Розстріл учнів Калуської торговельки: нові факти, фото і нез'ясовані обставини

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 06.11.2018 12:30
  • 0

У неділю, 4 листопада, в Краєзнавчому музею Калущини відбулася oбласна науково-практична конференція «Учні Калуської торгівельної школи в контексті національно-визвольних змагань ХХ ст.», приурочена 75-им роковинам загибелі учнів Калуської торгівельної школи та 76-ій річниці утворення УПА.

Учасники конференції обговорили такі питання: джерела з історії національно-визвольної боротьби на Калущині; історія створення Калуської торговельної школи та інших професійних навчальних закладів на Калущині в роки німецької окупації; збройна боротьба відділів УНС та УПА на Калущині у 1943­–1944 роках; каральні акції радянського та німецького тоталітарних режимів на Калущині.

Під час роботи конференції відбулася презентація другого тому збірника наукових статей «Калуські історичні студії» та презентація книжково-документальної виставки з фондів Краєзнавчого музею Калущини, приурочена 75-им роковинам загибелі учнів Калуської торгівельної школи та 76-ій річниці утворення УПА.

У роботі конференції брали участь науковці: Олег Малярчук – доктор історичних наук, професор кафедри документо-знавства та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного техніч-ного університету нафти і газу, Емілія Андріїв – кандидат історичних наук, учитель історії ЗОШ І–ІІІ ступенів № 3; Ігор Ільницький – кандидат історичних наук, викладач історії та філософії ДВНЗ «Калуський політехнічний коледж»; Петро Ганцюк – провідний науковий співробітник Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери, історик, Оксана Тебешевська – заслужений учитель країни, член Національної спілки письменників України, учитель-методист української мови і літератури Голинської ЗОШ І‒ІІІ ступенів, Іван Тимів, старший науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини, історик, член Національної спілки краєзнавців країни, Наталія Мельник – науковий співробітник музею-оселі Івана Франка в Підгірках, краєзнавець, Дарія Ониськів, журналіст, завідувач відділу редакції газети «Дзвони Підгір’я», краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців країни, Степан Брацюнь – Голова Конгресу країнських Націоналістів; Степан Петраш, голова Калуської міськрайонної станиці Братства вояків ПА, почесний громадянин міста, Леся Піцик – заступник начальника управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради;  працівники музеїв, бібліотек, вчителі, краєзнавці, студенти, учні гімназії та загальноосвітніх шкіл міста.

Ведучі конференції Оксана Тебешевська та Олег Малярчук запропонували вшанувати пам’ять розстріляних учнів Калуської торгівельної школи хвилиною мовчання. У вступній доповіді професора Олега Малярчука розглянуто дискусійні питання Другої світової війни, підбито підсумки попередніх історико-краєзнавчих досліджень в галузі калушезнавства.

 

Іван Тимів охарактеризував джерела з історії Калуської торгівельної школи,  озвучив версії, причини та обставини арешту учнів «торгівельки» та їхнього розстрілу гітлерівцями на ринковій площі у Калуші 4 листопада 1943 року. З’ясовано причетність учнів до підпільної молодіжної мережі ОУН. Презентовано другий том «Калуських історичних студій», присвячений зазначеній тематиці. В основі студії— архівні документи, матеріали з фондів Краєзнавчого музею Калущини, спогади сучасників події, періодика. Презентовано фотоматеріали та документи самих учнів. Уперше опубліковано список учнів цього закладу за 1941– 1944 рр.

У повідомленні Наталії Мельник розкрито долю учнів Калуської торгівельної школи, які були вихідцями із села Підгірки, продемонстровано маловідомі світлини вихованців цього навчального закладу, що зберігаються у фондах Музею-оселі родини Івана Франка у Підгірках.

Емілія Андріїв у виступі «До питання про причини арешту учнів Калуської торгівельної школи» увагу учасників конференції акцентувала на відмові учнів «торгівельки» їхати до Німеччини, що вважалося саботажем німецького наказу. Власне, цю обставину науковець вважає причиною їхнього арешту. Тези доповідача засновані на архівних документах й тогочасній періодиці.

Доповідь історика Петра Ганцюка «Спецоперація органів НКВС і НКДБ з ліквідації керівного складу ОУН і УПА Станіславської області в жовтні–листопаді 1944 року на теренах Калущини» вияскравлює трагічні події осені 1944 року в Чорному лісі неподалік села Грабівки, де відділи УПА зазнали значних втрат, прикриваючи відхід Крайового проводу ОУН на чолі з його провідником Ярославом Мельником (Робертом), 1 листопада 1944 року.

Біографічне дослідження Оксани Тебешевської «Постать Степана Стебельського» висвітлює життєвий і бойовий шлях сотника УПА Степана Стебельського. Авторка докладно з’ясовує обставини загибелі одного із командирів УПА.

У статті Дарії Ониськів «Північно-західна Калущина в 1958–1967 роках» розкрито життєвий і творчий шлях народного вчителя та просвітянина, політв’язня радянського тоталітарного режиму Ярослава Дякона. Авторка висвітлила щоденникові записи педагога, його спостереження за змінами у суспільному житті та природному середовищі. Тут віддзеркалені особисті враження й переживання нашого краянина. Записки охоплюють 1958–1967 роки., коли він після повернення із Сибіру проживав у селі Кропивник.

У доповіді Ігоря Ільницького «Злочини без терміну давності» розкрито причини та обставинри розстрілу мешканців міста Калуша представниками каральних органів СРСР у 1941 року.

Очільник КУНу Степан Брацюнь  запевнив, що Краєзавчий музей Калущини отримає якісні копії маловідомих документів із фондів майбутнього Народного музею Ярослава Стецька та Слави Стецько у м. Києві.

Учасники конференції зробили висновок:  необхідно продовжувати дослідження теми розстрілу учнів Калуської торговельної школи у зв’язку з виявленням нових фактологічних матеріалів і фотографій з історії цього закладу та з’ясування низки невстановлених на сьогодні фактів цієї події.

 

Коментарі:

Останні новини