Мешканці Калуша активно використовують інструменти електронної демократії: подають свої онлайн-проєкти, збирають голоси і, зрештою, втілюють пропозиції у життя. Усього за п’ять років було 300 петицій. Втім далеко не завжди петиції видаються дієвими — реалізація ідеї все ще стикається з бюрократичною машиною. У монологах авторів петицій КалушNews.City розповідає про те, як написати петицію, подати і зробити її успішною.
Наталія Батіг, журналістка, волонтерка
— Я давно зареєстрована на платформі E-DEM. Мабуть, понад п’ять років. Жодних технічних проблем не виникало ні з реєстрацією, ні з поданням, ні з підписанням петицій. Особисто подавала петицію щодо продовження роботи садочків та груп подовженого дня у школах до 19.30.
Перед тим подібну петицію подавала калушанка Марія Росоловська, в якій просила продовжити роботу дитячих садочків до 20.00, оскільки у Калуші є багато батьків, котрі працюють довше 18.00, багато таких, котрі виходять на роботу по змінах — лікарні, заводи тощо.
Але оскільки ця петиція набрала лише 91 голос із 150 необхідних, а проблему таки потрібно було вирішувати, тому я вирішила подала подібну пропозицію: виклала проблему, обґрунтувала її, правда, трохи емоційно, закликавши владу міста: «Дайте можливість матерям спокійно працювати, а дітям — бути у безпеці».
У фейсбук-групах я поширила посилання і попросила підтримати свою ідею, багато молодих жінок висловлювалися «за» таку петицію, але про це писали в коментарях, ставили сердечка, плюсики, а не переходили на сайт голосувати.
Я переконана, що людей потрібно привчати до електронної демократії, пояснювати, як правильно скористатися її сервісами. А щодо того, як залучити людей до підписання петиції, то потрібно точно знати цільову аудиторію та працювати з нею – звертатися до однодумців та просувати її серед зацікавлених осіб, що я і робила через приватні повідомлення, листи на електронну пошту, телефонні дзвінки.
Петиція буквально за кілька днів набрала необхідну кількість голосів. Мені дали відповідь. Петицію розглянули у січні 2019 року на засіданні виконавчого комітету.
Проблему вирішили у місті швидко, матусі отримали можливість спокійно працювати. Правда, пандемія і карантин внесли свої корективи у роботу дитсадків. Сподіваюся, що тимчасово.
На власному досвіді переконана: е-петиції — великий потенціал у налагодженні діалогу між владою і громадянами. Вам достатньо зареєструватись, викласти своє звернення на сайті E-DEM, провести своєрідну піар-кампанію у соцмережах чи деінде та спостерігати, за кількістю голосів.
Раджу всім: використовуйте для вирішення проблем міста, мікрорайону, вулиці засоби електронної демократії. Це зручно, доступно кожному: навіть сидячи на дивані вдома, ви можете впливати на ситуацію у місті.
Ольга Сікора, народна депутатка України VII скликання, депутатка Калуської міської ради
— Нещодавно подала петицію до міської влади про вилучення (викуп) для суспільних потреб земельної ділянки, який на ній розташований кінотеатр «Відродження» , у власника ТзОВ «Відродження-2011» для облаштування міського майданчика відпочинку.
З технічного боку жодних проблем з подачею петиції не було. Скажу, що на платформі E-DEM я давно зареєстрована. Часто голосую за петиції, які вважаю вартими уваги.
Помічала, що людина поширює мою петицію, закликає голосувати, запитую, чому сама не проголосувала. У відповідь почула, що кілька годин потратила, але не змогли зайти через електронну пошту. Інші казали, що система підказує ідентифікуватися через банківську картку, але не всі, особливо люди пенсійного віку, морально готові це зробити: чомусь мають побоювання
Зважаючи на великий суспільний резонанс, моя петиція за короткий час набрала необхідну кількість голосів — 150. У ній я закликала владу викупити для суспільних потреб земельну ділянку та зруйнований кінотеатр «Відродження», що на ній розташований, у власника ТзОВ «Відродження-2011» для облаштування міського майданчика відпочинку. Законодавство дозволяє піти на такий крок, якщо власник не виконує умов договору. Але потрібна лише воля влади міста.
Пропонувала цей проєкт втілити за рахунок коштів від підприємств, небайдужих підприємців, меценатів міста, творчих колективів. Для цього необхідно відкрити цільовий рахунок.
У відповіді на петицію зазначили, що ця земельна ділянка та будівля кінотеатру «Відродження» перебувають у приватній власності ТОВ «Відродження-2011». Далі послалися на Закон «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
У ньому йдеться, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб, серед яких:
- забезпечення національної безпеки і оборони;
- будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації,
- створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
- розташування об'єктів природно-заповідного фонду.
А далі написали, що органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування рішення про викуп можуть ухвалювати на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації та документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.
Проте на сьогодні не існує затвердженої належним чином містобудівної або землевпорядної документації, яка передбачає створення на зазначеній земельній ділянці міського майданчика для відпочинку. А ще вказали, що пунктом 2 статті 12 цього ж закону передбачено, що викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.
У разі неотримання згоди власника земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна, що на ній розміщений, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності.
Мовляв, «створення майданчика відпочинку не підпадає під дію статтю 15 Закону «Підстави для примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності». З цієї відповіді зробила для себе висновок: влада не готова на себе брати відповідальність за вирішення цієї проблеми, а діє за принципом «я — не я і хата — не моя».
Звісно, такі відписки не додають ентузіазму. Але я можу запевнити: і надалі буду користуватися всіма законними методами, зокрема і засобами електронної демократії, щоб відстоювати права калушан, змушувати владу працювати для людей, брати відповідальність за ситуацію у громаді.
Відповіді на петиції мають бути чіткими. Має бути бажання влади вирішити проблему, а не просто вчасно дати відповідь-відписку. Треба нарешті всім жителям Калуської громади усвідомити: чиновники — найняті громадою менеджери, і громадяни мають право вимагати, у тому числі і через засоби електронної демократії, від них ефективної роботи.
Віктор Пазухін, учасник АТО/ООС, громадський активіст
— Висновок з мого досвіду: електронна демократія у Калуші ще не працює по-справжньому. Хоча із технічного боку — все гаразд: без проблем можна зареєструватися, подати петицію, підписати її. А от щодо вирішення проблем міста, то петиції тут, як мені видається, зовсім неефективні через відписки влади.
Правда, міську варту через чотири з половиною роки, таки ліквідували, визнавши її діяльність неефективною, але ж це не було одразу після підтримки пропозиції.
У петиції від 2 листопада 2016 року я вказував, що у Калуші процвітає бандитизм, алкоголізм в громадських місцях, вільно працюють незаконні розливайки, валютчики і підпільні клуби ігрових автоматів, ведеться торгівля алкоголем в нічний час. Громадське формування калуська «міська варта» повністю ігнорує ці явища, натомість «воює» з пенсіонерами, які торгують молоком і петрушкою. Вказав, що необхідно розглянути це питання на сесії міської ради і розпустити це формування як недієздатне.
На свою електронну петицію я отримав розлогу відповідь, із великим вступом, де в кінці перерахували всі заслуги міської варти: «У межах наданих повноважень, громадське формування сприяє забезпеченню чистоти та порядку в місцях масового скупчення людей як щоденно на ринках по вул. Дзвонарська, пр-ті Л. Українки та вул. В. Стуса, так і під час проведення у місті різного роду масових заходів. Працівники «Міської варти» охороняють громадський порядок та забезпечують безпеку школярів міста у школах та хворих і відвідувачів Калуської ЦРЛ, здійснюють патрулювання вулиць міста спільно з працівниками поліції та військовослужбовцями 3-ї патрульної роти в/ч 1241 у вечірній та нічний час. Працівники інспекції з благоустрою міста вживають заходів щодо дотримання його жителями елементарних правил благоустрою». Інакше як відпискою цю відповідь назвати не можу.
Друга моя петиція, яка набрала необхідну кількість голосів, стосувалася продовження автобусного маршруту до річки Лімниця.
Це дасть можливість людям похилого віку і людям з інвалідністю, та й, зрештою, усім калушанам, легше діставатися до відпочинково-пляжної зони, а учасникам бойових дій — до отриманих від держави земельних ділянок. Перевізникам, на мою думку, це не повинно зашкодити, в Івано-Франківську, наприклад, протяжність маршрутів набагато більша, ніж в Калуші, притому за однакові гроші.
Ще на початку 2018 року мені повідомили, що виконавчий комітет Калуської міської ради звернувся до міських перевізників, які здійснюють перевезення у напрямку річки Лімниці із проханням вивчити можливість продовження маршрутів та надати свої пропозиції, навіть копії листів додали. Немало-небагато — три роки минуло. А маршрут досі не продовжили.
За 5 років калушани подали 300 петицій
Електронні петиції з'явились на сайті Калуської міської ради одразу після їхнього запуску в Україні. Наразі всі локальні петиції країни зібрані на єдиній платформі місцевої електронної демократії Е-DEM. На цій же платформі зберігаються петиції до міської влади Калуша.
За п’ять років калушани заголом подали 300 петицій, 100 з них зібрали необхідну кількість підписів, і автори отримали відповіді. Щоправда, не завжди позитивні.
Активність калушан у написанні петицій свідчить про те, що громада не байдужа, а влада поінформована про проблеми. До того ж, частину з питань, які порушували автори електронних петицій, вже вдалося вирішити.
Наприклад, завдяки електронній демократії створили кращі умови для працівників і пацієнтів дитячої поліклініки, відновили міст через річку Сівку по вулиці Чорновола та автобусний маршрут по цій же вулиці, відреставрували міський фонтан, встановили світлофор на «П’ятачку», а ще на вимогу авторів і підписантів петицій у місті ремонтували дороги. Тому радимо користуватися перевагами онлайн-сервісів, що особливо важливо у часи пандемії, та усього у декілька кліків підтримувати корисні для міста ініціативи.
Матеріал підготовлено редакцією КалушNews.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.
Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.
