Що ви знаєте про відомих людей Калущини? Тест

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Чи знаєте ви, що  автор слів маршової пісні українського війська родом із Середнього, калуський лікар двічі представляв Калущину у Галицькому Сеймі, а легендарний провідник Карпатського краю — із Бережниці.

 

 

Чи знаєш ти визначних людей Калущини? Тест

Що ви знаєте про калушан, які увійшли в історію краю і України?

Пройти
Хто з відомих калушан двічі обирався до Галицького краєвого сейму від Калущини?
  • Іван Белей Відповідь неправильна. Калушани двічі обирали до Галицького сейму Івана Куровця, який 30 років у Калуші був не лише лікарем, але й організатором українського руху. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
  • Михайло Козоріс Відповідь неправильна. Калушани двічі обирали до Галицького сейму Івана Куровця, який 30 років у Калуші був не лише лікарем, але й організатором українського руху. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
  • Іван Куровець У Калуші Іван Куровець працював лікарем 30 років. Калушани двічі обирали його до Галицького сейму. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
  • Григорій Смольський Відповідь неправильна. Калушани двічі обирали до Галицького сейму Івана Куровця, який 30 років у Калуші був не лише лікарем, але й організатором українського руху. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
Чию журналістську працю високо оцінював Іван Франко, особливо його роботу в журналі «Світ».
  • Костянтина Малицька Відповідь неправильна. Іван Франко високо оцінив журналістську творчість Івана Беле́я, уродженця Войнилова. Іван Белей — український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
  • Григорій Цеглинський Відповідь неправильна. Іван Франко високо оцінив журналістську творчість Івана Беле́я, уродженця Войнилова. Іван Белей — український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
  • Іван Белей Іван Беле́й, уродженець Войнилова. Український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
  • Іван Стефурак Відповідь неправильна. Іван Франко високо оцінив журналістську творчість Івана Беле́я, уродженця Войнилова. Іван Белей — український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
Хто очолював калуський комітет рятунку України в роки голодомору?
  • Іван Сохацький У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
  • Олесь Бабій ВІдповідь неправильна. У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
  • Андрій Кос ВІдповідь неправильна. У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
  • Михайло Козоріс ВІдповідь неправильна. У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
Хто написав марш українських націоналістів «Зродились ми великої години»?
  • Антін Могильницький Відповідь неправильна. Основою тексту сучасного гімну українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
  • Францішек Смолька Відповідь неправильна. Основою тексту гімну сучасного українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
  • Андрій Кос Відповідь неправильна. Основою тексту гімну сучасного українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
  • Олесь Бабій Основою тексту гімну українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
Хто з видатних калушан носив псевдонім Чайка Дністрова?
  • Михайло Козоріс Відповідь неправильна. Літературний псевдонім "Чайка Дністрова" мала уродженка Кропивника Костянтина Малицька. Також свої твори вона підписувала псевдонімом " Віра Лебедова". Костянтина Малицька — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".
  • Іван Рубчак Відповідь неправильна. Літературний псевдонім "Чайка Дністрова" мала уродженка Кропивника Костянтина Малицька. Також свої твори вона підписувала псевдонімом " Віра Лебедова". Костянтина Малицька — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".
  • Костянтина Малицька Уродженка Кропивника Костянтина Малицька мала літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова. Українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».
  • Григорій Цеглинський Відповідь неправильна. Літературний псевдонім "Чайка Дністрова" мала уродженка Кропивника Костянтина Малицька. Також свої твори вона підписувала псевдонімом " Віра Лебедова". Костянтина Малицька — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".
Хто з відомих калушан був актором у львівському театрі «Руська бесіда»?
  • Іван Рубчак У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
  • Костянтина Малицька Ні. У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
  • Олесь Бабій Ні. У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
  • Михайло Дяченко Ні. У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
Калушанин, єдиний українець, який одержав титул Лицаря – Командора Ордену св. Сильвестра від Папи Івана ХХІІІ?
  • Іван Белей Ні. Високу церковну нагороду отримав Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
  • Гнат Мартинець Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
  • Михайло Петрушевич Ні. Високу церковну нагороду отримав Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
  • Іван Куровець Ні. Високу церковну нагороду отримав Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
Чиїм іменем названий будинок культури у Підгірках?
  • Григорія Смольського Відповідь неправильна. Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
  • Івана Рубчака Відповідь неправильна. Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
  • Костянтини Малицької Відповідь неправильна. Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
  • Антіна Могильницького Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
Хто зображений на меморіальній дошці, що розміщена на фасаді Калуської бібліотеки ім. Тараса Шевченка?
  • Францішек Смолька Ні. Меморільна дошка встановлена Михайлові Козорісу – українському прозаїку, поету, байкарю, публіцисту. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
  • Григорій Цеглинський Ні. Меморільна дошка встановлена Михайлові Козорісу – українському прозаїку, поету, байкарю, публіцисту. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
  • Михайло Козоріс Михайло Козоріс – український прозаїк, поет, байкар, публіцист. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
  • Андрій Кос Ні. Меморільна дошка встановлена Михайлові Козорісу – українському прозаїку, поету, байкарю, публіцисту. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
Хто із Провідників ОУН Карпатського краю народився у Бережниці?
  • Василь Сидор ("Шелест") Відповідь неправильна. У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.
  • Ярослав Косарчин ("Байрак") Відповідь неправильна. У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.
  • Ярослав Мельник ("Роберт") У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.
  • Микола Твердохліб ("Грім") Відповідь неправильна. У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.

Поділитись результатом

Далі
Коментарі:

Останні новини