Особисті кордони – це межа, яка відділяє одну людину від іншої. Такі кордони є необхідними для кожної людини і позначають відмінності між її світоглядом і світом іншої людини. Особисті кордони є межею дозволенності у взаємодії з іншими людьми.
Люди багато спілкуються один з одним на різну тематику. При цьому вони можуть розповідати щось про себе, про інших, а також запитувати один одного про щось. Саме тоді, найчастіше, можуть порушуватися особисті кордони.
Наприклад, вам ставлять запитання про особисте, на які ви не бажаєте відповідати. В цей самий момент зробили спробу порушити ваші особисті кордони.
У вас є кілька варіантів дій. Перша і найефективніша - відповісти так, щоб ваш співрозмовник зрозумів: на цю тему ви говорити не бажаєте. Для цього варто відповідати на такі запитання прямо: "Я не бажаю про це говорити" і перенаправити вашу розмову в іншу тематику або поставити співрозмовнику якесь зустрічне запитання.
Якщо людина ненавмисне порушила ваші кордони, то вона зрозуміє і перестане ставити вам схожі, або ті самі запитання.
Проте часто в житті можна стикнутися з такими ситуаціями, коли люди продовжують запитувати і, навіть, вимагати від вас відповіді. Найчастіше це можуть робити (і роблять) близькі люди (батьки, родичі, друзі, діти, дружини, чоловіки), скоріше за все, несвідомо.
Мабуть кожному з вас доводилося чути: "Та скажи — я ж твій /твоя/ тато/мама /друг /брат /кум. Від мене в тебе не має бути жодних секретів". Або : "Ти мені можеш сказати" і тому подібне. В цей момент здійснюється натиск (свідомо або ні) на вас (на ваше почуття провини, обов'язку), маніпулюючи вашими стосунками.
То як в такому випадку відстояти свої границі? Варто відповісти: "Так, ти мій друг /син /мама /подруга /чоловік і я до тебе дуже добре ставлюся (поважаю/ люблю /ціную), але я не хочу про це говорити. Це моє особисте. Коли я захочу розповісти, то я тобі скажу".
На цьому значна частина людей розуміє і припиняє тиснути і допитувати. Проте є складніші випадки, коли роблять спроби порушити ваші кордони - це, коли людина починає вас, ніби по-доброму, шантажувати: "Якщо ти мене любиш /поважаєш/ цінуєш" або "Якщо ти мені друг, то ти мені скажеш".
Ця ситуація дуже схожа на попередню, але здійснюється зі ще більшим натиском на ваше почуття провини. В цьому випадку головне не піддатися і дати аналогічний опір: "Якщо ти мені справді друг / якщо ти мене справді любиш, то не будеш примушувати мене відповідати на це запитання". На цьому моменті розмови, основна частина спроб порушити ваші кордони зупиниться.
Але якщо ваші кордони порушують надалі і людина не зупиняється, а наполягає, щоб ви їй розповіли про те, що ви не хочете, продовжуючи на вас словесно тиснути, то важливо задуматися: а чи не перебуваєте ви в токсичних відносинах з цією людиною?
Основне тут ваше усвідомлення того, що насправді відбувається, чи не приховується токсичність за любов'ю, опікою, турботою, дружбою. Як все ж таки зрозуміти, що спілкування з людиною є токсичним? Це досить легко зробити самостійно. Для цього зверніть увагу на своє самопочуття до спілкування з цією людиною і після.
Якщо ви відчуваєте після розмови себе виснаженими, втомленими, пригніченими, то скоріш за все, таке спілкування є токсичним, і варто його припинити. Якщо це неможливо, то треба хоча б зменшити з цією людиною свої взаємодії.
Взагалі дуже важливо для себе зрозуміти, де проходять ваші власні кордони. Для цього вам варто прислуховуватися до себе і розуміти, що вам приємно, а що ні; що вам подобається чи не подобається; з ким вам приємно спілкуватися, а з ким ні; які ваші уподобання; про що вам хочеться говорити, а про що ні.
Коли ви будете усвідомлювати власні уподобання, бажання, потреби відчуття, то і зрозумієте свої власні кордони і, відповідно, швидше зможете зорієнтуватися, коли будуть спроби їх порушити.
Найчастіше порушуються кордони, коли люди вказують один одному, що їм треба робити, як жити, де працювати, з ким зустрічатись (дружити), куди піти, що відчувати і тому подібне. Чим ближчі стосунки між людьми, тим частіше порушуються кордони один одного. Через це кожен з нас стикається з цим явищем достатньо часто. Саме тому важливо навчитися бачити і захищати не тільки свої власні кордони, а й не порушувати кордони інших.
