Тест: Чи знаєте ви калуських поетів?

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Калуська земля — багата творчими людьми. У невеликому тесті — годі вмістити всіх, хто своєю поезією прославляє наш край: як віддалених у часі, так і сучасних. Крім згаданих літераторів у тесті, це — Іван Ткачик, Людмила Брокс, Марія Зьомковська, Любов Маланій, Валентина Корнійчук, Розалія Боднарчук, Олеся Франко, Михайло Петрушевич, Григорій Цеглинський, Михайло Козоріс, Олесь Бабій, Анатолій Онишко та багато-багато інших.

Чи впізнаєте ви калуських поетів?

Спробуйте відгадати, хто зображений на фото.

Пройти
"Земля, мов писанка, розквітла, Чудова, щедра і свята. На свято Воскресіння світле З любов’ю йдемо до Христа". "З ліхтариками у руках Майдан весь нині гімн співає І мовби небо, все в зірках На землю грішну опускає."
  • Богдан Сімків

    Богдан Сімків народився в Калуші в 1954 році. Навчався в Калуській школі №3 та середній школі №1. Закінчив з відзнакою Івано-Франківський інститут нафти та газу. Працює на хімічному підприємстві Калуша.

    Богдан Сімків видав кілька збірок віршів, зокрема: "До струн душі", "З Україною в серці", "Дорога до волі", "Нескорена Україна", "За волю України", "Світло у темряві", "З вірою до волі".

  • Володимир Чорнописький

    Ні. Це — Богдан Сімків. 

    Богдан Сімків народився в Калуші в 1954 році. Навчався в Калуській школі №3 та середній школі №1. Закінчив з відзнакою Івано-Франківський інститут нафти та газу. Працює на хімічному підприємстві Калуша.

    Богдан Сімків видав кілька збірок віршів, зокрема: "До струн душі", "З Україною в серці", "Дорога до волі", "Нескорена Україна", "За волю України", "Світло у темряві", "З вірою до волі".

  • Василь Ганущак

    Ні. Це — Богдан Сімків. 

    Богдан Сімків народився в Калуші в 1954 році. Навчався в Калуській школі №3 та середній школі №1. Закінчив з відзнакою Івано-Франківський інститут нафти та газу. Працює на хімічному підприємстві Калуша.

    Богдан Сімків видав кілька збірок віршів, зокрема: "До струн душі", "З Україною в серці", "Дорога до волі", "Нескорена Україна", "За волю України", "Світло у темряві", "З вірою до волі".

  • Ігор Гаврилюк

    Ні. Це — Богдан Сімків. 

    Богдан Сімків народився в Калуші в 1954 році. Навчався в Калуській школі №3 та середній школі №1. Закінчив з відзнакою Івано-Франківський інститут нафти та газу. Працює на хімічному підприємстві Калуша.

    Богдан Сімків видав кілька збірок віршів, зокрема: "До струн душі", "З Україною в серці", "Дорога до волі", "Нескорена Україна", "За волю України", "Світло у темряві", "З вірою до волі".

“Пам'ять дощами вимило розум вітрами вимело хто тебе мила вимолив? хто тебе з неба виманив? звідки ти щастя випало? взяло мене і випило..” "коли повертається світ спиною і знов поміж нами відстань і стіни говори зі мною говори зі мною хай навіть слова ці нічого не змінять"
  • Ігор Гаврилюк

    Ні. На фото країнський прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту "Четвер" Юрій Іздрик.  Автор повісті "Острів КРК", поетичної збірки "Станіслав і 11 його визволителів", романів "Воццек", "Подвійний Леон", збірки есеїв "Флешка", "Таке", "Після прози", "Календар любові", низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Один із творців станіславського феномену.

  • Юрій Іздрик

    Український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту "Четвер".  Автор повісті "Острів КРК", поетичної збірки "Станіслав і 11 його визволителів", романів "Воццек", "Подвійний Леон", збірки есеїв "Флешка", "Таке", "Після прози", "Календар любові", низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Один із творців станіславського феномену.

  • Василь Олійник

    Ні. На фото країнський прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту "Четвер" Юрій Іздрик.  Автор повісті "Острів КРК", поетичної збірки "Станіслав і 11 його визволителів", романів "Воццек", "Подвійний Леон", збірки есеїв "Флешка", "Таке", "Після прози", "Календар любові", низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Один із творців станіславського феномену.

  • Антін Могильницький

    Ні. На фото країнський прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту "Четвер" Юрій Іздрик.  Автор повісті "Острів КРК", поетичної збірки "Станіслав і 11 його визволителів", романів "Воццек", "Подвійний Леон", збірки есеїв "Флешка", "Таке", "Після прози", "Календар любові", низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Один із творців станіславського феномену.

"Кождий нарід, хоть би дикий, Любить свій родинний край, Любить отцівські язики, Свою мову і звичай."
  • Михайло Ганущак

    Ні. Це — Антін Любич Могильницький, народився у 1811 році у Підгірках, помер у 1873 році на Богородчанщині. Український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, вчитель. Писав мовою, близькою до народної. Послідовник "Руської трійці".

  • Олесь Бабій
  • Антін Могильницький

    Антін Любич Могильницький народився у 1811 році у Підгірках, помер у 1873 році на Богородчанщині. Український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, вчитель. Писав мовою, близькою до народної. Послідовник "Руської трійці".

  • Сергій Андрухович

    Ні. Це — Антін Любич Могильницький, народився у 1811 році у Підгірках, помер у 1873 році на Богородчанщині. Український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, вчитель. Писав мовою, близькою до народної. Послідовник "Руської трійці".

