Читальню у Добровлянах будували всім селом. Іван Юрків і Косаний дали у заставу своє поле

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 28.01.2019 18:15
  • 0

Цьогоріч виповнюється 115 років з часу утворення перших філій Товариства «Просвіта» на Калущині. Товариство з’явилося на противагу антиукраїнським і москвофільським течіям у тогочасному культурному житті Галичини.  «Просвіта» було осередком культурного життя українців не лише у містах, але навіть у найменших селах. Діяла «Просвіта» на наших теренах до 1939 року, до встановлення тут радянської влади.Відновила свою діяльність«Просвіта» у 1989 році.

Про діяльність добровлянської «Просвіти» розповіла Марія Василів, голова місцевого осередку з 1989 року.

В архівних матеріалах і в книзі краєзнавця Михайла Коломийця добровлянська «Просвіта згадується ще з 1904 року. Тоді у ній налічувалося 30 членів. У селі була хата-читальня, позичкова каса, склеп. Про той період майже нічого невідомо, каже Марія Василів.

Голова добровлянського осередку Василь Яцишин

А от про роботу добровлянської «Просвіти» у 30-х (1935-1939 роках) знаємо багато із розповідей і спогадів її активних членів: голови осередку Василя Яцишина, Івана Косаного, Григорія Петріва, родин Юрківих, Коцанів, братів Івана та Василя Василишиних, Данила і Якова Бедріїв, Василя і Семена Василівих, братів Карбовників, Кирила Перегінця та його доньки Уляни, Леня Косаного, Миколи Климишина і його сестри Параски, Параски Василів (Шустик), Марти Суходольської.

Марта Суходольська (зліва) — керівниця хору

Перша читальня «Просвіти» була знищена у роки першої світової війни. Потім читальня була у винаймленій хаті. Згодом активісти вирішили придбати незавершену будівлю.

До будівництва читальні приєдналося майже все село. І в дощ, і в сніг возили дерево із лісу, з урочища «Гутищі», яке викупити у пана. Не вистачало коштів. Іван Юрків і Косаний дали у заставу своє поле, щоб взяти позику у Калуші. Все село тоді будувало також школу та крамницю. У новій читальні активно працювали гуртки. Хором керувала Марта Суходольська, драмгуртком — Григорій Петрів, бібліотекою завідував Іван Косаний.

На концертах дівчата і хлопці виступали в народних строях, до вишитих сорочок прикріплювали синьо-жовті стрічки.

Молодь села виконувала фізкультурні вправи під українську музику.

Виступали не лише у Добровлянах, але й у сусідніх селах. Ставили п’єси про Довбуша, «Рахманський великдень», «Наталка Полтавка», «Сватання на Гончарівці», інсценівки із Шевченкової «Катерини».

Просвітяни вшановували річниці народження Тараса Шевченка, Івана Франка, організовували в себе фестини і запрошували на них жителів Новиці, Калуша, Хотіня, Довгого та інших.

Фест у Підгірках

Членські внески в товаристві на той час становили 50 грош.

Часто навідувалися до Добровлян активісти «Просвіти» з Калуша, брали участь у зборах, допомагали проводити репетиції.

Після того, як радянська влада заборонила «Просвіту», добровлянці були позбавлені права ставити українські п’єси. Лише в 60-х роках, під час «хрущовської відлиги», аматори сцени знову взялися за улюблену справу. Ставили ті п’єси, які хотіли, а у відділ Культури подавали у звітах зовсім інші. У ті роки добровлянці з виставами «В неділю рано зілля копала», «Земля», «Ой не ходи, Грицю» гастролювали у багатьох селах району.

Сучасна «Просвіта» в перші роки свого відродження (у кінці 80-х років) під назвою «Товариство української мови імені Тараса Шевченка» чи не найбільше посприяла проголошенню Незалежності. Зокрема перше Товариство української мови було створене у Львові під орудою Романа Іваничука ще 1987 року. 1988-го створили Товариство української мови в Києві при Спілці письменників.

