Хто як проводить суботній ранок, а вони на кладовищі. Василя Фіцака та Олександра Коваля тут часто зустрінеш. Ще з минулого року вони взялися за упорядкування старого калуського кладовища. Поговорили з ними про цілі, особливості розкопок і, головне, цікаві знахідки.
- Зрозуміло, що першочерговою ціллю вашої роботи є проста людяність: померла людина заслуговує належного заховання. А чи є ще якась мета вашої роботи тут?
- Дуже б хотіли видати брошуру, де б містився перелік осіб, що поховані у нас на кладовищі. Подали б тут і короткі відомості про них. Багато хто з похованих зробив щось вагоме для Калуша і це не залежало він національності. Хотілося б згадати й про це. Крім цього, старий цвинтар Калуша може бути цікавою туристичною локацією. Тому в планах скласти туристичний маршрут. Проте, найперше треба розробити мапу кладовища з секторами. Це важко, оскільки тут і австрійські поховання, і часів Першої світової війни, і міжвоєнні. Потім ще у 60-70-х роках ХХ століття тут хоронили людей в перемішку з наявними похованнями. Розбити кладовище на сектори треба й через практичні потреби. Наприклад, часто звертаються поляки, які хочуть знайти своїх похованих предків. Один поляк два дні не міг знайти могил своїх бабусі й дідуся. Секторальна мапа дуже б допомогла у таких випадках.
За роботою
— Туристичний маршрут – це, звичайно, цікаво. Але чи має чим зацікавити калуське кладовище?
— По-перше, це скульптура. Ми віднайшли, як мінімум, 17 авторських робіт. Чого тільки вартий надгробок Пер’є – майстра зі Львова італійського походження. Його роботи прикрашають й Личаківське кладовище у Львові. Є у нас і надгробки відомого майстра з міжвоєнного Станіславова – Маріяна Антоняка. Багато його робіт було знищено радянською владою, а от кладовища вони не дуже чіпали.
Робота скульптора Маріяна Антоняка
На одному надгробку вказано, що його автор з Калуша й жив над валом. Проте, це поодинокий випадок. Зустрічаються й недорогі скульптури нашого майстра Хоміцького. Робили їх з пісковика. Очевидно, його привозили десь з околиць.
По-друге, калуське кладовище цікаве й похованими тут особами, адже діє воно з 1790 року. Правда, найдавніше віднайдене поховання датується 1840 роком. Пояснюємо це тим, що частіше всього на могилі встановлювали недорогий дерев’яний хрест, термін придатності якого нетривалий, рідше пісковик.
Надгробок Леопольда Серафина
У нас поховані, зокрема, дзвоноливарі Фельчинські, Антоній Серафин. Натрапили й на надгробок Леопольда Серафина, що помер у 9 років, скоріше всього це був брат Антонія. Є поховання аптекаря Александра Шустова, Фердинанда Полюшинського. Про останнього навіть не знали де він помер. Відомо, що Полюшинський управляв калуськими лісами. Більше прославився його син Густав, який був відомим паразитологом.
— Звідки берете інформацію про людей, які тут поховані? Зважаючи на стан дослідження історії Калуша, її треба пошукати.
— Поки опрацьовували шематизми (церковне статистичне джерело — ред.). Матеріалами допомагають й поляки. Скоро поїдемо до обласного архіву в Івано-Франківськ.
Стан могили Фердинанда Полюшинського до відновлюючих робіт
Надгробок Фердинанда Полюшинського після очищуючих робіт
— Яким чином проводите свої роботи? У вас є якийсь метод пошуку й розкопок?
— Почалося все зі спостереження за жалюгідним станом деяких старих надгробків. Взялися за очищення, складання їх до купи, підмуровування, встановлення табличок. Коли треба, то кличемо священика, щоб відчитав молитву над відновленою могилою. Інколи надгробок доводиться просто викопувати з-під ґрунту, опалого листя і гілля. Часто уже в процесі дізнаєшся чия це могила. Калуське кладовище малодосліджене. Трохи відомостей про похованих є у Миколи Когута. Проте, вони вибіркові.
— Як ставляться калушани до вашої роботи? Не обурюються, що ви «чіпаєте кладовище»?
— Калушани дуже байдужі. Тому обурення немає точно. Та й позитиву небагато. Хоча помічаємо, що сміття на кладовищі залишають менше. А ще: більше людей починає стежити за могилами своїх родичів та близьких.
За роботою
— Хто допомагає вам відновлювати кладовище?
— Допомоги мало. Працівник кладовища допомагає, бо він тут працює. Інколи приходять кілька людей. Влітку допомагали ще волонтери зі «Спілки Католицької Молоді».
— Чи є якась підтримка зі сторони міської влади?
— Поки добилися вирубки дерев на кладовищі. Кілька уже зрізали. Потреба в цьому є, бо дерева дуже нищать надгробки: то гілка упаде й зруйнує частину скульптури, то коріння проросте в саму могилу. Надіємось і на підтримку при освітленні й встановленні секторального стенду біля кладовища.
Надгробок аптекаря Александра Шустова
— Звідки берете кошти на роботу?
— Зараз працюємо над відновленням надгробку калуського аптекаря межі ХІХ-ХХ століть – Александра Шустова. Будемо кликати підрядника і складати кошторис. Тоді звернемось за фінансовою підтримкою до сучасних калуських аптекарів. Якщо не бачитимемо ініціативи від них, тоді все з власної кишені.
— Не пробували звертатись до якихось ґрандів, для залучення коштів?
— Ні. Це якось принизливо звертатись за фінансовою допомогою для відновлення належного стану свого кладовища. Хочеться підтримки калушан. Долучайтесь.
