За мільйони гривень – шоколад. Упродовж 10 років уродженець Калуша Владислав Іваницький елегантно обчищав банківські установи Києва. Його почерк не сплутаєш ні з чим: зайшовши в банк, непомітно показував касирам зброю, брав готівку і тихенько виходив. Аби компенсувати стрес, залишав касирам цукерки чи шоколад.
Поліція полювала за ним з 2007-го, проте спіймати грабіжника правоохоронцям ніяк не вдавалося. У 2013-му за його голову давали 50 тисяч гривень, цьогоріч ціна зросла вдвічі. Останній злочин Владислав скоїв у лютому 2017 року в Голосіївському районі. А потрапив у руки поліції лише у липні.
Він завжди був надзвичайно обережним і поводив себе спокійно. Узимку одягав темне пальто та окуляри, влітку – світлий одяг і панаму. Звичайний відвідувач банку – і нікому в голову не вкладалося, що він може бути грабіжником.
За десять років на слід «шоколадного злочинця» не вийшов жоден із правоохоронців.
Після скоєння чергового пограбування він просто розчинявся у натовпі, знімав головний убір, ішов до метро, сідав у маршрутку та їхав у Котлярку, що на Житомирщині. Саме там проживав останні 15 років разом із громадянською дружиною Оленою.
Чоловіку приписують 14 пограбувань, проте він переконує, що обікрав понад три десятки банківських відділень.
– Одні банки завищували суму, яку я виніс, а інші – занижували. Приблизно мільйонів 5-6, – каже Владислав. – звичайно, я шкодую, що моя діяльність приносила стрес для працівників банків, тому завжди залишав солодощі. Шоколад, як пишуть психологи, знімає стрес.
Отримане "шоколадне" прізвисько йому не подобається. Він вважає себе Робін Гудом і Юрієм Дєточкіним 21-го століття. Філософія проста: грабував багатих, аби допомогти бідним:
– Десь в якомусь місці є забагато, а в іншому не вистачало, то я в тому, де забагато, забирав і віддавав туди, де не вистачало.
Адвокат «шоколадного грабіжника» Михайло Джалапін теж зазначає:
– Основну частину грошей Владислав пожертвував нужденним.
Втім мало хто з "нужденних" підтвердив благочинність зі сторони грабіжника банків. Але родина Дорощуків, що живуть по сусідству з Іваницьким, щодня молиться за Владислава. Галина Дорощук розповідає:
– У чоловіка була онкологія, і саме Владислав нам допоміг, дав гроші. Спочатку тисячу гривень – на обстеження, потім п’ять тисяч – на лікування. Він дуже добрий, чесний, хороший хлопець. Просто життя у нас таке тяжке зараз...
Односельчани не вірять, що Владислав Іваницький міг роками грабувати банки.
– Я в це не вірю, – зазначає сусідка Галина. – Владислав і Олена жили звичайним життям: працювали в городі, робили ремонт. Ми кожен день віталися з ними і не можемо сказати, що у них багато грошей. Дітей не було, жили для себе. Хто що просив – усім допомагали...
Продавчиня у місцевій крамниці згадує:
– Дітям купував шоколадки, морозиво.
Про "роботу" чоловіка не знала і його дружина Олена. Єдине, за її словами, "бувало, що знервований приїжджав з Києва, що й не дивно, адже Київ його дуже дратує, пробки".
Останні два роки чоловік своїми руками робив ремонт удома. Дружина розповідає:
.
Владислав Іваницький родом з Калуша, з родини художників, за професією – музикант. Раніше займався рекламою і поліграфією. Почуття справедливості у нього було загострене з дитинства.
– Владислав - мій двоюрідний брат. Але ми давненько з ним не бачились, – розповідає Володимир Іваницький. – Як на мене – він молодчина. У нього завжди була своя філософія життя і своє бачення справедливості. Закоренілий романтик і джентельмен.
Увесь маскувальний реквізит Владислав зберігав на видному місці – на саморобному стелажі, пістолет зберігав у майстерні. У скоєному зізнався, тож йому загрожує 12 років в’язниці.
Наразі "шоколадний" грабіжник залишається під вартою. Незабаром постане перед судом. Адже прокуратура м. Києва завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт.
На судове засідання він приходить, тримаючи в руках Біблію:
– Тому що написано ось тут: коли правиця твоя дає – нехай лівиця цього не знає.
І поки Владислав по-філософськи посміхається, його односельці вимагають для чоловіка волі.
– Убивають людей – і їх не садять. А це за що? За те, що він помагав людям? – каже Галина Дорощук.
Селяни наголошують: простих людей він не грабував, а банки людей ще більше грабують. І чекають на вирок. Обіцять: якщо він буде не на користь Владислава – будуть бунтувати.
– Село повстане. Свого треба захищати, – попередила сусідка "шоколадного" Робін Гуда Ольга Петрівна.