"Урал. Колиска. Липень. Плач. Велосипед. Шаблюка. М’яч. Підпілля. Батько. Ліс. Зв’язок. Арешт. Тюрма. Знущання, Строк. 5 років. Табір. Холод. Лід. Хрущов. Відлига. Переїзд... Навчання. Калуш. Комсомол. Дівчата. Танці. Волейбол..."
  • Володимир Чорнописький

    В  доробку п. Володимира — збірки “Червоні маки”, "Стислі мислі”, “Осінні мислі”, “Трепанація мислі”, поеми ”Кохання мужчини зрілого віку” і “Життя продовжується...”, авантюрно-містична казка-трилогія “Відьма” та багато інших.

  • Богдан Томенчук
  • Ігор Гаврилюк
  • Василь Мельник
"Твоя присутність Витекла, як вечір, Між пальцями невидимих доріг У ніч. Зотліла сутність – Профіль порожнечі. Скотився передчасно згірклий сум Із віч."
  • Костянтина Малицька

    Ні. Це — Оксана Тебешевська.

    Оксана Тебешевська - заслужений вчитель України, активна громадська діячка, волонтерка, член Національної спілки письменників україни. Авторка збірок поезій "На березі долі", "Тиша немовлених слів", "Розлуння"; книжки прози "Про що мовчить Михайлова скрипка"; збірника пісень (композитор Сергій Андрущак) "Любові цілюще джерело"; двотомового історико-літературно-краєзнавчого видання "Піснею доля мережана"; книжки літературознавчих розвідок, рецензій, есеїв "На обріях Слова", восьми навчальних посібників з української мови і літератури, понад 150 публікацій у періодиці.

  • Галина Пухта

    Ні. Це — Оксана Тебешевська.

    Оксана Тебешевська - заслужений вчитель України, активна громадська діячка, волонтерка, член Національної спілки письменників україни. Авторка збірок поезій "На березі долі", "Тиша немовлених слів", "Розлуння"; книжки прози "Про що мовчить Михайлова скрипка"; збірника пісень (композитор Сергій Андрущак) "Любові цілюще джерело"; двотомового історико-літературно-краєзнавчого видання "Піснею доля мережана"; книжки літературознавчих розвідок, рецензій, есеїв "На обріях Слова", восьми навчальних посібників з української мови і літератури, понад 150 публікацій у періодиці.

  • Оксана Тебешевська

    Оксана Тебешевська - заслужений вчитель України, активна громадська діячка, волонтерка, член Національної спілки письменників україни. Авторка збірок поезій "На березі долі", "Тиша немовлених слів", "Розлуння"; книжки прози "Про що мовчить Михайлова скрипка"; збірника пісень (композитор Сергій Андрущак) "Любові цілюще джерело"; двотомового історико-літературно-краєзнавчого видання "Піснею доля мережана"; книжки літературознавчих розвідок, рецензій, есеїв "На обріях Слова", восьми навчальних посібників з української мови і літератури, понад 150 публікацій у періодиці.

  • Надія Дичка

    Ні. Це — Оксана Тебешевська.

    Оксана Тебешевська - заслужений вчитель України, активна громадська діячка, волонтерка, член Національної спілки письменників україни. Авторка збірок поезій "На березі долі", "Тиша немовлених слів", "Розлуння"; книжки прози "Про що мовчить Михайлова скрипка"; збірника пісень (композитор Сергій Андрущак) "Любові цілюще джерело"; двотомового історико-літературно-краєзнавчого видання "Піснею доля мережана"; книжки літературознавчих розвідок, рецензій, есеїв "На обріях Слова", восьми навчальних посібників з української мови і літератури, понад 150 публікацій у періодиці.

  • Ірина Червінська
"Калуше милий, неспокою мій, З мене карпатського беркута твориш, Бо крізь вікно, що в квартирі міській, Зорять у душу мені синії гори."
  • Василь Ганущак

    Ні. Це — Іван Павліха.

    Іван Павліха — член Національної спілки письменників України (з 2000 р), український поет-гуморист, багаторічний голова Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, депутат Калуської міської ради першого демократичного скликання. Іван Павліха народився у 1938 ро­ці на Холмщині. У 1974 році переїхав до Калуша, де прожив 40 років.Помер у липні 2015 року, знайшов свій вічний притулок на українському кладовищі у Нью-Йорку.

    Його перу належать книжки "Квіти для зава", "Гечі-печі поза плечі", "Під Карпатами місто", "Дві копи не снопів, а сонетів", "Коли сонет і різка, і кларнет", "Садовий дятел".

  • Антін Могильницький

    Ні. Це — Іван Павліха.

    Іван Павліха — член Національної спілки письменників України (з 2000 р), український поет-гуморист, багаторічний голова Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, депутат Калуської міської ради першого демократичного скликання. Іван Павліха народився у 1938 ро­ці на Холмщині. У 1974 році переїхав до Калуша, де прожив 40 років.Помер у липні 2015 року, знайшов свій вічний притулок на українському кладовищі у Нью-Йорку.

    Його перу належать книжки "Квіти для зава", "Гечі-печі поза плечі", "Під Карпатами місто", "Дві копи не снопів, а сонетів", "Коли сонет і різка, і кларнет", "Садовий дятел".

  • Василь Олійник

    Ні. Це — Іван Павліха.

    Іван Павліха — член Національної спілки письменників України (з 2000 р), український поет-гуморист, багаторічний голова Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, депутат Калуської міської ради першого демократичного скликання. Іван Павліха народився у 1938 ро­ці на Холмщині. У 1974 році переїхав до Калуша, де прожив 40 років.Помер у липні 2015 року, знайшов свій вічний притулок на українському кладовищі у Нью-Йорку.

    Його перу належать книжки "Квіти для зава", "Гечі-печі поза плечі", "Під Карпатами місто", "Дві копи не снопів, а сонетів", "Коли сонет і різка, і кларнет", "Садовий дятел".

  • Іван Павліха

    Член Національної спілки письменників України (з 2000 р), український поет-гуморист, багаторічний голова Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, депутат Калуської міської ради першого демократичного скликання. Іван Павліха народився у 1938 ро­ці на Холмщині. У 1974 році переїхав до Калуша, де прожив 40 років.Помер у липні 2015 року, знайшов свій вічний притулок на українському кладовищі у Нью-Йорку.

    Його перу належать книжки "Квіти для зава", "Гечі-печі поза плечі", "Під Карпатами місто", "Дві копи не снопів, а сонетів", "Коли сонет і різка, і кларнет", "Садовий дятел".

"Чом, чом, чом, Земле моя, Так люба ти мені, так люба ти мені, Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене краса твоя?" "Повставали козаченьки Довгими рядами, Загриміли сурми, труби На бій з ворогами."
  • Оксана Тебешевська

    Ні. Це — Костянтина Малицька.

    Костянтина Малицька (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова) — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень “Чом, чом, чом, земле моя…”, “У Січі, у Січі гуртуймось брати”.

    Народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник. Відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Померла у Львові 17 березня 1947 року.

     

  • Костянтина Малицька

    Костянтина Малицька (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова) — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень “Чом, чом, чом, земле моя…”, “У Січі, у Січі гуртуймось брати”.

    Народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник. Відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Померла у Львові 17 березня 1947 року.

     

  • Галина Пухта

    Ні. Це — Костянтина Малицька.

    Костянтина Малицька (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова) — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень “Чом, чом, чом, земле моя…”, “У Січі, у Січі гуртуймось брати”.

    Народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник. Відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Померла у Львові 17 березня 1947 року.

  • Ірена Карпа

    Ні. Це — Костянтина Малицька.

    Костянтина Малицька (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова) — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень “Чом, чом, чом, земле моя…”, “У Січі, у Січі гуртуймось брати”.

    Народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник. Відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Померла у Львові 17 березня 1947 року.

Ведмежий вальс (писаний на невиспану голову) Снилось мені — я на коні скакав, Довго блукав — шукав, та й додому доскакав. Став і стою, серденько б’є моє. Батько виходить мій, подививсь і пішов собі. Собака загарчав, я його взяв і відпустив, Він кудись побіг та й приніс щось таке в роті... (Олег Скрипка, “Вальс”, пісня) ...Прокинувся, умивсь, довкола подививсь, Ні дому, ні коня, хоч добре роздививсь. Став і стою собі, серденько гучно б’є, А батька теж нема, кудись собі пішов. І пес вже не гарчить й нікуди не біжить, В зубах щось не несе. Та це іще не все... Подумалось мені, як вже було не раз, Що з цього мого сну предивний вийде вальс... Тож ноти написав — я в тім собаку з’їв, Ведмеді ж все одно не розуміють слів.
  • Іван Павліха

    Ні. Це — Ігор Гаврилюк.

    Ігор Гаврилюк народився в селі Довжка Калуського району у 1941 році, мешкає в Калуші з 1968 року. Член Національної спілки письменників України, один з найсильніших сучасних українських пародистів. Двічі обирався до Івано-Франківської обласної ради (перше та п’яте скликання).

    Перші книги прозових гуморесок — “Вчений нянь’’, ‘‘Пунктуація кохання’’. Окрім згаданих вище збірок, видав ще: ‘‘Малі діти – великий клопіт’’ (віршовані та прозові гуморески і літературні пародії), ‘‘Збираниця’’ (вибрані твори), ‘‘Новітня історія України’’ (сатирична, у віршах), ‘‘І кому ж то президента вдалось подоїти?’’, (сатиричні вірші), ‘‘Шпичаки’’ (політична сатира), ‘‘Прикарпатські браконьєри’’ (вибрані прозові та поетичні пародії), ‘‘Вербові тріолети’’ (пародії та фейлетони) та книжки для дітей: ‘‘Вірші для Солошки’’, ‘‘Сестрички-україночки’’, ‘‘Лікарські рослини’’, ‘‘Брати наші…великі та маленькі’’, ‘‘Загадки’’(абетка), 1993 р., ‘‘Загадки’’ (абетка), 1997р., ‘‘Сестрички-україночки’’ (вибрані твори), ‘‘Хто вночі свистить у ніс? ’’, ‘‘Хвалилися окуні’’, ‘‘Наші пернаті друзі’’, ‘‘Казки-розмальовки’’… та інші.

  • Ігор Гаврилюк

    Ігор Гаврилюк народився в селі Довжка Калуського району у 1941 році, мешкає в Калуші з 1968 року. Член Національної спілки письменників України, один з найсильніших сучасних українських пародистів. Двічі обирався до Івано-Франківської обласної ради (перше та п’яте скликання).

    Перші книги прозових гуморесок — “Вчений нянь’’, ‘‘Пунктуація кохання’’. Окрім згаданих вище збірок, видав ще: ‘‘Малі діти – великий клопіт’’ (віршовані та прозові гуморески і літературні пародії), ‘‘Збираниця’’ (вибрані твори), ‘‘Новітня історія України’’ (сатирична, у віршах), ‘‘І кому ж то президента вдалось подоїти?’’, (сатиричні вірші), ‘‘Шпичаки’’ (політична сатира), ‘‘Прикарпатські браконьєри’’ (вибрані прозові та поетичні пародії), ‘‘Вербові тріолети’’ (пародії та фейлетони) та книжки для дітей: ‘‘Вірші для Солошки’’, ‘‘Сестрички-україночки’’, ‘‘Лікарські рослини’’, ‘‘Брати наші…великі та маленькі’’, ‘‘Загадки’’(абетка), 1993 р., ‘‘Загадки’’ (абетка), 1997р., ‘‘Сестрички-україночки’’ (вибрані твори), ‘‘Хто вночі свистить у ніс? ’’, ‘‘Хвалилися окуні’’, ‘‘Наші пернаті друзі’’, ‘‘Казки-розмальовки’’… та інші.

