Ірина Червінська — авторка двох поетичних збірок та прозового роману "Світи і лабіринти".
Народилася та живе у Калуші. За професією Ірина — хімік та філолог.
Працює на "Карпатнафтохімі". Робота — нелегка, позмінна. Окрім цього, чимало справ вдома: вона мама двох дітей та дружина. Але час для літератури вона знаходить.
Ірі вдалося заявити про себе. Спершу написане публікувала на різних інтернет-ресурсах: поетичних та літературних сайтах, форумах, на своїй сторінці в фейсбуці. Потім видала першу поетичну збірку — "Приват", і наступну — "Нас. Троє" у співавторстві з Оленкою Бараненко та Остапом Микитюком.
"Світи і лабіринти" — перший у доробку Ірини Червінської роман-трилер, з елементами сюрреалізму та фантастики.
Ірина Червінська презентує свою книжку "Світи і лабіринти"
Кажуть, що людина є тим, що читає. Ірина теж визнає, що її як особистість і як літератора сформували книжки. Кореспондент нашого сайту попросила Ірину розповісти про книжки, які останнім часом прочитала вона і які радить прочитати всім, хто прагне пізнати Себе і зрозуміти світ.
"Фізика майбутнього", Мічіо Кайку. Видавництво «Літопис», 2013
Книжка відомого популяризатора науки, науковця Мічіо Кайку, передовсім, буде цікава тим, хто любить читати різні прогнози щодо того, як наука може вплинути на долю людства, як вона може змінити наше повсякденне життя і не тільки. Вчений намагається скласти приблизну картинку того, як будуть виглядати технології через 30, 70 і 100 років, зокрема, йдеться про освоєння космосу, альтернативні види енергії, долю штучного інтелекту, інтернету. Книжка написана доволі доступно і зрозуміло навіть для тих, хто не дуже розуміється в точних науках.
"Майбутнє розуму", Мічіо Кайку. Видавництво "Літопис", 2017
Ще одна книжка від американського вченого японського походження. Якщо у "Фізиці майбутнього" він охоплює різні напрямки розвитку технологій, то у "Майбутньому розуму" Мічіо Кайку, виходячи із сучасних досягнень науки, намагається спрогнозувати, що чекає людський мозок у майбутньому. В полі зору вченого нейрокібернетика, нейробіологія, генетика. Зокрема, науковець припускає, що невдовзі люди зможуть керувати речами на відстані за допомогою однієї лише думки і взагалі перетворяться на напівкіборгів.
"Як суспільства пам’ятають", Пол Коннертон. Видавництов "Ніка-Центр", 2013
Ця книжка американського вченого належить до такої малознаної царини в Україні як культурна антропологія. Основною темою книжки є соціальний вимір пам’яті, що стало відкриттям і для антропологів, і для соціологів. Центральною концепцією Коннертона постає концепція "пам’яті-звички", і саме крізь призму цієї концепції пропонується глянути, як втілюється ота соціальна пам’ять, стаючи основою соціального-культурного-політичного несвідомого, про яке писав Еріх Фромм, зокрема, як саме пам’ять груп зберігається, підтримується та передається наступним поколінням.
"Друга стать", Сімона де Бовуар. Видавництво «Основи», 2017
Книжка, яка наприкінці 50-х років ХХ століття приголомшила, розлютила і сполошила мільйони читачів та читачок. Книжка, яка стала класикою світової філософської думки та підняла першу хвилю фемінізму після Другої світової війни. Це зараз жінки мають право голосу, мають право на працю та оплату нарівні з чоловіками, захищені законом. Але в книжці піднімаються питання не тільки законодавчі, але й питання виховання та ставлення впродовж не одного тисячоліття. Чому дівчат виховують пасивними? Чому Фройд стверджував, що жінки страждають комплексом кастрації (читай, заздрості до чоловічого панівного становища у світі), чому жінки позбавлені прерогативи бути творцями, позбавлені трансцендентності. І що таке, нарешті, "жіноча доля", "жіноча логіка", "жіноча душа". А може це все міфи і стереотипи? І, найголовніше, що робити жінці, як поводитися в чоловічому світі, щоб жити повноцінним життям.
«Галактика Гутенберґа». Маршалл Мак-Люен. Видавництво «Ніка-Центр», 2011
Це одна із найбільш значущих праць канадського вченого, літературознавця, соціолога, культуролога, видатного представника техніцизму у філософії культури. За Мак-Люеном створення фонетичної абетки та винайдення письма призвели до виникнення "галактики Гутенберґа", де всі письменні люди тією чи іншою мірою розщеплені особистості, шизофреники. На відміну від природності та гармонійності відносин, які притаманні усній культурно-побутовій племінній відособленості, коли спільність груп була на першому місці і не було місця індивідуалізму. Із розвитком книгодрукування народжується націоналізм, мови із засобів комунікації перетворюються на замкнені системи.
Зараз ми живемо в електронну добу і людство поволі відходить від такої індивідуалізації. Зараз символом є візуальність, людська свідомість приєднується до замкненої глобальної системи комунікації, що сприяє розвиткові мозку. на планеті виникає «глобальне село» — нова цивілізація електронного родоплемінного ладу, ери планетарного уніформізму.
