У п’ятницю, 23 квітня, відбулося позачергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, на якому розглянули питання про утворення просідання земної поверхні на вулиці Глібова та заходи щодо його ліквідації.
Як повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міськради Іван Дембич, інформація про утворення нової провальної воронки на вулиці Глібова надійшло на початку квітня. При виїзді на місце встановили, що нова воронка прилягає до воронки №14, її площа – 10 на 15 метрів. Просідання поверхні утворилося всього за 50 метрів від дороги й приблизно за 100 метрів від будинків. Небезпечну територію огородили сигнальною стрічкою і за нею ведеться спостереження, пише "Калуш ФМ".
За словами провідного геолога Калуської галургійної лабораторії ДУ НІОХІМ Юрія Садового, просідання утворилося в межах північного каїнітового поля рудника "Калуш". Ця ділянка розроблялася у 1968 році. І оскільки у процесі розробки були допущені порушення, зокрема не здійснювалася тверда закладка камер, то тепер ми і пожинаємо їх плоди. Нові провальні воронки тут будуть утворюватися і надалі. А для міста ця ділянка важлива, оскільки там іде розв’язка доріг.
При цьому він додав, що ситуація з просіданнями давно не контролюється, останній моніторинг з вимірювання положення земельної ділянки був у 2008 році, а в 2014-му здійснювалися геодезичні вимірювання, які показали ймовірні просідання.
Разом з тим Юрій Садовий додав, що ще складніші процеси будуть відбуватися у Сівці-Калуській і Кропивнику, звідки витіснятимуться розсоли, які переміщатимуться в напрямку Калуша і водозабору.
На тому, що моніторинг за процесами просідання і дослідження вести необхідно наголосила і старший науковий співробітник Калуської галургійної лабораторії ДУ НІОХІМ Галина Цимбаліста. На її думку, якщо відновити ці спостереження, то можна буде спрогнозувати наступні просідання.
За словами начальника управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міськради Богдана Грущака, наразі глибина провалля становить понад 6 метрів, 5 з яких заповнені водою, але процес просідання й надалі продовжується, тому необхідна ліквідація воронки. За приблизними підрахунками необхідно близько 250 тис. грн. Наразі місто вже має досвід з ліквідації двох провальних воронок, куди перевезли понад 22 тисячі тонн породи. Ці роботи виконували у 2018-2019 роках.
У результаті, члени комісії прийняли рішення:
взяти дану інформацію до відома, присвоїти новій воронці №14б, уточнити інформацію щодо кількості будинків, які розташовані на відстані 70-100 метрів від небезпечної зони і перевірити наявність документів на них, проводити лабораторні дослідження рідкої фази воронки та вести візуальні спостереження, розробити проєктно-кошторисну документацію з ліквідації провалля, а також управлінню з надзвичайних ситуацій підготувати звернення до Івано-Франківської ОДА і обласної ради щодо виділення коштів на ліквідацію.
