Якщо ви любите гори, то, швидше за все, вже побували у багатьох мальовничих куточках Карпат: піднімалися на Попіван та Говерлу, відпочивали біля Скель Довбуша та озера Несамовитого, милувалися водоспадом Пробій з моста над Прутом у Яремчі.
Проте недарма Карпати називають незвіданими. Переконані, чимало мальовничих куточків ви ще не бачили. А, можливо, ви і самі знаєте щось таке, про що невідомо іншим? Пишіть у коментарях.
Скеля Карстовий міст
Карстовий міст, село Мала Уголька Тячівського району
На території Карпатського біосферного заповідника, у Тячівському районі Закарпаття, можна побачити унікальну геологічну пам’ятку Карпат — скелю Карстовий міст або Кам’яні ворота.
Скеля височіє посеред букових пралісів, котрі є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, на висоті 800 метрів над рівнем моря. Це унікальний природний об’єкт юрського періоду, що утворився в мармуризованих вапняках ще в ті часи, коли нинішні Карпати були морським дном. Прохід під мостом — більше трьох метрів у висоту.
Історики стверджують, що більше 500 років тому на Карстовому мості було розташоване язичницьке капище. Це підтверджують археологічні знахідки. Проте місцеві жителі переконані, що Сонцю поклонялися на сусідній горі Погарь.
Дороги до Карстового мосту як такої немає. Потрібно доїхати автомобілем до села Мала Уголька, зупинитися біля адміністративної будівлі заповідника. А далі – тільки пішки. Перепади висот на маршруті — близько 450 метрів, час подолання відстані — 4–5 годин.
Дорогою до Карстового моста також можна побачити діючий водяний млин, одну з найбільших печер Карпат Дружба (Романія), букові праліси, каньйон річки Тиса. Майте на увазі, що мобільний зв’язок відсутній.
Печера Попелюшки
Еміл-Раковіце або Попелюшка — це карстова печера, вхід до якої розташований поблизу села Кріва, що у Молдові. Проте основна частина самої печери — в Україні. І не так давно у селі Подвірне Новоселицького району Чернівецької області розкопали до неї ще один вхід — уже з української сторони.
Довжина розвіданих ходів печери складає приблизно 91 кілометр, повідомляє Путівник Карпатами. Попелюшка є третьою за довжиною гіпсовою печерою у світі. Відкрили печеру у 1977 році. А оскільки вхід до неї був дуже брудний, її нарекли Попелюшкою. До середини ХХ століття печера була затоплена водою. Коли вода спала, перед вченими відкрились величезні підземні галереї. Зали та галереї покриває шар глини, тут є відтінки червоного, білого, чорного, зеленого, блакитного. На деяких маршрутах зараз встановлені незвичайні фігури з глини. Є й статуя самої Попелюшки.
У печері знайшли мінерал бернесит. Зазвичай він зустрічається на дні глибоких океанських западин. Також у печері Попелюшка зафіксовано скупчення радону – радіоактивного газу. Печера "Попелюшка" розглядалась як претендент в конкурсі "Сім природних чудес України".
Прямокутне озеро Герешаська
Озеро Герешаська або Догяска — це високогірне озеро, котре лежить на дні льодовикового кару, при північно-східному схилі гори Догяска, що у масиві Свидівець, на висоті 1577 метрів над рівнем моря. Серед туристів озеро відоме тим, що, на відміну від інших озер, має не круглий чи овальний, а природній неправильний прямокутник.
Довжина озер, як вказано у Вікіпедії, — 125 метри, ширина — 110 метрів, площа — 1,2 гектара, глибина — до 1,2 метів. Температура води в озері низька (у червні +10 °C, +11 °C).
Неподалік озера знаходиться знаменитий Дрогобратський водоспад. Тож якщо будете там відпочивати, обов’язково відвідайте один із найспокійніших куточків Карпат.
Крапельковий водоспад
У Ґорґанах на невеликій притоці річки Бухтівець, котра навіть не має власної назви, біля села Букове Надвірнянського району утворився невеликий, але мальовничий Крапельковий водоспад. Він не такий великий і відомий, як його побратим — Бухтівецький водоспад, — але від того не менш мальовничий.
Висота водоспаду — 10 метрів. Утворився він у місці, де невеликий гірський потічок падає з верху скельного масиву на дно каньйону річки Бухтівець. Вода падає суцільним потоком. Але оскільки потічок невеликий, у посушливу пору вода долітає донизу окремими краплями. Власне через це водоспад отримав свою назву.
Крапельковий — один з небагатьох карпатських водоспадів, який можна оглядати з іншого боку, зайшовши під навислу скелю.
Водоспад порівняно легкодоступний. До нього можна доїхати автомобілем або велосипедом, і лише місцями дорога важкопрохідна (особливо для автомобілів).
“Висячі болота”
"Висяче" болото в урочищі Кугутарка
Такі болота вважаються найбільш незвичайними серед боліт, адже “туляться” не в долинах, а на гірських схилах. На території Національного природного парку "Верховинський" є кілька таких силових боліт — в Чивчинських і Гринявських горах.
Болото “Висяче” знаходиться в підніжжі гори Мокрин, в зоні приполонинних лісів на висоті 1550 метрів над рівнем моря. Його площа — пів гектара. Воно є гідрологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Тут зростають 17 видів осоки, зокрема осока Буксбаума, осока прямокос, які є рідкісними.
Одне з відомих “висячих” боліт у Гринявських горах знаходиться в урочищі Кугутарка. Це невелике болото,розміром десять на десять метрів, має круглу форму та розташоване на південному схилі гори Хітанка. Воно знаходиться на висоті 1457 метрів над рівнем моря і живиться переважно дощовою водою. Болото оточене смерековим лісом, оригінально вписується в гірський ландшафт.
Озеро у підніжжя гори Мокрин
