У 2020 році в Івано-Франківській області зафіксовано 34 випадки хвороби Лайма, станом на перше липня 2021 року – 2: в Надвірнянському районі та у місті Івано-Франківську. За аналогічний період минулого року на Прикарпатті було зафіксовано 15 випадків.
Як виявити укус кліща, які хвороби вони викликають і як вберегтися від них, розповідає лікар-епідеміолог Калуського районного центру ДУ ”Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб ОЛЦ МОЗ України” Мирослава Гуменяк
У Калуському районі в 2021 році випадків хвороби Лайма не задокументовано. Останній випадок зареєстрований у мешканця міста Калуша у 2019 році.
Переносником збудника хвороби Лайма (іксодового кліщового бореліозу або ІКБ) є іксодові кліщі. В 2021 році зареєстровано 9 укусів людей кліщами.
Тіло іксодових кліщів зазвичай овальної, рідше круглої форми, загостреної спереду, у голодних дорослих особин завдовжки 2-6 мм, у самиць, які наїлися, може досягти в довжину 10-20 мм. Характерною особливістю цих кліщів є те, що покриви тіла і травна система сильно розтяжні. Це дозволяє їм харчуватися рідко, іноді 1 раз в житті, але багато.
Як виявити укус кліща?
Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин, в цей час виділяючи анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним. Лище згодом, як правило, через кілька годин виникає відчуття болю, або дискомфорт на місці укусу.
На тілі людини або тварини кліщ може триматися до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2-3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.
Нападають на людей самиці, самці, маленькі кліщі – майже прозорі німфи (статевозріла стадія кліща), личинки. З моменту нападу до їх прикріплення зазвичай проходить 1-2 години.
Кліщі вологолюбиві, тому їх чисельність найбільша у зволожених місцях. Їх багато вздовж лісних стежок, що заросли травою. Тут їх набагато більше, ніж у лісі.
Дослідження показали, що кліщів приваблює запах тварин та людей, які постійно використовують ці стежки при пересуванні. Напад також може відбутися під час роботи та прогулянок у садках, лісосмугах, парках. Вони можуть потрапити на ваше тіло й через деякий час після відвідування зеленої зони , якщо залишились на одязі чи речах. Кліщі можуть потрапити до житла із букетами квітів,собаками або іншими тваринами.
Ці невеликі створіння можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. Спостерігається два піки активності кліщів: весняний в квітні-червні та осінній – в серпні-вересні.
Сезон активності кліщів з кожним роком збільшується, продовжується з березня по листопад. Поодинокі активні паразити можуть нападати до кінця листопада. Це обумовлено сприятливими умовами перезимівлі, а також збільшенням кількості мишовидних гризунів – основних хазяїв доімагінальних (попередніх) стадій розвитку кліщів.
Збільшення кількості іксодових кліщів сприяє циркуляції в природних осередках збудників трансмісивних (які передаються через укуси комах) небезпечних захворювань (хвороби Лайма, Ку-гарячки, марсельської гарячки, туляремії та інш.) в зв’язку з чим може підвищитися вірогідність зараження людей.
На теренах Калущини медпрацівники амбулаторій ЗПСМ, ФАПів, Калуського районного центру ДУ”Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” щорічно проводять збір іксодових кліщів (план 300 екземплярів), які доставляються в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій (м.Івано-Франківськ) для дослідження на виявлення збудників інфекційних захворювань.
На території Калуського району збудників хвороби Лайма було виявлено в кліщах, зібраних поблизу с. Завій, с. Підмихайля, с. Пійло, с.Довгий-Войнилів, с.Мислів, с.Мошківці,с.Станькова, с.Стефанівка, с.Боднарів, с.Довгий-Войнилів, с.Бережниця.
Крім того, в пробах кліщів, зібраних в 2005 р. неподалік с.Завій - збудника КВЕ, в 2017 році. поблизу с.Підмихайля – збудника туляремії.
Ці території вважаються природно-осередковими щодо вказаних захворювань і вимагають настороженності з боку медпрацівників і постраждалих від укусів кліщами відносно можливого інфікування людей.
Останній випадок кліщового енцефаліту (КВЕ) в нашому регіоні зафіксований в 1990 році.
Як проявляються хвороба Лайма і кліщовий вірусний енцефаліт?
Інкубаційний (скритий) період при кліщовому енцефаліті та хворобі Лайма становить від 3-5 днів до 1 місяця, після чого з’являються загальна слабість, недомагання, нездужання, підвищення температури, головний біль, порушення сну.
Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння будь якої форми, яке більше монети вартістю у 5 копійок і поступово збільшується у розмірах – мігруюча еритема (у 20% хворих вона відсутня). Хворі відмічають головний біль, ломоту у всьому тілі, млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, нервової і серцево-судинної системи і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.
Хвороба кліщового вірусного енцефаліту проявляється зазвичай гарячкою, інтоксикацією і ураженням центральної нервової системи, іноді з множинними в’ялими парезами та паралічами. Усі спроби самостійного лікування, як правило, виявляються марними, нерідко призводять до тяжких наслідків (довготривала непрацездатність, інвалідизація), а іноді і до летальних випадків. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.
В Україні місцеві випадки кліщового вірусного енцефаліту серед людей раніше реєструвалися майже щорічно в АР Крим та Волинській області. За останні 5 років випадки захворювання реєструються спорадично.
Марсельською гарячкою людина може заразитися через укуси інфікованого південного собачого кліща, через кон’юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи в шкіру інфікованих кліщів при розчухуванні. Випадки захворювання на марсельську гарячку в Україні реєструються в основному на території АР Крим.
Щорічно із укусами кліщів до закладів охорони здоров’я звертаються в середньому близько 20 тисяч людей.
Як вберегтися від укусів кліщів?
Профілактика захворювань, пов’язаних з укусами кліщів, полягає у знищенні кліщів (там, де це можливо), захисті від нападу і звільненні від них.
Для знищення кліщів рекомендують використання акарицидів в період активності кліщів на обмежених територіях, оптимально, в місцях скупчення великої кількості людей. При цьому доцільно використовувати відносно нестійкі пестициди з періодом розпаду 1.5-2 місяці і гострою акарицидною (протикліщовою) дією.
Для суттєвого зниження чисельності кліщів можна апробувати цілий ряд пестицидів з групи піретроїдів, фосфорорганіки або карбоматів.
Щоб вберегти себе від захворювання на кліщового вірусного енцефаліту та хвороби Лайма, збираючись до лісу, треба дотримуватись таких правил: одяг повинен мати тісно прилягаючий до шиї комір, застебнуті манжети, штани заправлені в чоботи або шкарпетки; одяг та взуття можна обробити засобами, які відлякують комах. Волосся слід прибрати під головний убір.
При виході з лісу необхідно провести само- або взаємоогляд на наявність кліщів. Якщо до тіла людини кліщ уже присмоктався, потрібно його як можна швидше зняти. Не варто знімати їх різко, а легкими обертальними рухами проти годинникової стрілки видалити з тіла. Ранку до і після процедури обробити розчином йоду, спиртом, горілкою або одеколоном.
Коли при видаленні кліща він розривається, то в підшкірному шарі залишається хоботок. У такому разі необхідно за допомогою звернутися до лікаря-хірурга чи травматолога, який зробить все необхідне, щоб попередити недуги, пов’язані з укусом кліща. Протягом двох тижнів щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі – зверніться до лікаря інфекціоніста.
Шановні краяни, пам’ятайте, що кліщі таять в собі потенційну небезпеку, якої можна уникнути.
