У дитини поганий настрій ледь не щодня, вона постійно засмучена і завжди хоче спати? Чи раптом з’явились проблеми із зубами та яснами, шкіра стала сухою, тріскає та лущиться? А ще навесні часто загострюються хронічні захворювання, дитина частіше “підхоплює” простуду. Причиною всього цього може бути банальна нестача вітамінів. Адже дитячий організм росте інтенсивно, тож вітаміни потрібні йому постійно. Тим більше зараз — під час пандемії коронавірусної інфекції.
Як нестача вітамінів позначається на розвитку дитини і її роботі всіх органів і систем організму, як лікувати гіповітаміноз та авітаміноз, ми з’ясовували разом із Мар’яною Ляхович, лікаркою-педіатром Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги.
Авітаміноз та гіповітаміноз: з’ясовуємо різницю
“Брак вітамінів навесні спостерігається у більшості дітей. Зазвичай кажуть, що це — авітаміноз, так помилково називають будь-яку нестачу вітамінів. Але насправді ступенів дефіциту є кілька, — пояснює Мар’яна Ляхович. — Авітаміноз — це коли в організмі повністю відсутні будь-які вітаміни. Погодьтеся, таке може бути нечасто. В Україні реєструють тільки два типи авітамінозу у дітей — В12 і Д, і вони потребують медикаментозного лікування.
Зазвичай педіатри діагностують у дітей гіповітаміноз. Це — часткова недостатність вітамінів. Вона виникає, коли організму потрібно вітамінів більше, ніж надходить”.
Чому виникає гіповітаміноз?
Які бувають причини дефіциту вітамінів?
- Вітаміни надходять в організм із продуктів харчування. Проте навіть дорослі, не те, що діти, не часто їдять свіжі овочі та зелень. А тим часом неправильне зберігання, теплова обробка значно знижують у продуктах кількість поживних речовин, зокрема і вітамінів. Особливо мало їх стає під кінець зими – навесні. Ось чому гіповітаміноз буває весняним.
- Коли дитина має незбалансований раціон, наприклад, вживає забагато жирної чи калорійної їжі.
- Захворювання органів шлунково-кишкового тракту. Адже вітаміни надходять в організм з їжею, а якщо органи травлення працюють неналежним чином, корисні речовини можуть просто не засвоюватися.
- Взимку імунна система людини працює у “підвищеній готовності”, тож і потребує більше поживних речовин. До весни всі запаси вичерпуються.
- Прийом антибіотиків, інших лікарських препаратів викликає порушення обмінних процесів в організмі.
- Погана екологія, забруднене повітря — а Калуш якраз у такій зоні. Імунній системі доводиться постійно працювати у посиленому режимі, щоб блокувати шкідливі речовини, які надходять з киснем. Тож запаси вітамінів швидко витрачаються.
- Часто причиною гіповітамінозу є інтенсивний розвиток дитячого організму. Є періоди, коли дитина інтенсивно росте, тоді їй потрібно більше вітамінів, ніж зазвичай.
- “Як я уже говорила, — нагадує лікарка, — дефіцит вітаміну D може спричинити не тільки гіповітаміноз, а й навіть авітаміноз. Річ у тому, що взимку діти менше бувають надворі, а він виробляється в організмі саме під впливом ультрафіолету. А оскільки через “червону зону” школярі уже місяць не виходять з дому, проблема тільки посилюється”
- Бувають й інші причини, які просто збалансованим харчуванням не врегулювати, наприклад, погана засвоюваність вітамінів.
Коли бити тривогу: симптоми гіповітамінозу у дітей
“Гіповітаміноз не виникає раптово, а поступово, — зауважує педіатр Мар’яна Ляхович. — І спершу протікає майже безсимптомно. Справді, батькам може бути важко відрізнити прояв дефіциту вітамінів від, скажімо, алергії, від того, що дитина просто дійсно перевтомлюється в школі чи під час дистанційного навчання. Тож якщо батьки зауважили зміни звичного стану дитини, потрібно звернутися за консультацією до сімейного лікаря”.
Тож коли бити тривогу?
- якщо дитина швидко стомлюється;
- якщо у дитини погіршилася пам’ять, їй важко концентрувати увагу;
- дитина сталу надмірно дратівливою, нервовою, агресивно реагує на будь-які зауваження;
- може бути і навпаки:з’явилися апатія та плаксивість;
- порушення сну може бути різним: як безсоння, так і надмірна сонливість;
- шкіра стала блідою чи почервоніла, лущиться;
- зник апетит, є розлади травлення (хоча причин підозрювати отруєння немає);
- дитина часто простуджується;
- стали ламатися нігті, випадає волосся, зуби стали крихкими;
- надмірна пітливість.
Якщо помітили відставання дитини в рості і розвитку, м'язову слабкість, були судоми — до лікаря слід йти негайно!
Якого вітаміну не вистачає?
“Дефіцит того чи іншого вітаміну зазвичай має певні ознаки. Вони допомагають лікарю визначити тип гіповітамінозу. Звісно, батькам самостійно експериментувати не можна, щоб не нашкодити, — наголошує лікарка. — Але ознаки знати варто, аби проґавити проблему”.
Вітамін А (ретинол)
Він, насамперед, відповідає за відновлення шкіри і слизових оболонок. Якщо не вистачає ретинолу, знижується зір, розвивається порушення сутінкового зору (“куряча сліпота”), очі стають чутливішими до подразників, червоніють. Може лущитися шкіра, у немовлят з’являються попрілості, стоматити. Також вважається, що дефіцити вітаміну А підвищує ймовірність захворювань верхніх дихальних шляхів.
