Верхнянська об’єднана територіальна громада Калуського району утворена наприкінці 2015 року. ОТГ об’єднала шість сільських рад, 12 населених пунктів. А вже за підсумками 2017 року увійшла до десятки кращих ОТГ України за темпами розвитку. Як живуть у Верхнянській ОТГ, вирішують проблеми і які мають плани на майбутнє — відповіді в інтерв'ю із першим заступником голови Верхнянської ОТГ Іваном Кавчаком.
За 4 роки у Верхнянській ОТГ зробили великий ривок. Це вдалося тому, що є реальне самоврядування, повноцінні повноваження і повна відповідальність. ОТГ не зрівняти із сільською радою, де троє людей в апараті, які не мають повноважень ні в сфері освіти, ні в культурі, ні в соціальному захисті. На розвиток сіл у бюджетах теж — великий нуль. В ОТГ — зовсім інша справа. Всі послуги — на місці, ніхто з району не диктує, що робити, коли і як.
На початку було важко, ніхто не вірив, що органи місцевого самоврядування отримають в ОТГ таку вагу. Не розуміли цього чиновники ні в області, ні в районі. Пригадую, як директори департаментів ОДА на одній із нарад казали, що всі гроші з ОТГ треба передавати в районний бюджет. Мовляв, в ОТГ не зможуть дати собі ради. Я посміхнувся на це. Після завершення наради представник ОБСЄ запитав, чому мені було смішно. "А тому, що ми отримали реальне місцеве самоврядування, можливість керувати всіма галузями, а чиновники пропонують все залишити, як було раніше", — відповів я.
Так, ми були обмежені у діях через відсутність законодавчої бази. На час утворення Верхнянської ОТГ був єдиний закон "Про добровільне об’єднання громад" — і все. Згадую, як нас сприймало керівництво району — як страшний сон. У січні 2016 року кошти освіти і медицини уже були у нас, в ОТГ, а заклади освіти і медицини передали нам тільки 27 січня. Проти нас налаштовували вчителів і медиків. Мовляв, ОТГ винна, що працівники бюджетних сфер вчасно не отримали зарплату. Як ми могли їм платити аванс і зарплатню, якщо вони були у штаті відділу освіти?
Верхнянська ОТГ разом з Печеніжинською та Старобогорчанською ОТГ були першими області. Інші села вірили у царя, який прийде і все зробить, боялися змін. Ті, хто ризикнули бути першими, їм тоді було важко, але вони тепер опинилися у виграші. У перші місяці ми проводили сесії по кілька разів на місяць. Приймали дуже кардинальні рішення. Ми одразу від району перебрали всі повноваження у галузі культури, освіти, медицини, соціального захисту, благоустрою.
.Якщо раніше бюджети сільських рад, які увійшли ОТГ (за винятком Верхнянської ОТГ), на 100% складалися із заробітної плати та нарахувань, і то лише на 4-5 місяців, а потім треба було просити додатково коштів з районного бюджету, то зараз на утримання апарату використовуємо 11% бюджету, тобто трохи більше 1/10 бюджету. На 2019 рік бюджет Верхнянської ОТГ планово складав 56 млн грн, з уточненням — 59,8 млн грн . У структурі бюджету ПДФО складає 7 млн 750 тис.грн, місцеві податки і збори — близько 5 млн. Якщо у 2016 році було 16% власних доходів, то у 2019 році — уже 24%. Розширено базу оподаткування, створено нові робочі місця, збільшилася кількість суб’єктів на єдиному податку.
Найбільше видатків із бюджету ОТГ ми спрямовуємо на освіту — 67% обсягу. Це не лише на зарплату й поточні видатки. Нам вдалося зробити багато капвкладень.
Перекрили дахи ліцеїв у Верхній, Довгому Войнилові, шкільний спортзал у Негівцях.
Замінили вікна практично в усіх навчальних закладах, встановили нову підлогу у спортзалах у Довгому Войнилові і Негівцях.
Перекрили дах і утеплили фасад, облаштували внутрішні туалети у Станьківській школі.
У Довгому Войнилові замінили і утеплили теплотрасу школи, збудували дитячий спортивний майданчик.
У Завадківській школі замінили всі вікна і двері, у багатьох школах — нові вхідні двері. Зробили капітальний ремонт на другому поверсі колишнього адмінприміщення сільради, щоб відкрити дитячий садок у Завадці. З придбанням обладнання допоможе програма DOBRE.
Завершено капітальний ремонт спортзалу Верхнянського ліцею: відремонтовано зал, облаштовано дві душові кабінки, санвузли, дві роздягальні із шафками.
Для садочків і навчальних закладів Верхнянської ОТГ придбали багато обладнання: 49-дюймові смарт-телевізори, близько 30 ноутбуків, у Верхнянському ліцеї укомплектували комп’ютерний клас, також придбали комп’ютери й для інших шкіл. У рамках Програми Нової української школи обладнали класи для перших класів торік і в цьому році.
Особливу увагу приділяємо переведенню шкіл на альтернативне опалення. Для Верхньої придбали твердопаливний котел потужністю 800кВ за 198 тис. грн. Він нам окупився за рік
Відкрили 3 дошкільні заклади на 63 дитячі місця: у Степанівці, Довгому Войнилові та в Негівцях. У більшості сіл, які увійшли у Верхнянську ОТГ, раніше не було дошкільних закладів, молоді батьки часто зверталися і до районної, і до обласної влади з проханням про відкриття дитячих садочків. Ми також провели ремонти в усіх дитячих садочках, оновили меблі, інвентар, обладнання.
Найжахливіший спадок ми отримали у сільській медицині. ФАПи не опалювалися, обладнання радянське — з 60-70 років, столи і крісла розвалювалися, стіни вкриті цвіллю, підлоги вражені грибком. У Негівському ФАПі зовсім не було підлоги.
У Гуменівському ФАПі були лише лаги, через які доводилося переступати працівникам і відвідувачам. У 7 із 8 ФАПів, які маємо на території Верхнянської ОТГ, ми вже провели капітальний ремонт.
Верхнянська амбулаторія
Завершуємо ремонт Верхнянської амбулаторії. У Верхнянській амбулаторії добудували другий поверх і розширили приміщення на шість кімнат.
Зробили внутрішній капремонт у Довговойнилівській амбулаторії. Тут раніше ситуація була не набагато краща, як і в інших закладах сільської медицини, не було ні води, ні внутрішніх туалетів. Обладнання годилося лише для передачі у музей радянської сільської медицини.
Зараз амбулаторія є прикладом не лише для всієї області. За досвідом сюди приїжджали управлінці і медики із Чернівецької, Львівської та інших регіонів України.
Нині лікарські амбулаторії, ФАПи змінилися до невпізнаванності. Крім того, що провели ремонти, ми придбали обладнання на 490 тисяч гривень. Це — апарати: кардіографи, пульсоксиметри, бінокулярні мікроскопи, фотонометри. Закупили 2 ЕКГ. Багатоканальні ЕКГ одразу дають висновок про стан людини.
Придбали для медзакладів нові кушетки, тумбочки, столи, крісла.
У Верхнянській ОТГ створили комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги", який обслуговує близько 10 тисяч людей. До його складу входять 2 амбулаторії — Верхнянська та Довговойнилівська — та 8 ФАПів. Оснащення сільської медицини і умови для працівників та пацієнтів навіть не можна порівнювати з тими, які були, коли фінансувалися з районного бюджету.
Культура у Верхнянській ОТГ перестала бути такою, що фінансується за залишковим принципом. Ми придбали апаратуру за 199 тисяч гривень для проведення заходів в ОТГ. Дотатково ми закупили комплекти апаратури для 5 народних домів.
Не відлякують людей уже своїм виглядом народні доми. Перекрито дах у Народному домі села Завадка. Також замінено всі вікна, встановлено санвузли, 2 внутрішні туалети, щоб діти з класів, які навчаються у приміщенні закладу культури, не бігали у вбиральню на вулиці.
У Верхнянському Народному домі відкрито громадський простір та облаштовано конференц-зал під егідою програми DOBRE. Проводимо ремонт, щоб надати закладу культури у центрі громади сучасного виду. Буде тут і тепла вода, і внутрішні туалети, нове обладнання. Зміниться не лише вигляд, але й зміст роботи Народного дому.
У НД Гуменова завершили ремонт глядацької зали, сцени, у Зборянському — замінили вікна, двері, підлогу у залі і на сцені. Оновили стіни, виставили декоративну штукатурку на стелі. У НД Степанівки теж провели ремонт та частково — ремонт даху НД у селі Станькова. У Негівському Народному домі замінили вікна і двері, забетонували підлогу, закупили твердопаливний котел.
З допомогою українсько-швейцарського проекту ДЕСПРО у Верхній збудували 6,2 кілометра водогону. У Верхній на вулицях Калуська і Войнилівська роками, до утворення ОТГ, не вирішувалася проблема із водою. У криницях людей, очевидно, у результаті діяльності підприємств чи як наслідок екологічних проблем, вода стала оранжевого кольору, яка не годилася не то що для вживання, але й для технічних потреб. Вода стала непридатною до миття і прання. Кілька разів у селі працювали різні комісії, проводили дослідження, шукали причини.
Ми розробили програму з допомогою українсько-швейцарського проекту ДЕСПРО на будівництво 6,2 кілометра водогону. 80 господарств Верхньої нині мають добре очищену воду.
Стараємося не оминути увагою жодне село, навіть найменше. На території Верхнянської ОТГ є кілька маленьких сіл, наприклад, Кулинка, Болохів, хутір Іванкова, які давно у районі вважали неперспективними. У нас змінилося ставлення до них. Наша філософія — немає гірших сіл, неперспективних, а є гендерна рівність не лише за ознаками статі, а й для всіх населених пунктів Верхнянської ОТГ. У нас уже немає жодного села, яке зовсім не освітлюється. Ми цю проблему вирішили, правда, поки що частково, але у всіх 12 населених пунктах.
Відремонтували капітально найкритичніші відрізки комунальних доріг у всіх 12 селах. Правда, мало — всього
Люди на території ОТГ можуть здати документи на всі види допомоги. При сільській раді Верхнянської ОТГ функціонує Центр надання адміністративних послуг. Ми стали учасниками пілотного проекту Міністерства соціальної політики, ввели соціальних адміністраторів, відкрили фронт-офіси, тут люди можуть здати документи на всі види допомоги. Відпала потреба по кілька разів для цього їздити до Калуша. Нас забезпечили комп’ютерним обладнанням, нам дають програми, зав’язані на управління соціального захисту РДА, куди ми переправляємо документи для нарахування допомог. На нині ми єдині в області серед ОТГ маємо не лише комп’ютерне обладнання, а й програмне забезпечення. За кошти проекту Проєкту ЄС U-LEAD ми модернізували ЦНАП.
Наше комунальне підприємство "Верхнянський господар" на своє утримання заробляє саме. Вивозить сміття, косить ділянки біля народних домів, шкіл, частково робить поточний ремонт у комунальних закладах, забезпечує місцеву котельню дровами. Розширює спектр послуг для громади і для населення.
З DOBRE, і не тільки DOBRE, ОТГ направду добре. Нам пощастило стати громадою-переможцем і отримати інституційну та фінансову допомогу програми DOBRE.
Техніки, матеріалів й обладнання ми отримали уже на 3 млн 35 тисяч гривень. До завершення співпраці (це ще 2 роки) вони нададуть нам допомоги на 2 млн 375 тисяч. Тобто за кошти американських платників податків за сприяння програми DOBRE ми отримаємо допомоги близько на 200 тисяч доларів.
Крім техніки, обладнання, ремонту приміщень, за допомогою проекту DOBRE ми відкрили спортивний майданчик у Негівцях і дитячий майданчик у Довгому Войнилові.
Також за фінансового сприяння DOBRE ми відкрили у Верхнянському ліцеї 2 класи з економічною освітою — вишивки для дівчат і столярню для хлопців. Саме обладнання для цього коштує майже 0,5 млн грн.
Але скажу: ці кошти просто так не дають. Треба підготувати належним чином документи, вміти переконати, що саме цей проєкт необхідний громаді, дотримуватися всіх вимог проекту. Ми у Верхнянській громаді реалізовуємо або вже реалізували проєкти, які фінансуються не лише США, а й Світовим банком та 2 європейські проєкти.
У нас, в ОТГ, всі пропозиції щодо проєктів відслідковує Мар’яна Федоришин. Вона готує всі проєкти, в тому числі й ті, що фінансуються за кошти інфраструктурної субвенції і ДФРР. Зараз для нас дуже важливо, щоб саме наш проєкт виграв у конкурсі до 15-річчя "Гудвеллі Україна". Для того, щоб ми могли брати участь у різних проєктах і перемагати, щоб наші працівники освіти, медицини, культури, соціального захисту виконували свою роботу так, як це вимагають сучасні реалії, ми заохочуємо їх участь у великій кількості навчань, тренінгів, семінарів.
Бюджет Верхнянської ОТГ наповнюють понад 10 фермерів та близько 80 суб’єктів підприємницької діяльності. Отримуємо кошти і за оренду землі. Надходження до бюджету могли бути б і більші. "Карпатнафтохім" орендує на нашій території земельні ділянки промислового значення. На нині це підприємство заборгувало бюджету Верхнянської ОТГ майже 3 мільйони гривень.
Ми створюємо умови для розвитку бізнесу на території ОТГ, не заважаємо нікому, хто хоче провадити свою діяльність у рамках законодавства. Навпаки, заохочуємо активність, наприклад, для фермерів оголосили конкурс програм з вирощування сільськогосподарських культур на 100 тисяч гривень. Ці кошти виграв Микола Полицький. Чоловік переїхав до нас з Криму після вторгнення на півострів зелених чоловічків. Пан Микола займається вирощуванням лохини у Довгому Войнилові. Перед тим він взяв участь в обласному конкурсі розвитку кооперативного руху і виграв 300 тисяч гривень на розвиток власної справи.
Також у Довгому Войнилові одна із місцевих жительок отримала дозвіл на будівництво заправки. Ще будівництво не розпочато, але вже сплачено інвестиційний відсоток — 14,5 тисяч гривень. Ми додали 70 тисяч гривень із сільського бюджету і спрямовуємо ці кошти на ремонт Народного дому у селі Довгий Войнилів. На територію ОТГ зайшли інвестори, які хочуть спорудити сонячну електростанцію. Їм дали в оренду землю, ще теж не розпочали будівництво, але за оренду землі платять у бюджет ОТГ.
В ОТГ ми рухаємося відповідно до стратегічного плану на 2017-2027 роки. Це — об’ємний документ. Тобто у Верхнянській ОТГ не має і не може бути жодного хаосу, у нас прописані усі кроки. При написанні Стратегії було опитано понад тисячу людей про найбільші проблеми сіл Верхнянської ОТГ.
Більшість людей при опитуванні на перше місце поставили проблему збору й утилізації сміття, на друге — дороги. Якщо про те, як вирішується перша проблема, ми вже готові звітувати, то з дорогами ситуація, чесно кажучи, ще кепська. За допомогою DOBRE ми придбали сміттєвоз на базі МАЗа за 2 млн 14 тисяч гривень. До 2022 року, відповідно до стратегії розвитку, ми повинні забезпечити сміттєвими ящиками кожне господарство в ОТГ. Це — 3 тисячі. Уже придбали 291 ящик: 91 — за кошти американських платників податків, 200 — за кошти нашого бюджету. 100 тисяч гривень передбачено з обласного екологічного фонду, за них до кінця року придбаємо ще 1 тисячу ящиків. У кожному селі ми побудували майданчики для євроконтейнерів. Уже закупили 36 євроконтейнерів для роздільного збору сміття. Також уклали угоду із фірмою, яка займається збором сміття. Ми роздали 491 бак (1 — на кожне господарство) жителям Довгого Войнилова і Станькови. Роздрукували багато буклетів-пам’яток, як сортувати сміття. Станькова уже показала добрий приклад того, як на смітті можна заробляти. Стратегічний план, звісно, стосується не лише вирішення проблеми із побутовими відходами, але й ремонту доріг, а й всіх сфер.
Дороги — це наша найвразливіша точка. Часто їх стан затьмарює усе зроблене у селах ОТГ. Люди найбільше нарікають на дороги. Прийнято вважати: якщо у селі погані дороги, значить, нічого не робиться. На нашій території є
Щодо стану місцевих доріг ми не один раз зверталися і до районної влади, і до обласної. Написали з цього приводу листа і новому голові ОДА. Щодо наших, комунальних, доріг, треба розуміти, щоб зробити якісний ремонт, то має бути відповідна служба чи підприємство. Повинна бути техніка.
У цьому напрямку ми попрацювали із DOBRE і уже з їх фінансовою допомогою придбали трактор з причіпом, косарку для трактора, навісне обладнання, щоб копати рови, рециклер для виготовлення асфальту і бетону, вібраційний коток із силою удару 20 тонн. Виконуємо всі умови проєкту, щоб мати екскаватор-навантажувач. Без цих механізмів не зможе працювати дорожня служба.
На цей рік заплановано капітальний ремонт частини доріг комунальної власності і місцевого значення у селах ОТГ. А також — технічне переоснащення систем вуличного освітлення на основі LED–технолій у Завадці, Негівцях, Довгому Войнилові, Станьковій, Зборі, ремонти у комунальних закладах і адмінбудівлях, роботи з благоустрою.
Що радимо тим сільським громадам, які ще не наважилися прийняти рішення про об’єднання та утворення ОТГ? Їм буде легше. Ми були першопрохідцями, ми здобували досвід методом проб і помилок в умовах майже повної відсутності законодавчого забезпечення. Звісно, вони мусять шукати людей, які готові взяти на себе відповідальність, які вміють координувати роботу багатьох ланок, щоб ОТГ запрацювала, як годинник. Радив би не припускатися кадрових помилок: не правильно ставити питання про те, що всі, хто працював у сільських радах, мають залишитися в органах управління ОТГ. Досвіду роботи у сільських радах — явно замало, щоб стати успішним управлінцем в ОТГ. Вимоги — не ті.
Фото Галини Когут та з презентації Верхнянської ОТГ.
