Що ви знаєте про відомих людей Калущини: Тест

Чи знаєш ти визначних людей Калущини? Тест

Хто з відомих калушан двічі обирався до Галицького краєвого сейму від Калущини?

Іван Белей Відповідь неправильна. Калушани двічі обирали до Галицького сейму Івана Куровця, який 30 років у Калуші був не лише лікарем, але й організатором українського руху. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
Михайло Козоріс Відповідь неправильна. Калушани двічі обирали до Галицького сейму Івана Куровця, який 30 років у Калуші був не лише лікарем, але й організатором українського руху. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
Іван Куровець У Калуші Іван Куровець працював лікарем 30 років. Калушани двічі обирали його до Галицького сейму. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.
Григорій Смольський Відповідь неправильна. Калушани двічі обирали до Галицького сейму Івана Куровця, який 30 років у Калуші був не лише лікарем, але й організатором українського руху. В історію Іван Куровець увійшов як міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, голова Українського лікарського товариства.

Чию журналістську працю високо оцінював Іван Франко, особливо його роботу в журналі «Світ».

Костянтина Малицька Відповідь неправильна. Іван Франко високо оцінив журналістську творчість Івана Беле́я, уродженця Войнилова. Іван Белей — український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
Григорій Цеглинський Відповідь неправильна. Іван Франко високо оцінив журналістську творчість Івана Беле́я, уродженця Войнилова. Іван Белей — український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
Іван Белей Іван Беле́й, уродженець Войнилова. Український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.
Іван Стефурак Відповідь неправильна. Іван Франко високо оцінив журналістську творчість Івана Беле́я, уродженця Войнилова. Іван Белей — український журналіст, перекладач і критик. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом видавав «Дрібну бібліотеку» , редагував журнал «Світ». Довголітній редактор газети «Діло» (1884—1902) та її літературного додатку «Бібліотека найзнаменитіших повістей». Автор перекладів з західноєвропейської літератури, численних публіцистичних, літературно-критичних статей, нарисів і рецензій.

Хто очолював калуський комітет рятунку України в роки голодомору?

Іван Сохацький У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
Олесь Бабій ВІдповідь неправильна. У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
Андрій Кос ВІдповідь неправильна. У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.
Михайло Козоріс ВІдповідь неправильна. У серпні 1933 року у Калуші був заснований “Комітет Рятунку України”. Головою комітету обрано доктора Івана Сохацького, адвоката.

Хто написав марш українських націоналістів «Зродились ми великої години»?

Антін Могильницький Відповідь неправильна. Основою тексту сучасного гімну українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
Францішек Смолька Відповідь неправильна. Основою тексту гімну сучасного українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
Андрій Кос Відповідь неправильна. Основою тексту гімну сучасного українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.
Олесь Бабій Основою тексту гімну українського війська стали слова гімну ОУН «Зродились ми великої години». Його написав Олесь Бабій. Народився український письменник та літературознавець Олесь Бабій ("Хмелик") у Середньому, що біля Войнилова.

Хто з видатних калушан носив псевдонім Чайка Дністрова?

Михайло Козоріс Відповідь неправильна. Літературний псевдонім "Чайка Дністрова" мала уродженка Кропивника Костянтина Малицька. Також свої твори вона підписувала псевдонімом " Віра Лебедова". Костянтина Малицька — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".
Іван Рубчак Відповідь неправильна. Літературний псевдонім "Чайка Дністрова" мала уродженка Кропивника Костянтина Малицька. Також свої твори вона підписувала псевдонімом " Віра Лебедова". Костянтина Малицька — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".
Костянтина Малицька Уродженка Кропивника Костянтина Малицька мала літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова. Українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».
Григорій Цеглинський Відповідь неправильна. Літературний псевдонім "Чайка Дністрова" мала уродженка Кропивника Костянтина Малицька. Також свої твори вона підписувала псевдонімом " Віра Лебедова". Костянтина Малицька — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень "Чом, чом, чом, земле моя…", "У Січі, у Січі гуртуймось брати".

Хто з відомих калушан був актором у львівському театрі «Руська бесіда»?

Іван Рубчак У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
Костянтина Малицька Ні. У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
Олесь Бабій Ні. У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).
Михайло Дяченко Ні. У "Руській бесіді" свою акторську діяльність розпочав Іва́н Рубча́к з Калуша — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри. Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921—1939, зокрема, «Театрі рев'ю та оперети» Богдана Сарамаґи[1]), Українському драматичному театрі імені Лесі Українки (1939—1941), Львівському оперному театрі (1941—1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944—1952).

Калушанин, єдиний українець, який одержав титул Лицаря – Командора Ордену св. Сильвестра від Папи Івана ХХІІІ?

Іван Белей Ні. Високу церковну нагороду отримав Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
Гнат Мартинець Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
Михайло Петрушевич Ні. Високу церковну нагороду отримав Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.
Іван Куровець Ні. Високу церковну нагороду отримав Гнат Мартинець —український галицький освітній та громадський діяч, організатор українського шкільництва на Волині, очільник українського християнського руху у Німеччині. Нагороду від Папи Римського отримав до свого 80-ліття.

Чиїм іменем названий будинок культури у Підгірках?

Григорія Смольського Відповідь неправильна. Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
Івана Рубчака Відповідь неправильна. Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
Костянтини Малицької Відповідь неправильна. Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.
Антіна Могильницького Народний дім носить ім'я Антіна Могильницького, уродженця Підгірок. Антін Могильницький— український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський УГКЦ. Писав мовою, близькою до народної.

Хто зображений на меморіальній дошці, що розміщена на фасаді Калуської бібліотеки ім. Тараса Шевченка?

Францішек Смолька Ні. Меморільна дошка встановлена Михайлові Козорісу – українському прозаїку, поету, байкарю, публіцисту. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
Григорій Цеглинський Ні. Меморільна дошка встановлена Михайлові Козорісу – українському прозаїку, поету, байкарю, публіцисту. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
Михайло Козоріс Михайло Козоріс – український прозаїк, поет, байкар, публіцист. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.
Андрій Кос Ні. Меморільна дошка встановлена Михайлові Козорісу – українському прозаїку, поету, байкарю, публіцисту. Працював у редакції «Калуського листка». Меморіальна дошка Михайлу Козорісу у Калуші встановлена на місці, де була його родинна садиба. Нині тут — центральна бібліотека. Михайло Козоріс був розстріляний у 1937 році на підставі постанови «особливої трійки» УНКВС. Реабілітований у 1990 році.

Хто із Провідників ОУН Карпатського краю народився у Бережниці?

Василь Сидор ("Шелест") Відповідь неправильна. У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.
Ярослав Косарчин ("Байрак") Відповідь неправильна. У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.
Ярослав Мельник ("Роберт") У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.
Микола Твердохліб ("Грім") Відповідь неправильна. У січні 1919 року у Бережниці Щляхотській народився Ярослав Ме́льник, псевдонім "Роберт" — український політичний і військовий діяч, провідник ОУН Карпатського краю. Лицар Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу.