Багато жінок, рідше — чоловіків, потерпають від домашнього насильства в своїх сім'ях. Це насильство може бути фізичне, сексуальне, але дуже часто воно відбувається на психологічному рівні, коли ніхто не ходить в синцях, немає ніяких ляпасів, ударів, але є великий страх.
Це — страх потенційної жертви, що їй/йому чи дітям от-от і щось заподіють, щось погане. В арсенал ідуть всілякі залякування, погрози щось вчинити, замахування наче для удару, трощення речей (меблів, дверей тощо), словесні образи та приниження.
Після такого залякування зазвичай наступають щиросердечні зізнання в коханні, вибачення, пояснення виправдання своєї поведінки або, навіть, звинувачення самої жертви в тому, що вона сама винна.
Такі сімейні пари продовжують жити разом, скоріш за все, бо не знають як воно може бути по-іншому, вважають, що, можливо, це — нормально, що так, наприклад, у всіх. Часто жертви нікому не розповідають, щоб їх не висміяли, не сказали, що сама/сам винен
На людях — ангел, вдома — тиран
Особливо бояться розголосу самі агресори, звинувачуючи жертву в тому, що вона виносить "сміття з дому", бо їм соромно за власну поведінку, бо поруч з іншими людьми вони можуть себе вести досить стримано. Живуть домашні деспоти, так би мовити, подвійним життям.
Після того, як жертва розповість комусь — подрузі, мамі, працівнику соціальної служби — і про це дізнається домашній тиран, то жертві перепаде ще більше — так, щоб їй більше не захотілося говорити будь-кому про те, що насправді відбувається в їхній сім'ї.
Психологічне насилля є не таким явним як фізичне. До психологічного насилля відносять регулярні знецінення жертви, її дій, вчинків, насміхання з того, що жертва робить, чим займається. Наприклад: "Що ти таке знов зробив/зробила? /Це смішно./ Це нікому не потрібно./ У тебе погано виходить, ти не вмієш. /Не вмієш — не берися. /У тебе "криві" руки. /Розумом не вдалася/не вдався".
Агресор може робити всілякі словесні спроби щоб принизити розумові здібності жертви. Наприклад, "Ти нікому не потрібна /непотрібний), крім мене./Що б ти без мене робив /робила? /Ти без мене не зможеш./ Без мене ти нічого не зможеш зробити./Кому ти така/такий потрібна/потрібний, але я все рівно з тобою" — переконує, що жертва нерозумна, не вміла, але все рівно агресор залишається з нею.
Це робиться для того, щоб жертва відчула себе максимально нікчемною і нікому не потрібною, крім цього тирана. Для чого тирану /агресору) так чинити? Тирани самі можуть відчувати власну нікчемність, боятися, що їхні дружини /чоловіки від них підуть до інших, кращих за них. Чим красивішою і розумнішою тиран вважає свою жертву, тим більше намагатиметься її принизити і знецінити. Це — аб'юзивні стосунки.
Хто такі аб'юзери?
Аб'юзивні стосунки (від англ. abusive relationships — залежні, принизливі відносини) — це стосунки, в яких одна людина порушує особисті кордони іншої, принижує, допускає жорстокість в спілкуванні і діях з метою придушення волі жертви.
Це принизливі взаємини між "тираном" і "жертвою", які супроводжуються постійними маніпуляціями за допомогою грошей, шантажу, погроз і фізичної агресії, а також моральним знущанням з боку агресора. У такому типі стосунків жертва і агресор не міняються місцями. Жертва через ряд причин не може вийти з цих стосункків.
Аб'юзивні стосунки є базисом домашнього насильства, проте є не тільки сімейними, можуть існувати в будь-яких інших видах міжособистісних зв'язків.
Термін аб'юзер вживається для опису людини, яка застосовує насильницькі методи: психологічне, фізичне, сексуальне або економічне насильство для досягнення своїх цілей.
Аб'юзером може бути як чоловік, так і жінка. Проте чоловіки складають більшість аб'юзерів, оскільки є більшістю агресорів у загальному контексті гендерного насильства. Вони також частіше застосовують фізичне та сексуальне насильство.
Для чого жертва залишається у аб'юзивних (нездорових) стосунках? Тому що відчуває сильну емоційну залежність від тирана. Адже аб'юзер може кардинально змінювати свою поведінку: від дуже люблячого — до жорстокого і навпаки. За роки спільного проживання у жертви дуже сильно падає самооцінка і вона вірить у свою нерозумність, нездатність, неспроможність прожити без цього тирана.
Проте, якщо все ж таки жертва виходить із таких токсичних стосунків, то їй знадобиться психологічна реабілітація (відновлення) на яке можуть піти роки. Тому, чим швидше жертва вийде з таких стосунків, тим більше у неї шансів зберегти власну цілісність і побудувати здорові стосунки з іншою людиною.
Тирана змінити неможливо і надіятись на те, що раптом він сам зміниться — шанс мізерний. З таких стосунків потрібно тікати як найшвидше.
Що робити?
Багато жертв продовжують жити зі своїми тиранами через те, що їм нікуди піти, адже в аб'юзивних стосунках тиран максимально відділяє жертву від зовнішнього світу, ізолює від зовнішніх соціальних зв'язків з іншими людьми.
У жертви, можливо, не має власних коштів, власного майна і якщо є ще діти, то їй справді скрутно і важко вирватися з такого замкненого кола.
Допомогти можуть соціальні служби, благодійні організації, які надають допомогу жертвам домашнього насилля. Вони можуть допомогти знайти житло, роботу, надати психологічну допомогу для того, щоб жертва більше не була жертвою і змогла міцно стати на ноги.
