Чотири школи Прикарпаття – Івано-Франківський ліцей №2, Калуський ліцей №10, Ямницький та Більшівцівській ліцеї — обрані для пілотного проєкту із запровадження нового державного стандарту базової середньої освіти. Про це в ефірі “Суспільного” розповіла проректорка Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Любов Шелемей.
Мова йде про наступний етап запровадження Концепції Нової української школи. Перший розпочався у 2017-му році з початкової ланки. З нового навчального року сучасні четвертокласники його випробують першими, перейшовши до п’ятого класу.
– розповідає Любов Шелемей.
Реформатори середньої школи прагнуть до таких результатів, як мотивоване отримання знань учнями та їхнє використання у життєвих ситуаціях.
Випускник дев’ятого класу повинен буде вміти визначатися професійно, в майбутньому матиме навики самодостатньої особистості, яка зможе забезпечити себе і бути корисною для суспільства.
Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Урядом 30 вересня 2020 року, є основою для реалізації реформи «Нова українська школа» в 5 - 9 класах, повідомляє МОН.
"Затвердження та впровадження Стандарту базової середньої освіти – це продовження реалізації реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. Ключові компетентності та наскрізні вміння, закладені в цьому документі, базуються на найкращих практиках Євросоюзу та досвіді Фінляндії, Шотландії, Франції, Канади. До роботи над Стандартом долучилась і українська освітянська спільнота. Підготовка до реалізації положень Стандарту вже почалась, і школярі вчитимуться за ним вже з 2022 року, коли 5-ті класи стануть частиною Нової української школи", – зазначає міністр Сергій Шкарлет.
Стандарт визначає структуру та зміст базової середньої освіти, передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема щодо оцінювання результатів навчання та організації освітнього процесу.
Так, Стандарт базової середньої освіти встановлює чіткі орієнтири, за якими:
- учні розбудовуватимуть власні компетентності – здобуватимуть знання, розвиватимуть вміння та формуватимуть ставлення;
- типовий навчальний план буде варіативним – вчителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси в інтересах своїх учнів;
- батьки зможуть відстежувати навчальний поступ своїх дітей;
- педагоги супроводжуватимуть освітній процес, маючи академічну свободу;
- школи будуть забезпечені відповідними підручниками, посібниками та іншими ресурсами, зокрема й електронними.
Стандарт не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції. Цими 9-ма освітніми галузями є мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура.
У документі також чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи):
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності;
- культурна компетентність;
- підприємливість і фінансова грамотність.
Протягом наступного навчального року, з вересня 2021-го, відбуватиметься пілотування навчально-методичних матеріалів у пілотних 5-х класах Нової української школи. Крім того, з березня 2021-го до серпня 2022 року заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів. Наступним кроком у реалізації концепції НУШ стане розроблення та затвердження Стандарту старшої профільної школи, за яким навчатимуться 10-12 класи.