Вітамін С (аскорбінова кислота)
Проте, що нестача вітаміну С провокує часті простудні захворювання, знають майже всі. Тому при ГРВІ, щоб підтримати імунну систему, лікарі часто призначають аскорбінову кислоту. Але, окрім того, вона відповідає ще й за ріст та відновлення судин, кісток, інших тканин організму. Якщо не вистачає вітаміну С, у дитини часто з’являтимуться синці (навіть якщо дуже легко вдаритися), ясна кровоточитимуть. А нестача вітамінів С та D разом із кальцієм провокують ламкість кісток та зубів.
Вітаміни групи В
Вони і регулюють роботу нервової системи і беруть участь в обмінних процесах. Насамперед дефіцит проявляється у розладах травлення, втраті апетиту, дерматитах. Пізніше виникають нервові порушення — діти стають дратівливими, погано сплять. Наприклад, недостатність вітаміну В12 призводить до В12-залежної анемії та поліневритів, хронічна — до необротного руйнування нервів. Гіповітаміноз В3 спричинює затримку росту, збільшення маси тіла тощо. Загалом проявів дефіциту вітамінів групи В дуже багато, адже страждають нервова, серцево-судинна система, органи шлунково-кишкового тракту. Точно встановити причину може бути складно.
Вітамін Е (токоферол)
Він запобігає окисленню оболонок клітин (вони складаються із жирів) під дією надмірної кількості вільних радикалів, які утворюються через багато факторів: забрудненість середовища, вживання медикаментів, неправильне харчування. А токоферол вступає в реакцію з вільними радикалами, тож мембрани залишаються неушкодженими. Дітям вітамін Е призначають для нормального розвитку м’язової і кісткової систем, він підтримує розумовий розвиток, збереження рефлексів, дбає про здоров’я шкіри. У новонародженим токоферол сприяє дозріванню дихальної системи, зокрема легеневих тканин.
Вітамін Д (кальциферол)
Він синтезується під впливом ультрафіолетового проміння. Саме тому мала кількість сонячних днів взимку провокує його нестачу. Оскільки вітамін Д стимулює імунну систему, без нього діти частіше хворіють. Особливо це помітно навесні. А якщо не вистачає вітаміну Д, у дітей розвивається рахіт, затримується ріст, можуть деформуватися кістки.
З їжею його практично не надходить. Він міститься, зокрема, в печінці тріски, у невеликій кількості в яєчному жовтку та вершковому маслі. Тобто таких продуктах харчування, які у великій кількості спричинять більше шкоди, ніж користі.
Правильне харчування: щоб запобігти авітамінозу та гіповітамінозу
На жаль, навіть аналізи в приватних лабораторіях не завжди можуть точно визначити, якого вітаміну бракує людині. Наприклад, в українсько-німецькій лабораторії досліджують тільки вміст у крові вітамінів А. В1, В3, В6, В9, В12, С, Е, Д. А тільки вітамінів групи В є значно більше. Окрім того, такі аналізи дороговартісні: від 220 до 1800 гривень за один вид. Тож запобігти гіповітамінозам, збалансувавши харчування, значно простіше і розумніше.
Навесні раціон харчування дитини слід збагатити продуктами, які у великій кількості містять необхідні вітаміни і мікроелементи. Зокрема молочних продуктів — а це молоко, йогурт, кефір, сметана, ряжанка, сир з високим показником жирності — має бути не менше 40%. У молочних продуктах міститься кальцій, який сприяє засвоєнню всіх вітамінів.
Каші мають бути у раціоні щодня. До них слід додавати тільки якісне вершкове масло.
У меню дитини має достатня кількість тваринного білка. Без нього організм не зможе повноцінно розвиватися та функціонувати. Слід чергувати червоне і біле м’ясо, морську рибу.
Звісно, природні вітаміни — найкорисніші. В раціоні дитини має бути 200-300 г свіжих фруктів щодня. Але навесні овочі та фрукти часто вже не містять достатньої кількості потрібних речовин. Тож нічого корисного, крім клітковини, дитина не отримує. Краще зберігаються вітаміни у заморожених фруктах та ягодах, сухофруктах.
Овочеві салати — з капусти, моркви, буряка — можна заправляти сметаною чи олією. Обов’язково додавати зелень.
Авітаміноз та гіповітаміноз: коли потрібне лікування
Іноді гіповітаміноз, а тим більше авітаміноз, корекцією раціону вилікувати не вдасться. Тоді лікар може призначити вітамінно-мінеральний комплекс. Наприклад, малюкам взимку та навесні педіатри призначають вітамін Д у краплях. Адже сонячного світла у цей період занадто мало, щоб виробити таку кількість вітаміну, яка потрібна для організму, що росте. Під час респіраторних захворювань рекомендують вживати додатково вітамін С. Неврологи та окулісти виписують вітаміни групи В тощо.
“Вітаміни повинен назначати лікар, який добре знає стан здоров’я дитини та особливості її організму, — наголошує Мар’яна Ляхович. — Жодні аптечні препарати не можна використовувати безконтрольно. Це не цукерки. Бо передозування вітамінами так само небезпечне, як і дефіцит. Тож головне — це довіряти лікарю і дослухатися до його рекомендацій. Гіповітаміноз — це ще не хвороба, але він спричинює порушення роботи всього організму дитини, а в майбутньому може мати серйозні наслідки”