  • Юрій Іздрик

    Ні. Це — Ігор Гаврилюк.

    Ігор Гаврилюк народився в селі Довжка Калуського району у 1941 році, мешкає в Калуші з 1968 року. Член Національної спілки письменників України, один з найсильніших сучасних українських пародистів. Двічі обирався до Івано-Франківської обласної ради (перше та п’яте скликання).

    Перші книги прозових гуморесок — “Вчений нянь’’, ‘‘Пунктуація кохання’’. Окрім згаданих вище збірок, видав ще: ‘‘Малі діти – великий клопіт’’ (віршовані та прозові гуморески і літературні пародії), ‘‘Збираниця’’ (вибрані твори), ‘‘Новітня історія України’’ (сатирична, у віршах), ‘‘І кому ж то президента вдалось подоїти?’’, (сатиричні вірші), ‘‘Шпичаки’’ (політична сатира), ‘‘Прикарпатські браконьєри’’ (вибрані прозові та поетичні пародії), ‘‘Вербові тріолети’’ (пародії та фейлетони) та книжки для дітей: ‘‘Вірші для Солошки’’, ‘‘Сестрички-україночки’’, ‘‘Лікарські рослини’’, ‘‘Брати наші…великі та маленькі’’, ‘‘Загадки’’(абетка), 1993 р., ‘‘Загадки’’ (абетка), 1997р., ‘‘Сестрички-україночки’’ (вибрані твори), ‘‘Хто вночі свистить у ніс? ’’, ‘‘Хвалилися окуні’’, ‘‘Наші пернаті друзі’’, ‘‘Казки-розмальовки’’… та інші.

  • Богдан Томенчук

    Ні. Це — Ігор Гаврилюк.

    Ігор Гаврилюк народився в селі Довжка Калуського району у 1941 році, мешкає в Калуші з 1968 року. Член Національної спілки письменників України, один з найсильніших сучасних українських пародистів. Двічі обирався до Івано-Франківської обласної ради (перше та п’яте скликання).

    Перші книги прозових гуморесок — “Вчений нянь’’, ‘‘Пунктуація кохання’’. Окрім згаданих вище збірок, видав ще: ‘‘Малі діти – великий клопіт’’ (віршовані та прозові гуморески і літературні пародії), ‘‘Збираниця’’ (вибрані твори), ‘‘Новітня історія України’’ (сатирична, у віршах), ‘‘І кому ж то президента вдалось подоїти?’’, (сатиричні вірші), ‘‘Шпичаки’’ (політична сатира), ‘‘Прикарпатські браконьєри’’ (вибрані прозові та поетичні пародії), ‘‘Вербові тріолети’’ (пародії та фейлетони) та книжки для дітей: ‘‘Вірші для Солошки’’, ‘‘Сестрички-україночки’’, ‘‘Лікарські рослини’’, ‘‘Брати наші…великі та маленькі’’, ‘‘Загадки’’(абетка), 1993 р., ‘‘Загадки’’ (абетка), 1997р., ‘‘Сестрички-україночки’’ (вибрані твори), ‘‘Хто вночі свистить у ніс? ’’, ‘‘Хвалилися окуні’’, ‘‘Наші пернаті друзі’’, ‘‘Казки-розмальовки’’… та інші.

"Мама моляться Ревно щоранку Перед образом Божим святим. Підіймається сонце Над ганком, Небо сіре стає голубим. ...Огортає неспокій стареньку За дітей, за онуків, за пра... Мама моляться - моляться ненька, Просять в Бога здоров`я Й добра."
  • Ростислав Михайовський

    Ні. Це — Василь Олійник.

    Василь Васильович Олійник народився у1948 в селі Сівка-Калуська. Член Національної спілки письменників України. Засновник і один з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в селі Лолині Долинського району. Голова Долинської районної “Просвіти”. Автор збірок: “Стремено”, “Гармонія площин”, “Толока”, “Княгиня”, “Крижма”, “Понад шляхами сивими”, “Йордань-Вода”, “Європейський тенор з Велдіжа”.

    Помер у лютому 2016 року.

  • Василь Ганущак

    Ні. Це — Василь Олійник.

    Василь Васильович Олійник народився у1948 в селі Сівка-Калуська. Член Національної спілки письменників України. Засновник і один з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в селі Лолині Долинського району. Голова Долинської районної “Просвіти”. Автор збірок: “Стремено”, “Гармонія площин”, “Толока”, “Княгиня”, “Крижма”, “Понад шляхами сивими”, “Йордань-Вода”, “Європейський тенор з Велдіжа”.

    Помер у лютому 2016 року.

  • Василь Олійник

    Василь Васильович Олійник народився у1948 в селі Сівка-Калуська. Член Національної спілки письменників України. Засновник і один з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в селі Лолині Долинського району. Голова Долинської районної “Просвіти”. Автор збірок: “Стремено”, “Гармонія площин”, “Толока”, “Княгиня”, “Крижма”, “Понад шляхами сивими”, “Йордань-Вода”, “Європейський тенор з Велдіжа”.

    Помер у лютому 2016 року.

  • Юрій Іздрик

    Ні. Це — Василь Олійник.

    Василь Васильович Олійник народився у1948 в селі Сівка-Калуська. Член Національної спілки письменників України. Засновник і один з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в селі Лолині Долинського району. Голова Долинської районної “Просвіти”. Автор збірок: “Стремено”, “Гармонія площин”, “Толока”, “Княгиня”, “Крижма”, “Понад шляхами сивими”, “Йордань-Вода”, “Європейський тенор з Велдіжа”.

