються як відкашлювальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

У народній медицині мелісу лікарську або м’яту лимонну використовують також при атеросклерозі, судомах, різному шумі у вухах, запорах, гіпертонії, захворюваннях в шлунково-кишковому тракті, недокрів'ї, поганому апетиті, ревматизмі, застуді.

Меліса зміцнює нервову систему, посилює слиновиділення, покращує обмін речовин, апетит, діяльність травної системи. Сприяє оновленню лімфи і крові, допомагає при головному болю. Корисні властивості меліси роблять її засобом для схуднення. Чай з рослини допоможе поліпшити метаболізм, виведе зайву рідину і послужить легким проносним. 

Листя меліси вживають  як прянощі — додають в салати, зелені борщі, юшки, окрошки, вінегрети.

Застосовується як сечогінний, кровоспинний, протизапальний, антимікробний і гіпотензивний засіб. Доведена ефективність хвоща проти запалень та бактерій. Тому хвощ польовий застосовують при лікуванні запальних процесів сечового міхура і сечовивідних шляхів. Також рослина очищує організм, виводить свинець. Відвар трави хвоща нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін.