З нагоди Міжнародного дня сліпих кількадесять людей із вадами зору зібралися у ПК “Мінерал”, щоб поговорити про проблеми та якось спільно із владою їх вирішити. Бо те, що для здорових людей — звичайні побутові дрібниці, для незрячих — непереборні труднощі.
Калуська територіальна первинна організація товариства сліпих в Калуші об’єднує 379 людей із вадами зору із Калуського, Долинського і Рожнятівського районів. До товариства входять 78 калушан та 39 жителів сіл району. Із сіл Верхнянської ОТГ членами організації є 10 осіб, з Новицької ОТГ — восьмеро, Войниліської ОТГ — шестеро. За рік до товариства долучилося четверо осіб, а 16, як з сумом поінформувала голова громадської організації Стефанія Коляник, — вибуло через смерть.
На зборах відзначали, що держава та органи місцевого самоврядування хоч трохи і дбають про незрячих та людей з вадами зору, проте цього зовсім недостатньо. Так, є пільги на комунальні послуги, жителі міста можуть безкоштовно відвідувати басейни, концерти, і в районі? і в місті виділяють невеликі допомоги.
“Але 300 гривень допомоги раз в рік, — каже п. Стефанія, — то дуже мало. Часом не вистачить, аби один раз купити краплі до очей. Пенсії малі, ціни постійно зростають”.
Стефанія Коляник
Але це, як зауважила Стефанія Коляник, — це глобальні проблеми. Але є й такі, які можна вирішити на місцевому рівні, було б тільки бажання. До прикладу, оголошувати зупинки в місцевому транспорті. Адже незряча людина може вийти не там, де треба, а зорієнтуватися потім їй буде дуже складно.
“Я уже просила перевізників, — каже, — щоб на кожному автобусі біля дверей висів хоча б листок А4, на якому вказували б номер маршруту. Аби люди, які погано бачать, не переплутували маршрути. Адже вивіску на автобусі не завжди добре видно. Спершу мене були послухали, проте з часом таких листочків-табличок майже не залишилось” .
Говорили про те, що водії не завжди хочуть безкоштовно перевозити незрячих. Хоча з перевізниками є така домовленість.
Люди нарікали, що держава виділяє менше коштів на забезпечення незрячих ортопедичним взуттям, ще й доводиться що два роки їздити до Івано-Франківська на офтальмологічну МСЕК. А тим часом у людей, які погано бачать або не бачать взагалі, взуття дуже швидко зношується: адже вони не бачать бордюр, доводиться “човгати” ногами.
Про ці та інші проблеми, з якими доводиться стикатися, говорили із заступником головного лікаря КНП “Калуська районна лікарня” Василем Семаньківим. Начальник управління соціального захисту Калуської РДА Людмила Перетятко розповіла про зміни в законодавстві щодо надання пільг та субсидій. Наголосила, куди слід звертатися, щоб отримати ті чи інші допомоги.
Стефанія Коляник, Людмила Перетятко
Голова правління Калуської організації “УТОС” Стефанія Коляник акцентувала увагу на тому, що незрячим людям дуже важко працевлаштуватися.
“У Калуші живе сім’я незрячих, у них є чотирирічна дитина, — пояснює. — У чоловіка — вища юридична освіта. Дружина — масажистка (а в сліпих людей — дуже чуттєві пальці!, вони чудові професіонали). Але обоє ніяк не можуть знайти роботу. Куди ми тільки не зверталися! Здається, що масажистові роботу знайти дуже легко. Проте незряча жінка не може самотужки ходити на виклики містом. І приймати вдома пацієнтів теж немає змоги. Адже сім’я винаймає маленьку однокімнатну квартиру. Ось таке замкнуте коло. Будемо дуже вдячні, якщо знайдуться добрі люди, котрі запропонують їм роботу. Можете телефонувати за номером: 099 096 24 67, Стефанія Василівна”.
З нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю членам організації вручили грамоти та подяки від керівництва району і міста, а також грошові премії. Для незрячих та людей з вадами зору концертну програму представило тріо “Бойківчанка” ПК “Мінерал”, а опісля виступів — невелике частування за кошти благодійників.
Тріо “Бойківчанка”