    Помер у лютому 2016 року.

"Україно моя, не хилися в мовчанні й скорботі, Не ховай у кривавім подолі обличчя сумне. Є ще гени живі у твоїй замордованій плоті, Що відродять на древі життя невмируще й земне." "Моя любове, чиста і остання, Мій вічний обрій — то твоє крило. Чи я могла б повірити в кохання, Якби тебе на світі не було".
  • Галина Пухта

    Галиною Пухта (Сухарник) народилася у листопаді 1960 року в  селі Кадобна.  Працювала у Калуській школі №8, згодом — у Голинській, Кадобнянській, Брошнівській школах. Вийшовши на пільгову пенсію, поїхала на кілька років на заробітки на чужину — до Ізраїлю. Але туга за батьківщиною була сильнішою — і вона повернулася додому. Галина Пухта є авторкою трьох збірок — “Устами болю”, “Поезії” та “Сповідь”. Зараз Галина Пухта разом із сім’єю проживає у селищі Брошнів.

  • Оксана Тебешевська

    Ні. Це — Галина Пухта.

    Галиною Пухта (Сухарник) народилася у листопаді 1960 року в  селі Кадобна.  Працювала у Калуській школі №8, згодом — у Голинській, Кадобнянській, Брошнівській школах. Вийшовши на пільгову пенсію, поїхала на кілька років на заробітки на чужину — до Ізраїлю. Але туга за батьківщиною була сильнішою — і вона повернулася додому. Галина Пухта є авторкою трьох збірок — “Устами болю”, “Поезії” та “Сповідь”. Зараз Галина Пухта разом із сім’єю проживає у селищі Брошнів.

  • Надія Дичка

    Ні. Це — Галина Пухта.

    Галиною Пухта (Сухарник) народилася у листопаді 1960 року в  селі Кадобна.  Працювала у Калуській школі №8, згодом — у Голинській, Кадобнянській, Брошнівській школах. Вийшовши на пільгову пенсію, поїхала на кілька років на заробітки на чужину — до Ізраїлю. Але туга за батьківщиною була сильнішою — і вона повернулася додому. Галина Пухта є авторкою трьох збірок — “Устами болю”, “Поезії” та “Сповідь”. Зараз Галина Пухта разом із сім’єю проживає у селищі Брошнів.

  • Ірина Червінська

    Ні. Це — Галина Пухта.

    Галиною Пухта (Сухарник) народилася у листопаді 1960 року в  селі Кадобна.  Працювала у Калуській школі №8, згодом — у Голинській, Кадобнянській, Брошнівській школах. Вийшовши на пільгову пенсію, поїхала на кілька років на заробітки на чужину — до Ізраїлю. Але туга за батьківщиною була сильнішою — і вона повернулася додому. Галина Пухта є авторкою трьох збірок — “Устами болю”, “Поезії” та “Сповідь”. Зараз Галина Пухта разом із сім’єю проживає у селищі Брошнів.

"Огорни мене містом І змістом Твоєї весни, Огорни мене пилом доріг, Що розтягують будні, Наче ґумку - затиснутий, взятий між пальці масив Перевірених слів, перемелених звуків. Я - ртутна, Я стікаю по шкірі краплинами трути-роси, Проникаю у пори, у кров, замість лімфи - по тілу, Я - твоє божевілля, та скільки у ньому краси - У вливанні у тебе того, що сама захотіла."
  • Олена Бараненко

    Ні. Це — Ірина Червінська.

    Ірина Червінська народилась у серпні 1980 року в м. Калуш, де і проживає нині. 2004 вийшла самвидавом її перша збірка “Каштанова любов”. Також твори увійшли до альманаху “Скіфія 2013. Зима” (Канів), журналу «Мистецькі грані», збірки патріотичної лірики «Небесна сотня. Антологія майданівських віршів», журнал «Золота пектораль» (Тернопіль), «Хмелліт» (Богородчани), «Перевал» (Івано-Франківськ). Дебютна збірка “Приват (folder innocent/holy private file)” вийшла друком 2015 р., є співавтором поетичної збірки “Нас.Троє.” (2015) – разом із Оленкою Бараненко та Остапом Микитюком. Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов – 2015» в номінації “Поезія”. Автор роману-трилеру “Світи і лабіринти”

    Ірина Червінська також є засновником та керівником літературної студії “КА-МА-ЛІ-я” (Калуські Майстри Літератури).

  • Галина Пухта

    Ні. Це — Ірина Червінська.

    Ірина Червінська народилась у серпні 1980 року в м. Калуш, де і проживає нині. 2004 вийшла самвидавом її перша збірка “Каштанова любов”. Також твори увійшли до альманаху “Скіфія 2013. Зима” (Канів), журналу «Мистецькі грані», збірки патріотичної лірики «Небесна сотня. Антологія майданівських віршів», журнал «Золота пектораль» (Тернопіль), «Хмелліт» (Богородчани), «Перевал» (Івано-Франківськ). Дебютна збірка “Приват (folder innocent/holy private file)” вийшла друком 2015 р., є співавтором поетичної збірки “Нас.Троє.” (2015) – разом із Оленкою Бараненко та Остапом Микитюком. Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов – 2015» в номінації “Поезія”. Автор роману-трилеру “Світи і лабіринти”

    Ірина Червінська також є засновником та керівником літературної студії “КА-МА-ЛІ-я” (Калуські Майстри Літератури).

  • Оксана Тебешевська

    Ні. Це — Ірина Червінська.

