Як у «Садах Новиці» майстер-клас давали

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.10.2018 21:30
  • 0

Якби Василеві Головчаку з Новиці ще років 10 тому сказали, що він стане фермером, — мабуть, не повірив би. Фахівець лісового господарства, заслужений природоохоронець України. Понад 30 років роботи на керівних посадах в лісовому господарстві та в підрозділі міністерства екології в Івано-Франківській області. А вже 5-й рік, з 2013 року, тягне «фермерського плуга» у «Садах Новиці».

Коли Василь Головчак став перед вибором, чим займатися далі, обрав садівництво. І не дивно, бо Новиця і Зелений Яр давно мають славу яблуневих столиць.

У Новиці традиції культурного садівництва на початку минулого століття заклав Осип Петрушевич, директор народної школи. Своїм учням він дарував зернинки, саджанці, навчав щепити. А виведений ним сорт яблук Королівка отримав першу нагороду на виставці садівників у Західній Україні. У Зеленому Яру (у довоєнний час тут були німецька і польська колонії) ще досі ростуть і щедро родять яблуні і груші, які культивували німецькі переселенці.

Для «Садів Новиці» у Зеленому Яру було виділено 17 гектарів землі із фермерського фонду. На 6 гектарах уже ростуть низькорослі деревця яблунь. Є розсадник, саджанці з нього добре приживаються, навіть у гірських районах. Ще 11 гектарів потрібно засадити.

Василь Головчак каже, що планують трохи змінити проект: вирощуватимуть у «Садах Новиці» не лише яблуні, але й груші, фундук, терен, лохину. А ще хочуть тут закласти багатопрофільний розсадник, а по контуру саду розмістити вулики чи насадити дуби. Це захищало б від вітру. Можна б навіть мріяти про встановлення сонячних батарей, але при умові, якщо буде допомога держави чи грантові кошти.

У родинному фермерському господарстві «Сади Новиці» довели, що можна досягати щедрих урожаїв і на важких землях та на висоті 517 метрів над рівнем моря, якщо не шкодувати праці рук, все вчасно зробити, дотримуючись технологічних вимог.

Власним досвідом фермерства з колегами з Івано-Франківщини та Львівщини поділився Василь Головчак на семінарі, який відбувся у Новиці, а також запросив усіх на майстер-клас у своє яблуневе господарство:

— У чому секрет? П'ять років зранку до ночі на колінах провів: садив, щепив, формував крони. Чи є результат? З трьох тисяч саджанців всохло лише 9 штук. Бачите: сад щедро заплодоносив.

Навіть минулого року, коли в садах у районі яблук не було, тут  мали непоганий урожай. Наразі у фермерському господарстві експериментують із кількома морозостійкими сортами, які вирізняються врожайністю і стійкістю перед хворобами. А ще є особливість Зеленого Яру. Оскільки він розташований на 200 метрів вище над рівнем моря, ніж Новиця, температура тут, як правило, нижча на 2,5 градуса Цельсія. І це не провокує дерева до раннього цвітіння. Сади у Зеленому Яру цвітуть на 2 тижні пізніше, ніж у Новиці, тобто «проскакують» період весняних заморозків.

Розповів Василь Головчак колегам-фермерам, що  з усіма роботами, в основному, справляються самі. Допомагають йому дружина, донька і теща. Лише тоді, коли садили сад, знадобилися додаткові робочі руки. 

— Оскільки грунти тут важкі, то, щоб коренева система деревця мала доступ повітря і поживу, викопували лунки ескаватором, у кожну давали 30- 40 кг перегною, — розповів Василь Головчак.

Поділився фермер досвідом, як і чим захищає сад від шкідників, а кору дерев — від зайців, розповів про інші технологічні заходи догляду за деревцями.

Сад — на природному поливі. Хоча місцевість на пагорбі, але яблунькам вистачає вологи за рахунок опадів і джерел, які є тут. Міжряддя обробляють трактором, в рядах з бур’янами борются з допомогою гербіцидів.

Для всіх фермерів є спільна проблема: куди збути вирощений урожай. Ті ціни, які пропонують заготівельники, навіть не покривають затрат. Тож фермери на семінарі у Новиці заявили про намір об’єднатися, щоб разом вимагати на законодавчому рівні захисту інтересів українського сільгоспвиробника.

Тепер урожай «Садів Новиці» зберігають у пристосованих складських приміщеннях. Треба думати про переробку і, звичайно, про склад, каже Василь Головчак.

Можна розглядати такі варіанти переробки: соки, концентрати, дитяче харчування, джеми, сушка. Тим паче, що в Україні і Європі зростає попит на сушені фрукти та овочі. А Новиці з її садами, що є у майже у кожного господаря, просто необхідне переробне підприємство. Тоді б вирішилася проблема, куди дівати плоди садів і полів. Плюс буде створено нові робочі місця. Самотужки село чи навіть об'єднана громада не може його збудувати. Тому, переконаний Василь Головчак, треба шукати інвесторів або залучати кошти міжнародних проектів.

А ще на семінарі у Новиці радили, як аграріям скористатися аграрними розписками. Як зазначив регіональний представник проекту «Аграрні розписки в Україні» в Івано-Франківській області Микола Климчук, агровиробники України в пошуках швидких і дешевих сезонних грошей усе частіше використовують аграрні розписки. Вони допомагають швидко отримати гроші для удобрення ґрунту, посіву, закупівлі насіння, саджанців, паливно-мастильних матеріалів чи сільськогосподарської техніки.

За аграрну розписку позичальник може розрахуватися або коштами, або постачанням сільськогосподарської продукції. Тобто аграрні розписки є двох видів: товарна і фінансова.

Микола Климчук наголосив, що на укладання аграрних розписок має право сільгосвиробник, що володіє земельною ділянкою або має договір оренди, зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства. Зареєструвати аграрну розписку можна у нотаріуса, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок.

На семінарі у Новиці своє бажання працювати за аграрними розписками висловили як виробники гуматів, добрив, так і фермери.

За час дії в Україні проекту «Аграрні розписки» фермери отримали 6 млрд грн. В Івано-Франківській області аграрними розписками скористалося 18 аграріїв. Їм видано кредитів на суму понад 70 млн.грн.

Фото Галини Когут

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції Kalushnews.city забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Коментарі:

Останні новини