Друга світова війна для близько 6 тисяч євреїв Калуша почалася з радянської окупації 1939-1941 років. Тоді було заборонено всі єврейські політичні партії, молодіжні асоціації й інституції.
Згадують, що радянські солдати були жадібні до єврейського добра, якого вони не бачили у себе. Вони скуповували все за знецінені паперові рублі. Тому євреям довелося закривати магазини.
Проте, радянська окупація надала й один позитив для євреїв міста. Вони мали змогу виїхати у центральні чи східні регіони Союзу. Це багатьом врятувало життя від нацистів.
Калуські євреї міжвоєнного періоду
Першими, після відступу Червоної Армії, до міста прийшли угорці. Зразу ж стало зрозуміло про підтримку антисемітизму: саме в цей час винищили усіх євреїв у селі Завій, де проживала велика єврейська спільнота.
У липні 1941 року угорці залишили Калуш. До міста прийшли німці. Саме тоді провладні особи надали німцям список з прізвищами 300 євреїв міста.
Їх зібрали у польській школі, тут катували. Опісля відвезли до лісу біля села Пійло й понівеченими кинули у відкриту могилу. Родичі загиблих довго вірили, що вони живі і їх відвезли до табору.
Німецькі солдати зразу ж почали знущатися над єврейським кладовищем. Вони розкопували надгробки, розбивали їх та використовували на бруківку.
Зірка - позначка єврея в час Голокосту
З приходом нацистів у місті було сформовано перше гетто. Після трьох місяців його існування усіх євреїв гетто відвезли до Станіслава. Там їх закатували до смерті.
Наступне гетто було величезним, як для провінційного міста. Тут перебувало 7 тисяч євреїв з Калуша, Войнилова, Брошнева, Рожнятова, Перегінська й довколишніх сіл. Гетто розміщувалося на території сучасної Сівецької вулиці.
Людей з гетто катували, а опісля вели на кладовище. Частину євреїв тут розстрілювати й тоді закопували. Частину закопували живцем, бо німецькі солдати отримали наказ берегти патрони.
Сучасний меморіал у Белжеці
Протягом березня-квітня 1942 року частину євреїв калуського гетто відправили до концтабору у Белжці.
Найстрашнішими були дні й ночі протягом 15-17 вересня 1942 року. Тоді поліція прочистила усе місто і всіх євреїв зігнали до купи. На землі, без їжі й води вони провели два дні. Потім їх відпровадили на залізничну станцію. У набитих вантажних вагонах їх відправили до Белжца. Тоді ж німці оголосили, що Калуш очищений від євреїв.
За одними даними, із семи тисяч євреїв калуського гетто дивом врятувалося тільки 17 осіб, за іншими — 12.
Естер Дічек - вбита в час Голокосту, одна з перших єврейок, які здобули вищу освіту у Львівському університеті
Врятовані євреї й досі пам’ятають родини Паньковичів та Захарія Плаксія (Zachary Plaksy), які врятували кількох євреїв. Паньковичі, зокрема, переховували на горищі сараю Регіну та Йозефа Дічеків. Їхній син Бернард неодноразово відвідував Калуш і навіть зняв фільм про місто.
Інформацію взято з «Kalush; The Life and Destruction of the Community» на сайті www.jewishgen.org та Незалежного культурологічного часопису «Ї» (№ 48, 2007 рік).
Головне зображення взяте з сайту znaj.ua
