Закинуті промзони Калуша – це настільки буденно, що й не звертаєш на них уваги. А сучасним трендом Європи є перетворення цих зон на цікаві простори для продукування ідей.
Тренд потроху поширюється й в Україні. Наприклад, в Івано-Франківську уже рік займаються процесом реновації, тобто відновленням структури і вигляду заводу «Промприлад». Завод має столітню історію. В часи Радянського Союзу тут, зокрема, виготовляли газові лічильники, обладнання для видобутку нафти і газу. Зараз на «Промприладі» всього 170 працівників і величезна занедбана територія заводу. Щоб вижити, частину приміщень продають чи здають в оренду. Тут розміщуються, зокрема, ІТ-компанія SoftServe, провайдер NetGroup, ще кілька дрібних підприємств.
Про реновацію, її перебіг, заходи, які відбулися і плануються на франківському «Промприладі», говорили з Олею Дятел – координатором програми: «Як звучить (пост)індустріальний Івано-Франківськ?»
Внутрішній вигляд підприємства "Промприлад. Реновація"
— Звідки виникла ідея реновації заводу «Промприлад»?
— У 2015 році в Івано-Франківську проводили школу урбаністики. Платформа «Тепле місто» ініціювала приїзд сюди освітньої програми «CANactions». Вони діляться досвідом архітектури й урбанізму для створення в Україні креативних просторів і спільнот. Саме «CANactions» зробили урбаністичне дослідження міста. У розробленій ними конституції була мапа промислових зон Івано-Франківська. Власне тоді висунули ідею не просто розбудовувати місто, а використовувати занедбані будівлі. Тому звернули увагу на розміщений у центрі «Промприлад» як потенційний хаб, що може сприяти розвитку міста.
— Скільки триває процес реновації заводу?
— Над ідеєю почали працювати в 2016 році. Тоді платформа «Тепле Місто» та громадська організація «Інша Освіта» взяли в оренду третій поверх одного з корпусів, це близько 2000 метрів квадратних, і заснували нове підприємство «Промприлад. Реновація». Протягом року робили дослідження. Вони ще й досі тривають.
Проект відновленого "Промприладу"
— На якому етапі реновація «Промприладу» зараз?
— У просторі запускається пілотний проект – у лютому на третьому поверсі одного з корпусів, це близько 2000 метрів квадратних, буде відкрито простір. Він включатиме чотири основні функції: нова економіка, освіта, урбаністика та культура. Для прикладу, тут будуть функціонувати: галерея, кафе, коворкінг, офіси тощо.
Калуська промзона
— Калуш містить достатньо закинутих промзон. Не можете порадити як досягти їхньої реновації? Можливо, надасте покрокову інструкцію дій?
— Ми ще самі знаходимось на початковому етапі реновації. Ми виокремили простір, промоніторили потреби й потенціал міста. А також маємо ідеї, що робити з наявним простором. Впевнені, що у майбутньому досвід «Промприладу» можна буде застосувати в інших містах, і Калуші зокрема.
"Вагоновожатые"
— Чи уже зараз проводяться якісь цікаві заходи на «Промприладі»?
— В андеґраундних колах Франківська «Промприлад» уже давно називають «Рок-Завод». Площі тут орендуються гуртами для репетицій, художниками для майстерень тощо. Щодо безпосередньо пілотного третього поверху, то з вересня тут провели декілька форумів. Зокрема, майже сотня учасників з усієї країни відвідала форум «UkraineLab. Місця впливу: холістичний та еко-системний підходи». Провели й міжнародний захід «Social Impact days» для управлінців різних сфер і країн. Вказані заходи організували «Інша Освіта» та німецька спілка MistOst e.V. У листопаді тут проводився форум «Місто 3.0: принципи перезавантаження», організований платформою «Тепле Місто».
— Чи підтримуєте статус «Рок-Заводу»? Проводите музичні заходи?
— Звичайно. «Інша Освіта» інтенсивно займається розвитком локальної музичної сцени тут. У вересні відбувся концерт «Рок-Завод: KARNA на Промприладі». А 15 грудня вперше в Івано-Франківську виступлять «Вагоновожатые», і саме на «Промприладі». «Вагоновожатые» – це унікальне явище на українській сцені електронної музики. Це творча лабораторія трьох музикантів: Антона Слепакова, Валентина Панюти та Станіслава Іващенко. Кожен з унікальним музичним досвідом. Антон був фронтменом знакової альтернативної групи з Дніпра «И друг мой грузовик». Валентин – гітаристом харківського гурту «Lюк». Стас – ударник донецької команди «DOK». Ми не могли не запросити цей гурт. Вони – яскраві представники електронної музики. Це справді культова група для певного покоління. Для нас важливо представити музичне різноманіття та формувати культуру споживання музичного продукту.
Головне зображення взяте з сайту www.ostrovok.lg.ua