    Ірина Червінська народилась у серпні 1980 року в м. Калуш, де і проживає нині. 2004 вийшла самвидавом її перша збірка “Каштанова любов”. Також твори увійшли до альманаху “Скіфія 2013. Зима” (Канів), журналу «Мистецькі грані», збірки патріотичної лірики «Небесна сотня. Антологія майданівських віршів», журнал «Золота пектораль» (Тернопіль), «Хмелліт» (Богородчани), «Перевал» (Івано-Франківськ). Дебютна збірка “Приват (folder innocent/holy private file)” вийшла друком 2015 р., є співавтором поетичної збірки “Нас.Троє.” (2015) – разом із Оленкою Бараненко та Остапом Микитюком. Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов – 2015» в номінації “Поезія”. Автор роману-трилеру “Світи і лабіринти”

    Ірина Червінська також є засновником та керівником літературної студії “КА-МА-ЛІ-я” (Калуські Майстри Літератури).

  • Ірина Червінська

    Ірина Червінська народилась у серпні 1980 року в м. Калуш, де і проживає нині. 2004 вийшла самвидавом її перша збірка “Каштанова любов”. Також твори увійшли до альманаху “Скіфія 2013. Зима” (Канів), журналу «Мистецькі грані», збірки патріотичної лірики «Небесна сотня. Антологія майданівських віршів», журнал «Золота пектораль» (Тернопіль), «Хмелліт» (Богородчани), «Перевал» (Івано-Франківськ). Дебютна збірка “Приват (folder innocent/holy private file)” вийшла друком 2015 р., є співавтором поетичної збірки “Нас.Троє.” (2015) – разом із Оленкою Бараненко та Остапом Микитюком. Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов – 2015» в номінації “Поезія”. Автор роману-трилеру “Світи і лабіринти”

    Ірина Червінська також є засновником та керівником літературної студії “КА-МА-ЛІ-я” (Калуські Майстри Літератури).

"Застигне, розбурхане море - Глибина. далина, дивина. Я знаю. Карпати не гори - Океан, розшалілий до дна." "Був Львів. І ти. Був березень у Львові. Весною снили ми - оманливі ті сни... Було ще так далеко до весни, Далеко ще до волі й до любови."
  • Іван Павліха

    Ні. Це — Василь Ганущак.

    Ганущак Василь Дмитрович народився 25 січня 1949 р. у Косівському районі. Закінчив Рогатинський ветзоотехнікум, служив в армії в парашутно-десантних військах. Після строкової служби вступив на філфак Львівського державного університету ім. І. Франка, звідки був відрахований за політичні переконання. Працював на Калуському ВО «Хлорвініл». Заочно закінчив Літературний інститут ім. М. Горького, аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ. Працював кореспондентом і редактором у кількох газетах.

    Автор збірок поезій: “Відрух”, “Скоромовки, теревеньки та інші витребеньки для розвитку дитячого мовлення”, віршів та перекладів “На бурунах часу”; критичних статей та перекладів із білоруської, російської, польської, словацької, німецької мов. Упорядник книжки видатного поета і прозаїка та громадсько-політичного діяча, хорунжого УГА Олеся Бабія і спогадів про нього “Зродились ми великої години”. Лауреат премії ім. В.Стефаника. Член Національної спілки письменників України. Помер у червні 2013 року.

  • Ігор Гаврилюк

    Ні. Це — Василь Ганущак.

    Ганущак Василь Дмитрович народився 25 січня 1949 р. у Косівському районі. Закінчив Рогатинський ветзоотехнікум, служив в армії в парашутно-десантних військах. Після строкової служби вступив на філфак Львівського державного університету ім. І. Франка, звідки був відрахований за політичні переконання. Працював на Калуському ВО «Хлорвініл». Заочно закінчив Літературний інститут ім. М. Горького, аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ. Працював кореспондентом і редактором у кількох газетах.

    Автор збірок поезій: “Відрух”, “Скоромовки, теревеньки та інші витребеньки для розвитку дитячого мовлення”, віршів та перекладів “На бурунах часу”; критичних статей та перекладів із білоруської, російської, польської, словацької, німецької мов. Упорядник книжки видатного поета і прозаїка та громадсько-політичного діяча, хорунжого УГА Олеся Бабія і спогадів про нього “Зродились ми великої години”. Лауреат премії ім. В.Стефаника. Член Національної спілки письменників України. Помер у червні 2013 року.

  • Юрій Іздрик

    Ні. Це — Василь Ганущак.

    Ганущак Василь Дмитрович народився 25 січня 1949 р. у Косівському районі. Закінчив Рогатинський ветзоотехнікум, служив в армії в парашутно-десантних військах. Після строкової служби вступив на філфак Львівського державного університету ім. І. Франка, звідки був відрахований за політичні переконання. Працював на Калуському ВО «Хлорвініл». Заочно закінчив Літературний інститут ім. М. Горького, аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ. Працював кореспондентом і редактором у кількох газетах.

    Автор збірок поезій: “Відрух”, “Скоромовки, теревеньки та інші витребеньки для розвитку дитячого мовлення”, віршів та перекладів “На бурунах часу”; критичних статей та перекладів із білоруської, російської, польської, словацької, німецької мов. Упорядник книжки видатного поета і прозаїка та громадсько-політичного діяча, хорунжого УГА Олеся Бабія і спогадів про нього “Зродились ми великої години”. Лауреат премії ім. В.Стефаника. Член Національної спілки письменників України. Помер у червні 2013 року.

  • Василь Ганущак

    Ганущак Василь Дмитрович народився 25 січня 1949 р. у Косівському районі. Закінчив Рогатинський ветзоотехнікум, служив в армії в парашутно-десантних військах. Після строкової служби вступив на філфак Львівського державного університету ім. І. Франка, звідки був відрахований за політичні переконання. Працював на Калуському ВО «Хлорвініл». Заочно закінчив Літературний інститут ім. М. Горького, аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ. Працював кореспондентом і редактором у кількох газетах.

    Автор збірок поезій: “Відрух”, “Скоромовки, теревеньки та інші витребеньки для розвитку дитячого мовлення”, віршів та перекладів “На бурунах часу”; критичних статей та перекладів із білоруської, російської, польської, словацької, німецької мов. Упорядник книжки видатного поета і прозаїка та громадсько-політичного діяча, хорунжого УГА Олеся Бабія і спогадів про нього “Зродились ми великої години”. Лауреат премії ім. В.Стефаника. Член Національної спілки письменників України. Помер у червні 2013 року.

"Стікаєш востаннє по венах моїх отрутою Я стікаю дорогами з міста у місто, попутніми, Автомобілями, пивом, віршами Сповідаю випадковим богиням усі свої шрами Вкурююсь рутою…" "якось коли нап’юсь і забуду як жити закурю і згадаю що десь там є ти алкогольно далеко.окремо. щомиті бачу форми твої еротичні. І сни..."
  • Богдан Сімків

    Ні. Це — Остап Микитюк.

    Остап Микитюк – письменник, музикант, культменеджер, працює у харківському видавництві “Фабула”. Народився у Калуші у травні 1991 року.

    Остап став фіналістом Літературного слему в рамках 21-го Форуму Видавців (2014). Брав участь у фестивалях та подіях: “Книжковий Медвін”, Клуб бойових митців “Країна Мрій”, Покрова ім. Т. Мельничука, Книжковий Арсенал (2017 ), 24-ий Форум Видавців (2017), Porto Franko Gogol Fest, Трикутник, Арт-Візія та Міжнародний фестиваль “Ї” у Тернополі тощо.

    Співавтор поетичної збірки “Нас.Троє” (“Discursus”, 2015), упорядник поетичної збірки “Воблер” Юлії Вротної, друкувався в різноманітних українських та міжнародних альманахах та антологіях. У 2017 році дебютував як прозаїк з оповіданням “Ліліт” у міжнародному альманасі “Terra poetica”.Учасник численних літературних читань, слемів та арт проектів.

  • Богдан Томенчук

    Ні. Це — Остап Микитюк.

    Остап Микитюк – письменник, музикант, культменеджер, працює у харківському видавництві “Фабула”. Народився у Калуші у травні 1991 року.

    Остап став фіналістом Літературного слему в рамках 21-го Форуму Видавців (2014). Брав участь у фестивалях та подіях: “Книжковий Медвін”, Клуб бойових митців “Країна Мрій”, Покрова ім. Т. Мельничука, Книжковий Арсенал (2017 ), 24-ий Форум Видавців (2017), Porto Franko Gogol Fest, Трикутник, Арт-Візія та Міжнародний фестиваль “Ї” у Тернополі тощо.

    Співавтор поетичної збірки “Нас.Троє” (“Discursus”, 2015), упорядник поетичної збірки “Воблер” Юлії Вротної, друкувався в різноманітних українських та міжнародних альманахах та антологіях. У 2017 році дебютував як прозаїк з оповіданням “Ліліт” у міжнародному альманасі “Terra poetica”.Учасник численних літературних читань, слемів та арт проектів.

  • Любомир Винник

    Ні. Це — Остап Микитюк.

    Остап Микитюк – письменник, музикант, культменеджер, працює у харківському видавництві “Фабула”. Народився у Калуші у травні 1991 року.

    Остап став фіналістом Літературного слему в рамках 21-го Форуму Видавців (2014). Брав участь у фестивалях та подіях: “Книжковий Медвін”, Клуб бойових митців “Країна Мрій”, Покрова ім. Т. Мельничука, Книжковий Арсенал (2017 ), 24-ий Форум Видавців (2017), Porto Franko Gogol Fest, Трикутник, Арт-Візія та Міжнародний фестиваль “Ї” у Тернополі тощо.

    Співавтор поетичної збірки “Нас.Троє” (“Discursus”, 2015), упорядник поетичної збірки “Воблер” Юлії Вротної, друкувався в різноманітних українських та міжнародних альманахах та антологіях. У 2017 році дебютував як прозаїк з оповіданням “Ліліт” у міжнародному альманасі “Terra poetica”.Учасник численних літературних читань, слемів та арт проектів.

  • Остап Микитюк

    Остап Микитюк – письменник, музикант, культменеджер, працює у харківському видавництві “Фабула”. Народився у Калуші у травні 1991 року.

    Остап став фіналістом Літературного слему в рамках 21-го Форуму Видавців (2014). Брав участь у фестивалях та подіях: “Книжковий Медвін”, Клуб бойових митців “Країна Мрій”, Покрова ім. Т. Мельничука, Книжковий Арсенал (2017 ), 24-ий Форум Видавців (2017), Porto Franko Gogol Fest, Трикутник, Арт-Візія та Міжнародний фестиваль “Ї” у Тернополі тощо.

    Співавтор поетичної збірки “Нас.Троє” (“Discursus”, 2015), упорядник поетичної збірки “Воблер” Юлії Вротної, друкувався в різноманітних українських та міжнародних альманахах та антологіях. У 2017 році дебютував як прозаїк з оповіданням “Ліліт” у міжнародному альманасі “Terra poetica”.Учасник численних літературних читань, слемів та арт проектів.

