Він називає себе Jean R Marina, хоча для багатьох відомий як Макс Барна. Каже, що для нього Калуш — майже ідеальне місто. А ще переконує, що з кінця нульових місто стало обов’язковою локацією для багатьох крутих виконавців.
Який він — андеґраунд в Калуші, чому Maxwell Pub не виконував би своєї місії в іншому місті, поговорили з вокалістом «Kelush and the Bastards», ведучим Тиса FM — Jean R Marina.
— Ти жив і живеш у великих містах: Львів, Ужгород, але завжди повертаєшся до Калуша. Чому?
— Калуш — майже ідеальне місто для мене, моя точка відліку. Тема Калуша для мене дуже душевна. Люблю місто навесні: ці каштани, цвіт кругом. Ще з дитинства захоплювався.
Макс Барна
— На одному з форумів ти написав, що віриш: Калуш стане ідеальним містом. Який він — ідеальний Калуш?
— Це місто з ініціативними, свідомими людьми і таких більшість. Це коли жителі живуть зараз, теперішнім часом. Без поділу на соціальні групи, залежно від району проживання. Це коли калушани сприйматимуть місто не як дань і з апатією, а робитимуть його таким, щоб хотілось тут залишатись. Це не мурал на сірому будинку, а перетворення всіх будинків у яскраві.
— Все ж, в одному інтерв’ю читала, що якби ти зараз відкривав Maxwell Pub, то, можливо, відкрив би його в іншому місті?
— Уже зараз так не думаю. Так, у більшому місті, був би більший прибуток. Але Maxwell не виконував би там тієї ролі, яку виконує у Калуші. Це уже невід’ємна частина міста. Це калуська точка, відома не тільки у місті й області, а й в Україні та, навіть, Європі. Я бачу, що таке місце потрібне Калушу, людям. Це як портал, де зароджується творча молодь. От зараз приходжу, а там уже нові тусовки, компанії, з новими творчими трендами. І це круто. Місто розвивається і має де.
У Maxwell Pub
Коли відкривався, то ресторатори говорили: «Головне протриматися перший рік!», а потім: «Ну, якщо заклад протримався п’ять років, то йому уже точно довго існувати!» Maxwellу цього року виповнюється шість і він бачив скільки концертів, арт-івентів… Часто бувало, що райцентр Калуш був музично й творчо більш насиченим, ніж Франківськ.
— У тебе на сторінці у фейсбуці часто можна побачити заклики типу «Хай живе андеґраунд». Як з калуським андеґраундом?
— Таке дивне визначення «калуський андеґраунд», я б його не вживав. У робітничому місті андеґраундне усе, що протиставляється архаїзму, сірості й застою в головах. У пересічних мешканців Калуша культурний рівень зараз такий, як у 1998 чи 2006 році. Люди живуть не ізольовано, їздять до Європи, бачать купа всього нового, але залишаються на тому ж рівні. Я цього не розумію.
Макс Барна у Maxwell Pub
— Але ж не всі?
— І це тішить. Особливо активно себе почала проявляти калуська молодь десь з середини нульових. Вона творча, амбіційна, цікава у спілкуванні й мисленні. Ця молодь підросла, а за нею, бачу, йде нове цікаве покоління.
— Давай таки поговоримо про проекти Калуша, які все ж творили щось відмінне від архаїзму міста.
— Давай. Почну з 90-х, бо про раніше я не експерт (сміється). Тоді на території другої школи діяла rapcore-бенд «Вивернуті навиворіт». Особисто на мене найбільший вплив у 90-х справила «Порожня клітка». Вони проводили репетиції заді Народного дому, на Костельній. Я послухав і тоді подумав: «Круто, я б також хотів грати музику». У середині нульових крутою формацією був «Солпадеін». У кінці — в Калуші почали проводити нормальні рок-івенти. Це не був концерт в одному з палаців культури типу «проти наркотиків», де вся програма була перенесена ніби з союзу. Це приїжджали актуальні на той час групи, АННА, наприклад. Проводили, зокрема, фестиваль «Рок-Шторм», андеґраундний івент на стадіоні біля Гостинного «Hardcore Addiction».
Лого ГО «Світ Альтернативної культури», заснованої у 2007 році в Калуші. Організовувала, зокрема, «Рок-Шторм».
— Калушани підтримували такі івенти?
— Так, у Калуші дуже підхопили ці ініціативи. Приходило багато молоді. Пам’ятаю, скейтери, що мали й по 12 років. І це добре. Коли у 2010 році я повернувся до Калуша (доти жив у Львові — Авт.), то почав проводити концерти в стилі DIY (Do it Yourself). Це були закриті концерти часто на дивних локаціях, навіть промзонах. Формат був різним: hip-hop, електронна музика. Крім музичних, почав проводити й інші заходи: FNB (food not bombs), наприклад, пропагуючи відмову від м’яса і хутра задля збереження життя тварин.
Святкування п'ятиріччя Maxwell Pub
— Виглядає так, що Калуш в кінці нульових був досить просунутим містом?
— Я б сказав, що у місті з’явилися люди, для яких хотілось і моглось щось робити. З’явилась невелика, але публіка. Саме тоді в Україну почали активно заїжджати іноземні виконавці, почала розвиватись DIY-сцена. Ми туди й заскочили, радикально відвернувшись від популярної музики. При цьому, ми не перейняли мейнстрімну рок-культуру, як це було популярно в Україні, а hardcore і все, що з нього витікає. Тоді, для багатьох крутих гуртів, тур по Західній Україні не обходився без Калуша.
— А як зараз?
— Я бачу розвиток й далі. Наприклад, тільки у лютому Калуш з концертами відвідають три мега-бенди. Перший — KUF. Виступатиме 6 лютого. Це група з Берліна. У нас рідко такі грають, частіше всього щось експериментальне й неформальне. KUF звикли виступати, наприклад, у драмтеатрах, на серйозних майданчиках. В Україні вони даватимуть три чи чотири концерти. Я організовую їхній виступ в Ужгороді й Калуші. А вкінці місяця — 23 лютого — у рамках європейського турне у Калуші виступатимуть українська психоделічна група H.Soror та пост-рок проект України — Krobak. У травні вже вчетверте у місті відбудеться фестиваль «Back to youth». На нього традиційно з’їжджаються виконавці з різних куточків країни.
___
Коротка довідка:
Maxwell Pub — заклад в ірландському стилі, заснований у Калуші в 2012 році Максимом Барною. Розміщений у підвалі будинку на Підвальній, 4. Розрахований на невелику аудиторію. У пабі є мала сцена. У Maxwell Pub частіше почуєш іноземні бренди, ніж українські. Як от: Makhno (Італія), Penguins Meat (Санкт-Петербург), Despite Everything (Греція), Astpai (Австрія) та інші.