З утворенням у районі Товариства української мови імені Тараса Шевченка у Добровлянах налагодилася просвітницька робота, активно запрацювали гуртки. У 1989 році був організований фольклорно-етнографічний ансамбль з числа вчителів, працівників культури, аматорів сцени. Це — Магда Яцишин, Софія Сондей, Марія Косана, Марія Легенька, Галина Білик, Марія Рисей, Ольга Рисей, Галина Кузь, Ярослава Василів, Ганна Павлишин, Оксана Василів, Марія Василів, Марія Біланів, Микола Василишин та інші.

Дебютував цей колектив у березні 1989 року на вечорі до дня народження Тараса Шевченка з виставою «Жіноча доля у творчості Шевченка». У репертуарі ансамблю були «Вечорниці», які завжди збирали аншлаг, свято пісні і слави українського січового стрілецтва, на якому вшановували січових стрільців Михайла Олексина і Миколу Хомина. 

Багато уваги ансамбль приділяв відродженню традицій. Зі сцени добровлянські просвітяни показали колоритний весільний обряд з вінкоплетіння, «Святий вечір в Україні», «Василь і Маланка» та багато іншого. Ансамбль виступав не лише на рідній сцені, але і навколишніх селах. Згодом колектив назвали «Добровляночкою». Тож у наступному році буде 30 років з того часу, як цей просвітянський колектив вперше вийшов на сцену.

Крім активної концертної діяльності, добровлянські просвітяни беруть активну участь у громадському житті, екологічних заходах села, виховують собі юну зміну, яких об’єднує «Молода Просвіта» під орудою вчителя української мови і літератури Оксани Якимів. Вчителі-просвітяни проводять у школі свята-вшанування українських літераторів. «Просвіта» тісно співпрацює не лише з школою, але й з церквою, сільською владою, бібліотекою. Народним домом, А де є злагода, там є і результат.

«Добровляночка» на концерті, присвяченому 150-річчю всеукраїнської «Просвіти», і 115-річчю Добровлянської«Просвіти» презентувала односельчанам велику програму зі своїх пісень. Це — і козацькі, і стрілецькі, і повстанські, і ліричні, і жартівливі. Дотепним словом доповнила виступ гумореска у виконанні Ганни Павлишин.

«Молода Просвіта» представила глядачам свої виступи, об’єднані назвою «О, мово рідна, золота колиско…». Про скарби рідної мови та її минуле, сьогодення і майбутнє у своїх монологах, діалогах, сценках говорили Софія Медзин, Адріана Шутяк, Ігор Твардовський, Ростислав Оленюк, Наталія Попович, Марія Семанів та Максим Олексин. Присвятили пісні мові і рідній Україні Ольга Вовчук, Ілона Анісімова, вокальний ансамбль «Молодої Просвіти».

У ювілейному просвітянському заході взяли участь голова міськрайонної «Просвіти» Леся Кирилович, заступники голови Оксана Тебешевська й Ірина Хомин. Леся Кирилович зробила невеликий екскурс в історію «Просвіти», коли в далекому 1868 році мужі, які мислили на перспективу, у чужій державі створили «Просвіту» для української справи. Леся Кирилович подякувала добровлянцям, особливо голові сільського осередку Марії Василів, за активність і небайдужість до справ просвітянських, вручила грамоти обласної «Просвіти» керівничці «Молодої Просвіти» Оксані Якимів та акомпаніаторці «Добровляночки» Світлані Петрів.

Очільниця сільської «Просвіти» у подарунок отримала збірку творів свого улюбленого письменника Степана Пушика. Керівниця «Молодої Просвіти» Калущини, депутат обласної ради, член національної спілки письменників України, заслужений вчитель України Оксана Тебешевська відзначила, що добровлянці завжди визначалися своєю активністю, бажанням робити добрі справи для громади, України. Оксана Тебешевська як депутат запевнила, що і надалі підтримуватиме всі добрі наміри добровлянців і допомагатиме вирішувати проблеми громади. Вона подарувала шкільній бібліотеці зо два десятки книжок українських авторів.

 

З

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини