У Калуській центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулася творча зустріч письменниці, поетеси, членкині Національної спілки письменників України та Національної спілки краєзнавців України, заслуженої вчительки України, активної громадської діячки, відмінної шахістки, депутатки обласної ради Оксани Тебешевської з молоддю. Зустріч “Неповторний дивосвіт Оксани Тебешевської” була присвячена її ювілейному дню народженню.
Модераторка зустрічі — докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника дочка ювілярки Тетяна Качак представила присутнім відеопрезентацію про ювілярку.
На світлинах — ще маленька Оксана Бойко із мамою Уляною і батьком Степаном, з улюбленою лялькою, “надуте дитя”, яке тітка змусила “стати до знимки”; юна школярка, студентка. Багато фотографій зі спортивних турнірів, зокрема і тих, де п. Оксана є організатором. Наприклад, турніру пам’яті родини Стебельських, на якому п. Оксана 18 раз здобувала перше місце у грі з шашок. Ось вона — на Всеукраїнській спартакіаді з шашок, де виборола третє місце: “Правда, перемогти було дуже важко, — пригадує. — Адже змагалася з майстринями спорту”. Багато світлин із поїздок на Схід України. Зустрічі із вчителями, просвітянами, бібліотекарями, учасниками АТО, а скільки з відомими українськими письменниками, критиками, політиками — і не перерахувати.
Біля могили Степана Бандери
Одне з улюблених фото — біля могили Степана Бандери у Мюнхені:
— Я завжди мріяла помолитися біля могили Провідника української нації, — розповідає ювілярка. — Недарма ж я народилася в один день із ним — першого січня. І ось у День Незалежності України у 2018 році мені вдалося це зробити. Приїхали разом із дочкою Тетяною і гадаємо, як знайдемо могилу. У Німеччині — звичайний робочий день, на кладовищі нікого немає. “Якби хтось нам доміг”, — кажу. І тут раптом приїхав німець, який знав не тільки де могила Степана Бандери, а й де похована його донька”.
“Невидимий злодій не вкраде моєї мрії”
Оксана Тебешевська є авторкою поетичних збірок “На березі долі” (1997), “Тиша немовлених слів” (2006), “Розлуння” (2013), книги прози “Про що мовчить Михайлова скрипка” (1999, 2006), збірника пісень “Любові цілюще джерело” (2010), двотомного історико-краєзнавчо-літературного видання про село Голинь “Піснею доля мережана” (2017), збірника наукових статей, рецензій, відгуків, ессеїв, нарисів “На обрії Слова” (2017),. Є редакторкою-упорядницею альманаху літстудії “Провесінь” “На крилах веселкових мрій” (2008), упорядницею методичного збірника “Шляхи аналізу літературного твору в середній школі”, книги-довідника “Літературна палітра Калущини” (2019), в якому подано стислий життєпис та світлини 70-ти літераторів, які жили чи живуть на Калущині. Також Оксана Тебешевська видала кілька збірок диктантів та переказів.
Звісно, на заході звучали вірші поетеси та літературна проза у її виконанні. Оксана Тебешевська зачитала мініатюру “Злодій” із книги “Про що мовчить Михайлова скрипка”:
“ Він приходить завжди непомітно. Сідає на край моєї думки і чекає, щоб я відвернулася. А тоді викрадає по одній мої хвилини і мовчки складає з них небесний циферблат… Я не можу впіймати його на гарячому… Бо він — злодій. Невидимий, не спійманий, непокараний, невблаганний, всесильний. Всесильний? О, ні, не всесильний. Бо не зможе вкрасти моєї мрії”.
Ювілей Оксани Тебешевської, зустріч із молоддю у бібліотеці, 2020 рік
Зворушливо звучали поезії із збірки “Розлуння” — “Останні кроки ночі зблідлої”, “Твоя кімната”, “Втеча в осінню сієсту”, “Я вкрала себе у себе” та ін. Одна з особливих — присвячена дідові Антону — “Дідо став на останній покіс”. Він був січовим стрільцем, і саме завдяки йому п. Оксана виросла справжньою українкою.
Так знайомо поскрипує віз
На порозі самотнього лугу.
Дідо став на останній покіс,
Косить тугу за сонцем і плугом...
Хтось поставить свічу воскову,
Коли тіні укриють дорогу.
І коситиме дідо траву,
Поки я пам’ятаю про нього.
До щему — вірші, присвячені чоловікові Богдану:
Хтось запитає: “Де ваш чоловік?
Ніяк не вимовлю, що ти вже — За.
Вже За…
Сергій Анедрущак виконує пісню на слова Оксани Тебешевської “Їдуть діти в чужу чужину”
На заході звучали пісні “Їдуть діти в чужу чужину” та “Кольоровий вітер” на слова Оксани Тебешевської у виконанні калуського композитора, заслуженого діяча естрадного мистецтва України Сергія Андрущака, разом з яким пані Оксана видала збірник пісень “Любові цілюще джерело”.
Їдуть діти в далекі краї,
Їдуть статків шукати і блиску.
Плачуть десь у гаях солов’ї,
І гойдають порожню колиску.
Вокальне тріо “Бойківчанка”, “Жовті ружі”
Вокальне тріо “Бойківчанка” у складі Наталії Щербій, Оксани Герус та Лесі Ланик виконали пісню про безіменні “Жовті ружі” біля батьківської хати, за якими серце тужить, та музичну композицію “Життя”. А ще гості переглянули відеокліп внучки Оксани Тебешевської Христини Качак “Пісня українська”.
На заході звучало багато теплих слів на адресу ювілярки — від заступниці начальника управління культури, національностей та релігій міської ради Лесі Піцик, голови Калуського міськрайонного об’єднання “Просвіта” ім. Т. Шевченка Лесі Кирилович, заступника голови цього об’єднання Івана Ткачика, народного депутата попередніх скликань Євгена Гірника, члена Національної спілки журналістів України, письменника Петра Шевчука. А поетеса Галина Пухта, як справжня подруга, присвятила Оксані Тебешевський вірш “Дівчатко з українського села”.
Заслужена вчителька України, викладачка Калуського ліцею №10 Ольга Кецмур-Лев разом з учнями на ювілеї Оксани Тебешевської.
Заслужена вчителька України Ольга Кецмур-Лев завітала на свято із своїми учнями. І подарувала небуденний букет троянд — складений із різнокольорових троянд. Саме таких, про які колись написала поезію Оксана Тебешевська.
Калушанка, голова обласної спілки письменників України Світлана Бреславська презентувала раритетне двотомне видання відомого етнографа, фольклориста Степана Пушика “Легенди та Перекази”.
Голова Івано-Франківської обласної спілки письменників України Світлана Бреславська та заслужена вчителька України, поетеса Оксана Тебешевська
Старший науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів відзначив, що двотомник п. Оксани “Піснею доля мережена” — унікальне видання про історію села Голинь: “Тут і праісторичне минуле на основі археологічних розкопок, й біографія села, викладена через призму коротких життєписів його мешканців. Розповіді про визначні постаті, які жили та творили у Голині, історія голинської “Просвіти”, національно-визвольної боротьби, боротьби за церкву, досягнення голинських спортовців. І більше тисячі світлин! Такого видання не має жоден населений пункт Прикарпаття”.
Оксана Тебешевська підсумувала:
— Невидимий злодій краде наш час. Але він ніколи не вкраде свята, яке ви мені подарували.
