У Калуській центральній бібліотеці імені Т. Шевченка завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери, що у Старому Угринові, дослідник діяльності ОУН-УПА Степан Лесів презентував збірник матеріалів “Калущина в національно-визвольній боротьбі”.
Презентація збірника відбулася у рамках відзначення Дня захисника України та 77-ї річниці створення Української повстанської армії.
У збірнику вміщено статті та документи, які висвітлюють історію українського національно-визвольного руху в 1940-1950-х роках на теренах Калуської округи ОУН. Книга вийшла друком ще у 2017 році, її презентували в обласному центрі, населених пунктах Прикарпаття та Тернопільщині. А от у Калуші збірник представили тільки зараз. Калуська районна рада погодилася викупити частину тиражу — 400-500 примірників для закладів освіти та культури.
Це вже п’ятий збірник, який Степан Лесів видав у співавторстві з іншими істориками та науковцями. У ньому вміщено матеріали, які впродовж останніх років були представлені на конференціях, що проводяться базі Історико-меморіального музею. А основною вимогою до них, як зауважив Степан Лесів, була наукова чи історична новизна, котра стосується періоду визвольних змагань 40-50 років минулого століття, і щоб матерали стосувалися нашого краю.
— Ми Вмістили в збірник все те, що було найголовніше і найцікавіше у національно-визвольних змаганнях в межах Калуської округи ОУН, яка охоплювала досить велику територію, — пояснює Степан Лесів. — Тут багато матеріалів, які досі не були досліджені, а існували тільки у формі переказів. А такі розповіді часто були перекручені: так працювала шептана пропаганда КДБ. Навмисне закидували інформацію, яка дискредитувала очільників підпілля, зате “відбілювала” інших. І досі багато Героїв незаслужено називають зрадниками, а ті, хто дійсно співпрацював з НКВС, були поважними та шанованими.
У збірнику вміщено статті від періоду похідних груп, тобто з 1941 року, і до 1951-1952 років — коли було ліквідовано підпілля як цілісну округу на теренах Калущини. Статті репрезентують або певні аспекти боротьби, або представляють певних осіб, які є вихідцями з нашого регіону чи діяли на теренах Калуської округи ОУН. В другому розділі книги вміщено додатки, які послугували джерелом для написання статей.
— Хочеться, аби історичні події нашого краю не були забуті і тим, більше, перекручені, — зазначає упорядник. — Калущина насправді була досить великим епіцентром національно-визвольних змагань, мала потужний кадровий потенціал. Калуська округа ОУН була у територіальному плані на перехресті між Буковиною та Волинню. Тут проходили лінії Центрального проводу ОУН, Карпатського крайового проводу. І люди, які брали участь у цій боротьбі, заслуговують на об’єктивне висвітлення їх діяльності.
До речі, як зауважив історик саме місто Калуш у складі Калуської округи було як кущовий осередок, тобто підпорядковувалося районному проводу.
Цікавою є вміщена у книзі схеми структури УПА на теренах Калущини станом на різні роки.
На заході Степан Лесів багато розповідав про знакові постаті калуського підпілля, представив фото, які вдалося віднайти в архівах, зокрема і домашніх. Так, мова йшла про Олексу Луцького (“Беркута”, “Богуна”), Павла Яцука (“Омелька”), Івана Кобилинця (“Козака”), Степана Фрасуляка (“Хміля”), Костя Петера (“Сокола”, “Гонти”), Ярослава Косарчина (“Байрака”), Ярослава Юсипа (“Журавля”), Казимира Яворського (“Бея”), Богдана Римака (“Ханенка”), Івана Рученчина (“Шпака”), Іллю Василіва (“Гамалію), Стефана Гулянича (“Стефка”), Миколу Короля (“Максима”) та ін.
