В Івано-Франківському видавництві «Симфонія форте» вийшло друком науково-популярне видання «Височанка, що в околиці Калуша, погляд крізь десятиліття». Його автори калуські краєзнавці Микола Когут, о. Ігор Пришляк, Оксана Максим’як, Надія Кучер. Наукове редагування та передмову здійснив історик Іван Тимів, а художнє оформлення виконали Ігор Бойкович та Андрій Когут.
Книга складається з 12-ти розділів, присвячених різним питанням минулого цього житлового масиву Калуша, у яких висвітлено сюжети, присвячені доісторичному мину-лому Височанки (Із далечі віків). Височанка, як найвища в межах Калуша місцевість, відома залишками стародавніх поселень.
На вершинах височанських пагорбів віднайдено найдавніші знаряддя праці – кам’яні сокирки доби бронзи ІІ‒І тис. до н. е., які зберігаються в експозиції Краєзнавчого музею Калущини, слов’янське городище VI–VIII ст., старовинний меч та інші зна-хідки; розглянуто версії походження назви поселення.
У цій стратегічно важливій місцині захисники міста чинили опір татарським і турецьким нападникам у 1594, 1617, 1618, 1620, 1672, 1675, 1676 роках.
У період націо-нально-визвольної війни 1648–1657 рр. міщани Калуша разом із селянами навколишніх сіл давали відсіч польській шляхті.
У роки Першої (1914–1918) та Другої світової (1939–1945), воєн тут проходили бойові дії, про що свід-чать залишки окопів та військових трофеїв.
А в 40–50 рр. ХХ ст. в лісовій місцевості цього мікрорайону знаходили сховок повстанці УПА й підпілля ОУН.
Окремий розділ присвячений новітній історії храму Зіслання Святого духа (УГКЦ) – настоятель о. Ігор Пришляк.
Два окремі розділи приурочені Калуським старому й новому некрополям, де знайшли вічний спочинок відомі калушни – ініціатор будівництва храму Св. Архістатига Михаїла о. Володимир Тисовський, меценатка «Рідної школи» й церкви Павлина Тиніцька, доктор медицини Маркил Рожанківський, багатолітній диригент церковного хору й церковний староста (провізор) Тимофій Пітулей та багато інших.
Згадані авторами й українські повстанці, які загинули на теренах Калуської округи ОУН: Ярослав Мартинець «Берест», (1948) – поблизу с. Завій (Калущина), Богдан Яцків «Софрон» (1949) – у с. Сваричів (Рожнятівщина), Степан Слободян «Єфрем», (1950) – біля с. Бережниця (Калущина), та ін.
Не обминули краєзнавці й воїнів афганської війни (10 солдатів) й загиблих на сході України.
Вартісним є розділ «Спомини про минуле», у якому зафіксовані маловідомі події з історії Височанки. події. Окрема розповідь присвячена назвам вулиць цього житлового масиву.
Та найбільш привабливим є розділ «Імена Височанки», у якому подано біограми 50-ти відомих людей та уродженців цього мікрорайону.
Пропонована книга ілюстрована, вона містить 55 світлин. Із переліку опрацьованих джерел видно, що дослідники послуговувалися спогадами старожилів, фіксували усні народні перекази, використовували краєзнавчі публікації тощо.
Головний акцент авторами книги зроблено на недавньому минулому поселення. Вона є першим кроком на шляху ґрунтовного вивчення минулого цього мікрорайону. Адже свого часу чекають архівні матеріали, що неодмінно будуть залучені під час подальшого дослідження цього поселення.
Загальний обсяг видання 128 сторінок і кольорова вклейка (18 стор.), наклад 200 примірників. Книга побачила світ завдяки фінансовій підтримці Калуської міської ради та калушан-меценатів, найперше Івана Підсадюка.
14 жовтня 2021 р. у палаці культури «Мінерал», а 17 жовтня у Крає-знавчому музеї Калущини відбулася презентація книги з історії житлового масиву Височанка.
