За статистикою, понад 3,2 мільйона українців працює за кордоном на постійній основі. Люди різного віку виїжджають в інші країни для пошуку високооплачуваної роботи. З якими труднощами вони стикались, і які є переваги та недоліки роботи за кордоном розповіли калушани-заробітчани: 20-річна Юлія, 27-річний Роман та 51-річна Світлана.
Плюси та мінуси роботи за кордоном
Юлія:
— З плюсів можу відзначити високу, у порівнянні з Україною, зарплату, а також недорогі якісні продукти та одяг. Що було найскладнішим для мене? Це —психологічна та моральна адаптація, мовний бар’єр і постійне враження, що ти гірша від інших, що тебе сприймають як дешеву робочу силу.
Роман:
— Позитивним є те, що я маю офіційну роботу, державну страхівку та високу заробітну плату. Мінус є в тому, що потрібно багато і важко працювати.
Світлана:
— З плюсів є те, що можна щвидко заробити велику суму грошей, і при цьому мало витрачати. З мінусів – потрібно працювати щодня мінімум 12 годин. Великим мінусом також є те, що я вже багато років далеко від своїх рідних, дітей виховували бабусі та дідусі. Часто через це бувають розлучення в сім’ях. Незнання мови також погано впливає на роботу, тому виникають непорозуміння з роботодавцями.
Чи реально заробити такі ж гроші в Україні?
Юлія:
—Наразі, я працюю офіціантом, це не надто складна робота. В Україні за такий обсяг роботи можна заробити 4 тисячі гривень. За кордоном я заробляю у кілька разів більше.
Роман:
— Гроші всюди можна заробити, але в Україні, на жаль, це набагато важче, ніж на чужині.
Світлана:
— На мій погляд, такі гроші заробити в Україні не можливо, бо немає де. Хіба що на свій ризик відкрити власний бізнес, для якого потрібно стартовий капітал. Стати високооплачуваним топменеджером в Україні щастить одиницям.
Яке ставлення ваших близьких до вашої роботи за кордоном?
Юлія:
— Мої батьки спокійно відреагували на таке рішення, навіть були раді, що я зробила цей крок. А от друзі відмовляли і переконували мене шукати своє щастя в Україні.
Роман:
— Ставлення батьків та друзів було позитивним до такого вибору. Вони раді, що я маю змогу добре заробляти.
Світлана:
— Мої близькі були проти поїздки на роботу за кордон, хвилювалися за стан мого здоров’я, розуміли, що морально там буває не просто. Але в мене були великі борги. Я розуміла, що робота за кордоном — це єдиний вихід із моєї ситуації.
Що допомагає адаптуватися в чужій країні?
Юлія:
— Мені допомагає в цьому кохана людина, оскільки він теж іноземець, я почуваюся з ним, як вдома. Проте раніше я доволі часто заходила у депресії та зловживала алкоголем.
Роман
— Все залежить від того, чи є хтось з друзів або із знайомих поряд. З ними можна відволіктись, прогулятись, поспілкуватися. Та й, в принципі, допомагають нові знайомства. Інколи і з тамтешніми працівниками знаходимо спільну мову та разом відпочиваємо.
Світлана:
— На початках мені допомагало телефонне спілкування з моїми рідними та близькими людьми. І ще — я завжди намагаюся у всьому шукати позитивні моменти, і за все, що в мене є, дякувати Богу.
Що потрібно змінити в Україні, аби українці поверталися на Батьківщину?
Юлія:
— Насамперед, потрібно підвищити заробітну плату та прожитковий мінімум. Створити умови для розвитку малого та середнього бізнесу.
Роман:
— У нашій країні роботи — непочатий край. Для початку потрібно, щоб змінилися люди, об'єдналися для захисту своїх прав, для боротьби з корупцією. Треба відповідально ставитися до виборів, щоб до влади прийшли ті, які будуть думати про громадян і їхні інтереси, а не лише про свої, Про це можна багато говорити. Що робити і як – всі знають, але так не роблять.
Світлана:
— В Україні є ресурси для створення і розвитку бізнесу. В нас — дуже талановиті та працьовиті люди, проте немає де це застосувати. Політикам потрібно дбати про свою країну і свій народ не лише у передвиборних програмах, а насправді. Розробляти програми розвитку виробництва, створювати робочі місця.
На жаль, наразі багатьом українцям, особливо молодим, доводиться залишати свій дім та сім'ї для пошуку кращої долі за кордоном. .
