Землеробство - одна з перших сфер діяльності людини, яка задовольняє різні потреби, починаючи від їжі для себе та худоби та закінчуючи одягом. З того часу, як люди почали вирощувати рослинні культури, вони намагалися полегшити собі роботу, використовуючи різні інструменти.
Першими пристосуваннями для обробки ріллі були гак і мотика, які застосовувалися в залізному столітті для орання та розпушування ґрунту. Але здебільшого всі роботи робилися вручну.
Сільськогосподарське обладнання розвивалося ривками. Якщо простежити періоди механізації праці, то не можна не згадати про давні цивілізації. Так, в Єгипті, Межиріччі, Китаї, Стародавньому Римі основною робочою силою були раби. Їхня праця була недефіцитною і настільки дешевою, що потреби в додатковому обладнанні не було. Проте саме у цей період було зроблено основоположні наукові напрацювання.
Середньовіччя — період застою, коли всі наукові відкриття перебували під тиском релігії. Але зміну цього періоду прийшла епоха Відродження, що ознаменувала початок механізації сільського господарства.
Якщо раніше вже були розроблені плуги, що приводяться в рух кінською силою, то в XV столітті Леонардо да Вінчі розробив пристрій, що саморухається. Щоправда, воно могло проїхати всього 75 м, і то рівною поверхнею, після чого потребувало закладення пружини. Звичайно, для сільського господарства воно виявилося непридатним.
Наступний стрибок стався в 1791 Іван Кулібін, який служив штатним механіком в Санкт-Петербурзькому палаці, винайшов карету, здатну пересуватися без коней. Це був справжній прорив, адже саме це обладнання стало прототипом для винаходу трактора.
Промислова революція суттєво прискорила темпи розвитку сільськогосподарських машин. І хоча почалася вона з Європи, Україна зробила істотний внесок у цю галузь. Вже 1802 року у Києві було налагоджено промисловий випуск віялок та іншого сільгоспінвентарю. Ця подія вважається знаковою для формування сільськогосподарського машинобудування в окрему промислову галузь.
Наступні розробки пов'язують з ім'ям В. П. Горячкіна. У своїй праці «Землеробська механіка» він об'єднав агробіологію та закони механіки та математики. З того часу і до сьогодні розвиток агропромислового комплексу відбувається в декількох напрямках:
- підвищення продуктивності та надійності агрегатів;
- зменшення енерго- та матеріаломісткості обладнання;
- приведення всіх процесів у відповідність до вимог охорони природи;
- впровадження комп'ютерних технологій у процеси управління та ремонту сільськогосподарських агрегатів;
- покращення умов праці та безпеки роботи, а також часткова автоматизація сільгоспмашин.
Сьогодні випуском сільськогосподарського обладнання та зернозбиральних комбайнів в Україні займається кілька промислових гігантів.
Сільськогосподарське машинобудування — одна з найтехнологічніше розвинених галузей. Прагнення підвищення продуктивності та енергоефективності сільгоспмашин призвело до створення багатофункціональних і ресурсозберігаючих агрегатів, які сприяють як механізації практично всіх процесів, а й автоматизації багатьох видів робіт.
