Почати свій бізнес у сільському господарстві України – справжня авантюра, особливо коли йдеться про вирощування полуниці. Проте історія Миколи, власника фермерського господарства "Файна Бері", доводить, що навіть з мінімальними інвестиціями можна побудувати успішну справу. За шість років він пройшов шлях від 10 соток землі до 6 гектарів та створив відомий в усій Львівській області бренд.
Матеріал підготовлено на основі відео з ютуб-каналу "Andrey Burenok | Business"
Чеклист для початку полуничного бізнесу
- Мати чіткий та реалістичний бізнес-план із врахуванням 40% на форс-мажорні обставини
- Правильно обрати земельну ділянку (якість ґрунту, розташування, доступ до води)
- Ретельно підібрати сорти полуниці відповідно до мети (смак, транспортабельність)
- Розробити декілька каналів збуту продукції
- Забезпечити фінансування як мінімум на перші 2-3 роки без очікування швидкого прибутку
- Бути готовим до щоденної роботи без вихідних під час сезону
Як все починалося
Історія "Файна Бері" почалася в 2016 році, коли дружина Миколи запропонувала зайнятися вирощуванням полуниці. На той час він тільки повернувся зі східної України, де був добровольцем, і отримав як учасник бойових дій 10 соток землі в селі Новосілка під Львовом.
"Дружина каже: "Давай будемо вирощувати полуницю". Ну, а я дуже швидкий на підйом і зайшов в Google і почав читати цю авантюру", – розповідає Микола.
Стартовий капітал склав 28 000 гривень, які Микола отримав від центру зайнятості за програмою підтримки безробітних. Підприємець зізнається, що початкові розрахунки виявилися дуже оптимістичними:
"Ми собі подумали, що якщо ми поставимо 3000 кущів, кожен кущ нам дасть кілограм, ми будемо мати три тони. Три тони ми продамо по 40 грн і це буде космос грошей. І ми зразу більше 100 000 грн будемо мати виручки... Насправді це є фантастика, таких цифр не існує і це все є обман".
Реальність полуничного бізнесу
За шість років роботи Микола зрозумів важливі уроки, які варто врахувати кожному, хто планує розпочати подібний бізнес:
-
Масштаб має значення
"Ми зрозуміли, що вирощування полуниці, воно вигідне тільки в тому випадку, якщо цей відкритий грунт, це має бути не менше 2 га. Якщо це є менше 2 га то це є самокупність. Якщо це ще є менше, це є мінус. Тобто насправді на цьому заробити неможливо".
Бізнес починає приносити реальний прибуток тільки після досягнення певного масштабу. За словами Миколи, знадобилося 5 років, щоб досягти точки беззбитковості.
-
Врожайність і сорти
Реальна врожайність значно відрізняється від того, що обіцяють в інтернеті:
"Зараз перший сезон дав 200 г (з куща). В минулому році в теплиці ми взяли 500 г з куща. А в Голландії збирають 2,5 кг".
Микола експериментував із 25 сортами полуниці, щоб знайти оптимальні для своїх умов. На фермі "Файна Бері" вирощують різні сорти для різних цілей: одні для безпосереднього споживання, інші – для постачання в кондитерські та виробникам морозива.
"Чим солодка ягода, тим вона менше лежить. Великі виробництва, великі фермери не можуть вирощувати великої ягоди, яка є ніжна. Бо вона наступний день стече".
-
Фінансові показники
За 2021 рік оборот "Файна Бері" склав 2,5 млн грн, з яких 1,5 млн пішло на обслуговування господарства, а 1 млн – це чистий прибуток, який був реінвестований у подальший розвиток.
"Це постійно залучати, долучати, докуповувати обладнання різне, покривати якісь позички і сплачувати відсотки по залучених грошах".
Канали реалізації продукції
Одним із ключів до успіху "Файна Бері" стала диверсифікація каналів збуту:
1. Агротуризм: "Збери собі сам"
"Є певна територія, певні сорти, які є відведені виключно під цей проект, де люди приїжджають, збирають, отримують задоволення від процесу. По-перше, збирають своїми руками, свіже. В процесі дегустують і мають ту ягоду, яку на ринку не знайдеш".
Середній чек – 60 грн за кілограм, а одна людина зазвичай збирає близько 4 кг.
2. Доставка за підпискою (B2C)
"Ми доставляємо ягоди додому за підпискою та на попередній оплаті, де люди купують на рік вперед".
У 2021 році понад 1000 людей були підписані на доставку полуниці від "Файна Бері". В 2022 році кількість підписників зменшилася до 700, але обсяг закупівель виріс – деякі клієнти збільшили свої замовлення з 5 кг до 50-100 кг на сезон.
3. Робота з HoReCa (B2B)
"Працюємо з ресторанами, готелями, кондитерськими. Тобто, в принципі, широкий спектр".
Ферма навіть вирощує спеціальні сорти на замовлення виробників морозива, де важливий колір і консистенція ягоди.
Виклики та перешкоди
Микола відверто розповідає про труднощі, з якими стикнувся.
"Був момент, коли нам поморозило весь урожай, ми мали -7° вночі і ми втратили 2 га ягоди. Це більше мільйона було втрачено".
Багато хто цікавиться можливістю вирощування органічної полуниці. На думку Миколи:
"Органіка – це для багатих. Ми колись думали про органіку, але потім, коли ми з нею стикнулися, ми зрозуміли, що органікою можуть бавитися тільки багаті люди".
При цьому ферма "Файна Бері" наближена до органічного виробництва:
"Якщо брати на аналіз нашу ягоду і органічну, вона нічим не відрізняється. По аналізах лабораторних, по сертифікату відрізняється, бо в нас його немає. Але по технології вирощування, ми використовуємо тільки ті препарати, які є дозволені в Європейському Союзі чи Америці".
Маркетинг та просування
"Файна Бері" не використовує платну рекламу, а покладається на органічний ріст та "сарафанне радіо":
"Ми розуміємо, що ми не зможемо осягнути той об'єм людей, який прийде по рекламі. Тому ми робимо все тільки таким от сарафанним радіумом, де люди самі роблять, ми їх поширюємо їхні пости в себе на сторінці і таким чином вони приходять, їхні друзі, родичі і все працює".
Основною платформою для комунікації з клієнтами є Facebook, оскільки це відповідає віковій категорії їхньої аудиторії – молоді батьки 1980-1990-х років народження.
Поради початківцям
Микола радить ретельно все розрахувати перед початком такого бізнесу:
"Я завжди раджу і кажу, що якщо ви дуже хочете, то я беру калькулятор, беру листочок і я вам порозписую все в деталях, скільки потрібно людей, скільки часу ми працюємо, де що купити, скільки це все коштує. І коли люди бачать в кінцевому випадку підсумок, вони кажуть, що ні, вони не йдуть в сільське господарство".
Він також наголошує на важливості контролю витрат:
"Собівартість постійно росте. Людський ресурс стає все менший. Якщо не розраховувати варіант під комбайновий збір, тоді ми стикаємося з тим, що собівартість буде рости".
