Історики й краєзнавці Калущини ведуть пошук архівних джерел з історії Калущини, здійснюють записи спогадів очевидців подій, збирають речові матеріали (археологічні пам’ятки, предмети побуту), фотоматеріали тощо.
Центром історико-краєзнавчих досліджень є Краєзнавчий музей Калущини, що діє у складі комунального закладу «Музейно-виставковий центр» Калуської міської ради. Тут краєзнавці мають змогу отримати науково-методичні консультації з написання історичних нарисів про населені пункти Калущини, ознайомитися з новинками краєзнавчої літератури, переглянути музейну експозицію чи тематичну виставку.
Головним напрямком історико-краєзнавчих студій науковців «Музейно-виставкового центру» є калушезнавство, тобто вивчення й популяризація історико-культурної спадщини міста Калуша та населених пунктів Калущини у взаємозв’язку з минулим регіону й України в цілому.
Краєнавчий музей Калущини тісно співпрацює з науковцями Національного технічного університету нафти й газу й Прикарпатського націона-льного університету імені Василя Стефаника, краєзнавцями Калущини Віталієм Півтораком, Іваном Костівим, Степаном Лесівим, Дарією Ониськів, Василем Парцеєм, Олегом Ониськівим, Ольгою Кецмур, Оксаною Тебешевською та іншими.
Активним пошуковцем й дослідником старожитностей Калущини є краєзнавець Василь Фіцак, уродженець села Пійло. Рятувальник за фахом, турист, фотограф і музейник — за покликанням. Василь — незмінний волонтер «Музейно-виставковий центру» Калуської міської ради. Голова громадської організації «Туристичне товариство «Карпатські стежки».
Його захоплення історією рідного краю, щирість та відданість справі вражаючі. Постійна й натхненна праця, охайність і системність роботі — основні риси його творчого характеру.
Нещодавно в Івано-Франківському видавництві «Фоліант» побачила світ перша книга краєзнавця Василя Фіцака «Реєстр поховань вояків Великої війни у Калуші (1914–1918»).
Це результат наполегливої праці дослідника зі збереженням історичної та культурної спадщини нашого краю. Пропоноване видання об’ємом 140 сторінок містить історичну інформацію про загиблих вояків різних воюючих армій періоду Великої війни, похованих на військовому кладовищі у Калуші. Структуру книги складають: авторська передмова, стаття Ольги Третякової «Поховання вояків Великої війни на Прикарпатті», у якій авторка розкрила стан дослідження пам’яток періоду Великої війни на Івано-Франківщині, виокремила поховання жовнірів польської армії у смт Солотвин (1914 р.) і Молодьків (Богродчанщина) (1914 р.) та могили вояків турецької армії у с. Лопушня (Рогатинщина) (1916 р.). Далі дослідниця згадує меморіал угорським воякам у с. Богрівка й хорватські поховання поблизу с. Глибівка (Богродчанщина). Складність у роботі пошуківців КП «Пам’ять», представницею якого є авторка статті, полягає в тому, що поховання здійснювалися стихійно й безсистемно у найближчих окопах із залученням місцевого населення.
Описово-статистичну частину видання складають записи про вояків, прочитані на пам’ятних хрестах. Ця інформація у книзі подається під заголовком «Ідентифікація написів на хрестах поховань вояків Великої війни у м. Калуші». Тут зафіксовані порядковий номер у списку, прізвище та ім’я вояка, належність до армії й військового підрозділу, дата загибелі.
Окремо виділено «Список калушан – учасників Великої війни».У ньому перелічені прізвища, імена, звання, тип військ і підрозділ, у якому служив вояк, його рік народження й тогочасний стан здоров’я. У переліку вказано 623 солдати й офіцерів австрійської армії. Серед вояків з українськими іменами та прізвищами тут згадуються Петро Бабій (Загір’я), Василь та Яків Барничі, Михайло Бачинський, Михайло Безрукий, Василь Бойкович, Іван Боринець, Данило Гумінілович, Мартин Фельчинський з Калуша та багато інших.
У книзі поміщено 48 світлин, на яких відображено Калуш у період війни. Згадані фото запозичено з електронного сайту Віденської національної бібліотеки. Окремо подано декілька світлин самого об’єкту поховань.
Головний науковий редактор видання, доктор історичних наук, професор Олег Малярчук, вже віддавна пропагує ідею всебічного дослідження історичного минулого Калуша й Калущини, яка виражена в його концептуальному визначенні «калушезнавство».
Відповідальним науковим редактором й упорядником книги є Олег Відливаний, старший науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця» комунального закладу «Музейно-виставковий центр» Калуської міської ради. Науковець здійснив значний обсяг роботи з упорядкування зібраного Василем Фіцаком та Андрієм Шутяком фактографічного матеріалу про калушан і вихідців з Калущини – учасників війни, систематизував й уклав світлини та довідкову інформацію.
Візуальну частину оформлення книги виконав Артур Єфремов, директор комунального закладу «Музейно-виставковий центр» Калуської міської ради.
Літературне редагування й корегування виконали Ольга Кецмур, заслужений вчитель України, викладач-філолог Калуського ліцею № 10, та Людмила Андрійчук, науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця» комунального закладу «Музейно-виставковий центр». Наукове й методологічне консультування здійснив автор цих рядків.
Під час дослідження Калуського кладовища періоду Великої війни Василем Фіцаком з’ясовано, що поховання датуються 1915–1917 рр. Дослідником виявлено поховання 725 осіб, з них відомі прізвища та імена 289 загиблих, а загальна кількість пам’яток у вигляді бетонних хрестів становить 360. Виявлено 162 захоронення, які датовані 1915 р., 36 поховань датуються 1916 р., 1917 р. — 99. Найбільша кількість поховань належать воякам австро-угорської армії — 233, з яких 43 не ідентифіковані. Серед них є чимало українських і польських прізвищ. За нашими спостереженнями, лише вояків з українськими прізвищами там зафіксовано 32 особи. До прикладу: Іван Барачів, Іван Шпільчак, Тимко Шозук, Юрко Юрченко, Олекса Давидюк, Петро Тимчук та ін. Тут поховано 143 вояки німецької армії, з яких 101 не ідентифікований. Поховань вояків російської армії налічується 132, з яких 78 осіб є не ідентифіковані. Із 115 осіб цивільного населення тільки 3 особи ідентифіковані, 93 поховання — невідомі, а на 9-ти пам’ятках надписи прочитати не вдалося.
Окрім згаданих поодиноких могил на кладовищі, є два великих поховання: перше – 88 невідомих вояків німецької армії, рік загибелі яких є невідомим, та захоронення 112 цивільних осіб, які загинули 18 жовтня 1917 р. Окрім військових, тут є ще поховання трьох цивільних осіб, які загинули у 1917 р. — Анна Гавадзин, Текля Рубчак, Анастасія Рубчак, Гелена Іваніцька.
Відомості про загиблих подано мовами оригіналу польською й німецькою. Довідкова частина видання доповнена також інформацією про тогочасні військові звання й поясненнями значень військових термінів.
Книга містить тематичний перелік літератури й додаток у вигляді схеми розташування пам’ятників на військовому кладовищі в Калуші.
Сподіваємося, що пропоноване науково-довідкове видання матиме продовження у складанні реєстрів Українських січових та вояків Української галицької армії, досвід підготовки яких уже напрацьовано науковцями і краєзнавцями Івано-Франківщини.
Книга краєзнавця Василя Фіцака вийшла завдяки частковій фінасовій допомозі Калуської міської ради й благодійної та спонсорської підтримки колег і друзів пошуковця.