"Стою На краю Землі Одинока, Слухаю Шум хвилин, Навколо — Безмежність широка, Навколо — Вічності плин." "Від тебе ні звістки, ні слова, Як, милий, живеш ти без мене? Притихла алея соснова І тесана лавка під кленом."
  • Ольга Івасів

    Ольга Степанівна Івасів народилася у грудні 1956 року на Рогатинщині. Закінчила Калуський хіміко-технологічний технікум та філологічний факультет Прикарпатського університету. Працювала, зокрема, кореспондентом новоствореної газети “Дзвони Підгір’я”, згодом — ведучою літературної сторінки в цій же газеті.Художні твори друкувалися в місцевій та обласній пресі з 1980 року. В 1996 році дебютувала на сторінках літературно-мистецького журналу “Перевал” як поетеса, в 2007 році — як прозаїк. Перша поетична книжка авторки “Заповідний сад” побачила світ у 2004 році.

  • Галина Пухта

    Ні. Це — Ольга Івасів.

    Ольга Степанівна Івасів народилася у грудні 1956 року на Рогатинщині. Закінчила Калуський хіміко-технологічний технікум та філологічний факультет Прикарпатського університету. Працювала, зокрема, кореспондентом новоствореної газети “Дзвони Підгір’я”, згодом — ведучою літературної сторінки в цій же газеті.Художні твори друкувалися в місцевій та обласній пресі з 1980 року. В 1996 році дебютувала на сторінках літературно-мистецького журналу “Перевал” як поетеса, в 2007 році — як прозаїк. Перша поетична книжка авторки “Заповідний сад” побачила світ у 2004 році.

  • Оксана Тебешевська

    Ні. Це — Ольга Івасів.

    Ольга Степанівна Івасів народилася у грудні 1956 року на Рогатинщині. Закінчила Калуський хіміко-технологічний технікум та філологічний факультет Прикарпатського університету. Працювала, зокрема, кореспондентом новоствореної газети “Дзвони Підгір’я”, згодом — ведучою літературної сторінки в цій же газеті.Художні твори друкувалися в місцевій та обласній пресі з 1980 року. В 1996 році дебютувала на сторінках літературно-мистецького журналу “Перевал” як поетеса, в 2007 році — як прозаїк. Перша поетична книжка авторки “Заповідний сад” побачила світ у 2004 році.

  • Ірена Карпа

    Ні. Це — Ольга Івасів.

    Ольга Степанівна Івасів народилася у грудні 1956 року на Рогатинщині. Закінчила Калуський хіміко-технологічний технікум та філологічний факультет Прикарпатського університету. Працювала, зокрема, кореспондентом новоствореної газети “Дзвони Підгір’я”, згодом — ведучою літературної сторінки в цій же газеті.Художні твори друкувалися в місцевій та обласній пресі з 1980 року. В 1996 році дебютувала на сторінках літературно-мистецького журналу “Перевал” як поетеса, в 2007 році — як прозаїк. Перша поетична книжка авторки “Заповідний сад” побачила світ у 2004 році.

"Ой, як тяжко, мамо, Жити без любові, Без тепла і ласки Вірного крила… Як же ти, кохана, Хрест тяжкий недолі На раменах кволих Стільки літ несла?" "За перехрестям змій частих доріг, На берегах крутої Болохівки Лежить село. Дитинства оберіг, Земля, в яку я серцем вріс навіки."
  • Василь Олійник

    Ні. Це — Ростислав Михайловський.

    Ростислав Михайловський — калуський поет, новеліст, народний учитель та пісняр. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Народився у травні 1957 року у Норильську. Мала батьківщина — с. Негівці.

    Ростислав Михайловський — автор близько десяти  книжок, зокрема поетичних збірок “На жорнах часу”, “Перехрестя семи вітрів”, “Дорога до Храму Слова”, співавтор збірки пісень (разом із Сергієм Андрущаком) “Калуш весняний”, автор публіцистичних статей, історико-краєзнавчих розвідок та дописів до газет, знавець історії калуського футболу.

    Помер у червні 2017 року.

  • Ростислав Михайовський

    Ростислав Михайловський — калуський поет, новеліст, народний учитель та пісняр. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Народився у травні 1957 року у Норильську. Мала батьківщина — с. Негівці.

    Ростислав Михайловський — автор близько десяти  книжок, зокрема поетичних збірок “На жорнах часу”, “Перехрестя семи вітрів”, “Дорога до Храму Слова”, співавтор збірки пісень (разом із Сергієм Андрущаком) “Калуш весняний”, автор публіцистичних статей, історико-краєзнавчих розвідок та дописів до газет, знавець історії калуського футболу.

    Помер у червні 2017 року.

  • Іван Павліха

    Ні. Це — Ростислав Михайловський.

    Ростислав Михайловський — калуський поет, новеліст, народний учитель та пісняр. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Народився у травні 1957 року у Норильську. Мала батьківщина — с. Негівці.

    Ростислав Михайловський — автор близько десяти  книжок, зокрема поетичних збірок “На жорнах часу”, “Перехрестя семи вітрів”, “Дорога до Храму Слова”, співавтор збірки пісень (разом із Сергієм Андрущаком) “Калуш весняний”, автор публіцистичних статей, історико-краєзнавчих розвідок та дописів до газет, знавець історії калуського футболу.

    Помер у червні 2017 року.

  • Антін Могильницький

    Ні. Це — Ростислав Михайловський.

    Ростислав Михайловський — калуський поет, новеліст, народний учитель та пісняр. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Народився у травні 1957 року у Норильську. Мала батьківщина — с. Негівці.

    Ростислав Михайловський — автор близько десяти  книжок, зокрема поетичних збірок “На жорнах часу”, “Перехрестя семи вітрів”, “Дорога до Храму Слова”, співавтор збірки пісень (разом із Сергієм Андрущаком) “Калуш весняний”, автор публіцистичних статей, історико-краєзнавчих розвідок та дописів до газет, знавець історії калуського футболу.

    Помер у червні 2017 року.

Поділитись результатом

Далі
Коментарі:

Останні новини