Говорити про троянди можна нескінченно. Ці квіткові королеви постійно здатні дивувати яскравою палітрою кольорів, п’янким ароматом та пишними кущами. Без них не обходиться жоден сад. Напевно, найпростішими у догляді є паркові троянди. Проте це не применшує їх краси та оригінальності. Дізнатися більше про паркові троянди та придбати саджанці ви зможете на сайті https://yaskravaklumba.com.ua/.
Особливості паркових троянд
Інша назва групи – старовинні садові троянди. Історія цих квітів налічує декілька тисячоліть, адже дані рослини були відомі людям дуже давно, ще у древній Греції. Виведені вони були селекційним шляхом зі звичайної шипшини, а тому узяли від «матусі» купу позитивних якостей.
Паркові троянди:
- невибагливі,
- стійкі до морозів та різких температурних коливань,
- формують красиві високі (до 2 м) кущі,
- цвітіння рясне, у більшості сортів – повторне,
- пелюстки прості або махрові,
- різноманітна кольорова гама,
- усі сорти відрізняються вишуканим ароматом.
Невибагливість та стійкість дісталися у спадщину від шипшини. Троянди здатні рости на усіх грунтах, проте перевагу віддають суглинкам без застою води. Можуть жити у будь-якому місці вашого саду, але рясним цвітінням порадують на сонячних ділянках або у напівтіні. Усі паркові сорти мають гострі колючки – це, на жаль, також шипшинова спадщина.
Такі сорти, як Анастасія та Павине око відрізняються великими поодинокими квітами, Вестерленд, Торнадо чи Консуело – пишними махровими суцвіттями. Існують одноколірні паркові троянди, такі як фантастична Бісантенер де Гійо, та біколор – Жорж Данжан, Чиппендейл. А сорт Пападжена має малиново-червоні квітки, прикрашені нерегулярними білими штрихами з легким крапом – така собі зухвала оригінальність.
Вирощуємо саджанці паркових троянд
Отож, ми вже встановили, що паркові троянди – дуже невибагливі квіти. У запланованих місцях готуємо ямки розміром приблизно 70 х 70 см. Яму добре полийте, внесіть перегній та залиште на декілька годин. Корінці саджанця вартує гарно розправити та обрізати кінчики. Можна потримати у розчині «Корневіну». Садіть так, щоб корені не плуталися та не були направлені догори. Місце підвію обов’язково має бути заглибленим у землю, але не більше, ніж на 5 – 7 см. У перший рік життя регулярно розпушуйте грунт. Далі питання розпушування відпадає. Садити троянди можна весною та восени. Для паркових видів краще підійде перша половина осені. Підливання проводиться за потреби.
Паркові троянди не потребують постійного підживлення, проте з ним ви гарантовано отримаєте більш яскраві та ароматні квіти. На зиму саджанці першого року обов’язково накривають, особливо тоді, коли рослина була посаджена восени. Далі від накриття можете відмовитися.
В інтернеті ведеться гаряча полеміка на тему – обрізати чи ні паркові троянди. Одразу зазначимо, що цього не потрібно робити у перші 3 роки життя. Саме на даний період припадає процес формування куща. А ось далі вартує навесні привести кущ до порядку та видалити засохлі, зламані чи хворі гілки або підправити форму крони. Формувальної обрізки паркова троянда не потребує, вона прекрасна завдяки своєму природному вигляду.
Паркові троянди формують ваш сад
Усе-таки, гени – цікава річ. Проявляються вони й у трояндах. Коли ви посадите свою красуню солітерно або у групі, вона буде формувати кущ. Але якщо розмістите її біля огорожі чи підпірки, вона почне рости догори, як плетиста шипшина. Пам’ятайте це при формуванні дизайну. Також слід врахувати наступний нюанс – сорти з простими квітами більше люблять сонячні ділянки, а з махровими – напівтінь. Крім того, для садового дизайну буде важливим те, що паркові троянди зацвітають на 2 – 3 тижні раніше інших видів. Восени листя набуває гарного багряного відтінку, а стебла покриваються яскравими ягодами (і знову згадуємо шипшину!)
Паркові троянди найбільш вдало виглядають у солітерних та монопосадках. Проте з ними можна створювати чудові садові композиції, навіть бордюри. Найкраще місце для цієї красуні – ошатний газон. Заднім фоном можуть послужити хвойні рослини. Квіти троянди просто неперевершені на фоні хвої. На передньому плані можна розмістити хости, астільбу, злакові культури. Усі знають про вдале поєднання троянди з лавандою. А ось про чудове сусідство з клематисами відомо мало. Проте таке поєднання якнайкраще підкреслює вишуканість та красу обох рослин.
Хоча троянди – надзвичайно невибагливі, проте вони можуть стати жертвою грибкових інфекцій. Це може відбуватися тоді, коли декілька кущів ростуть близько один до одного, частково затінюючи сусідів (наприклад, у розарії). Рекомендуємо уникати щільних посадок. Коли ж немає іншого виходу, будьте пильні і при потребі відразу проводьте обробку фунгіцидами та підживлюйте мінеральними елементами.
