Безкоштовні квартири, автівки та квитки на різний транспорт — держава забезпечує народних депутатів усім необхідним, аби вони не відволікалися від написання законопроектів на побутові питання. Однак для народних обранців існують певні нюанси, невідомі українцям. Онлайн-журнал “Свои” проаналізував, що ж держава депутатам дійсно дарує, а що — не такі вже і привілеї, якими здаються на перший погляд.
Якщо звичайний українець потребує поліпшення житлових умов, йому треба роками перебувати у черзі: при цьому першочергове право мають багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, ветерани АТО. Тому очікувати, що за рік ти будеш щасливим власником нових (чи старих) квадратних метрів, не варто.
На які пільги мають право народні депутати?
В цьому плані є за що заздрити українським нардепам: вони першочергово претендують на житло, їздять на службових авто, витрачають державні гроші на поїздки/готелі/обіди, безкоштовно їздять на громадському транспорті та обслуговуються у лікарнях, хоча дуже часто в них є достатньо коштів заплатити за це самим. Але навіть у таких умовах є свої нюанси.
Вони досі отримують квартири безкоштовно?
Службове житло, яке раніше отримували новоспечені депутати — це вже історія минулого, адже на практиці нардепи рідко хотіли віддавати квадратні метри назад. Три роки тому у столиці навіть спалахнув скандал через те, що екс-нардепи не хотіли виїжджати із квартир, в яких вони жили. Часто ці люди володіли в Києві іншою нерухомістю, а в службову квартиру пускали квартирантів/родичів/залишали простоювати: цим грішать не тільки депутати, а й судді, прокурори та правоохоронці — всі ті, хто від держави може отримати таку можливість. Так, у 2017 році журналісти розказали, що п’ятірка суддів Окружного адмінсуду Києва отримала службове житло — після чого вивела його із статусу службового та приватизувала. Так само вчинив із службовою квартирою і начальник Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко: отримавши в 2013-му році службове житло, вже за два роки чиновник приватизував його на свою дружину Наталю.
Добре. А де ж тоді вони живуть і чи платить за це держава?
Зараз депутати VIII скликання отримують не службові квадратні метри, а грошову компенсацію за винаймання квартири/готелю на період роботи у Раді — це понад 20 тисяч гривень на місяць. ЧЕСНОdigest проаналізував, що у липні 2018-го року 172 нардепи отримали компенсацій на 3,5 млн грн. А за червень 2019-го компенсацій попросили 155 народних депутатів на понад 3 млн грн.
А якщо депутат живе у Києві, він теж має право на номер у готелі?
Багато депутатів просять компенсацію навіть тоді, коли мають квартири в Києві чи навіть будинки в передмісті — наприклад, член депутатської групи “Воля народу” Ігор Молоток, який разом з родиною задекларував біля 20 мільйонів гривень заощаджень і особисто володіє заміським маєтком у селі Романків, щомісяця отримує бюджетну компенсацію за оренду житла.
Чому ж тоді Верховна Рада не перевіряє, в кого з них є своє житло?
Відповідь проста — немає таких повноважень. Простіше кажучи, хто подав заяву, тому й компенсацію дали. От би всім так! Хоча це все жарти, адже за такі депутатські схематози вже взялося Держбюро розслідувань.
А що з транспортом?
По-перше, депутат без черги може придбати квитки на усі види транспорту. По-друге, усі витрати на квитки йому компенсує Верховна Рада. По-третє, народний обранець може користуватися парламентськими службовими автівками.
Наприклад, нардепи Євген Балицький, Юрій Левченко та Ганна Гопко — рекордсмени і часто “виїжджають” усі 25 можливих годин на місяць — саме стільки часу, згідно з внутрішніми розпорядженнями Ради, на місяць нардепу можна використовувати авто. При цьому поїхати в іншу область на службовій автівці вони не можуть — максимум парламентські машини можуть підкинути їх на літак у Бориспіль. А далі — вже за свої кошти, які теж частково можна відшкодувати — за рахунок відряджень.
