П'ятнадцятого жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 в Мюнхені о 13.05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Як згодом встановило слідство, агент КДБ Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
Через 5 днів, 20 жовтня 1959 року в греко-католицькому соборі Івана Хрестителя в Мюнхені на похорон Степана Бандери зібралося все вище українське духовенство Західної Німеччини. Службу правив владика Платон, пише видання ukrainianpeople.us
“Степан Бандера – великий син українського народу, довголітній керівник революційної боротьби за державну незалежність Вкраїни загинув від ворожої руки. Ця сумна звістка блискавкою облетіла весь світ. З Усіх країн вільного світу наливають телеграми й листи з висловленням найглибшого співчуття для опечаленої родини,” – писали у пресі українських повстанців про події тих днів.
На похороні були присутні родина і найближчі соратники Степана Бандери. Обличчя Бандери було відкрите, щоб усі могли попрощатися з ним.
Після завершення служби під спів “Вічная пам’ять” труну з тілом Степана Бандери винесли з церкви 8 чоловіків. Труну накрили синьо-жовтим українським прапором.
До місця останнього спочинку провідника ОУН проводжали тисячі людей. Попереду йшла родина Бандери, потім – його друзі та соратники. Всі несли квіти й вінки.
У прощальному слові побратимів по боротьбі за незалежну України сказано: "Прапороносець упав у бою, але прапор боротьби підхоплює ціла нація і понесе його далі, вірна заповітам свого Великого Сина, вірна тому, що Він проповідував і правду чого освятив власною кров’ю".
.
Поховали Степана Бандеру в Мюхнені, на цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. Наприкінці похоронного процесу усі заспівали Гімн України.
