Вісімдесятирічний ювілей 16 березня 2021 року відзначає калуський письменник, поет та сатирик Ігор Гаврилюк — член Національної спілки письменників України, член комісії з підтримки книговидавництва місцевих авторів Калуської міської територіальної громади, депутат першого та п’ятого демократичних скликань Івано-Франківської обласної ради, активний громадський діяч.
Ігор Гаврилюк передав на Схід більше 1400 авторських книг — у бібліотеки звільнених міст та сіл України, а також у зону проведення бойових дій.
Як повідомила на оперативній нараді у міського голови заступниця начальниці управління культури, національностей і релігій Калуської міської ради Леся Піцик, у закладах культури Калуської територіальної громади зорганізували: літературне досьє “Його перо послужить Україні”, літературний портрет “Сатирик і гуморист”, презентацію творчості “Гумористичне перо Ігоря Гаврилюка”, виставку “Територія слова і духу автора Ігоря Гаврилюка”, літературне знайомство “ Сатиристичні настрої Ігоря Гаврилюка” та багато інших.
На суботу, 20 березня, планували проведення у ПК “Мінерал” творчого вечора “Гаврилюкові — 80!”. Проте захід перенесли до відміни карантинних обмежень червоної зони.
З нагоди свого ювілею сатирик написав чудову поезію.
СОБІ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
Повірити важкувато, що мені, нівроку!
Виповнилося сьогодні вісімдесят років,
Що ще пишу, й кажуть люди, часом не найгірші
Пародії, гуморески та ліричні вірші…
… Було в мене товаришів, як трави у лузі!
Нині тільки у фейсбуці залишились друзі.
Решта в світах загубились у часи недобрі,
Декотрі, на жаль, дочасно відійшли за обрій.
Спитаєтесь, які плани у мене найближчі?
‘‘Піднятися на вершини карпатські найвищі,
Після того, як з верхів тих поволеньки злізти,
За осінніми грибами в молодняк полізти,
І, лазячи навкарачки, стільки назбирати,
Щоб по них було потрібно воза присилати.
…, Упіймати, бо ж улітку не сиджу удома,
Окунців зо два десятки і одного сома,
А ще щуку і бажано хоча б півпудову,
Щоб дружина з неї юшку зварила чудову.
… Ще літ …надцять поскрипіти й до круглої дати –
Бо ж маємо дві онучки, – правнуків діждати…
На Дністер піти із ними, щоб ті риболапці
Самі щучок наловили й сомів для прабабці.
… І аж тоді осушити з сусідом півлітру
Та податись на прогульку, як… не буде вітру’’.
З біографії письменника.
Ігор Іванович Гаврилюк — уродженець села Довжки Калуського району, що на Івано-Франківщині. Освіта вища — інженер з експлуатації автомобільного транспорту. Мешкає в Калуші з 1968 року. З 1959 по 1968 рік працював на шахтах Донбасу машиністом підземного електровоза та вибійником, Там же вступив на вечірнє відділення гірничо-металургійного інституту. Три роки служив у війську, а після демобілізації, попрацювавши ще кілька літ вибійником, переїхав до Калуша, де й живе досі.
Одружився в 35 років. І аж тоді почав писати. Першу книжку прозових гуморесок «Вчений нянь» видав у 42 роки. Другу — «Пунктуація кохання» в 48 літ. Після виходу «Пунктуації…» (літературні пародії) був за рекомендацією Олега Чорногуза, Юрія Цекова та Павла Добрянського прийнятий до Спілки письменників Радянського Союзу. До речі, ані кандидатством, ані членством у комуністичній партії Ігор Гаврилюк себе не зганьбив, як не зганьбив себе жодним твором во славу партії чи Леніна. Вищу освіту здобув в Івано-Франківському інституті нафти і газу. Працював учителем, заступником головного інженера автотранспортного цеху, головою комітету народного контролю, журналістом.
Продовжував писати. Окрім згаданих вище збірок, видав ще «Малі діти — великий клопіт» (віршовані та прозові гуморески і літературні пародії), «Збираниця» (вибрані твори, теж мішанина, звідки й назва), «Новітня історія України» (сатирична, у віршах, виходила три роки поспіль окремими томами), «І кому ж то президента вдалось подоїти?» (сатиричні вірші), «Шпичаки» (політична сатира), «Прикарпатські браконьєри» (вибрані прозові та поетичні пародії), «Вербові тріолети» (пародії та фейлетони) та книжки для дітей: «Вірші для Солошки», «Сестрички-україночки», «Лікарські рослини», «Брати наші… великі та маленькі», «Загадки» (абетка) 1993 і 1997 р., «Сестрички-україночки» (вибрані твори), «Хто вночі свистить у ніс?», «Хвалилися окуні», «Наші пернаті друзі», «Казки-розмальовки». На столі в письменника — закінчена збірка літературних пародій «Інквізиція».
Ігореві пародії писані на твори найвідоміших українських поетів, серед яких чимало лауреатів Шевченківської премії — Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Леонід Талалай, Степан Пушик, Дмитро Кремінь, Павло Гірник, Петро Скунць, Володимир Коломієць, Павло Мовчан. І тому не дивно, що дехто з літераторів стверджує, що Ігор — один із найсильніших сучасних українських пародистів. Більше 20 разів його сатиричні вірші звучали (виключно з Праги) по всесвітній службі україномовного радіо «Свобода». У свій час його літературні пародії (а написав він їх більше 500!) друкувались у найвідоміших часописах. Зараз — через відсутність зворотнього зв’язку — письменник нікуди нічого не посилає?!
Окрім гумору, сатири та пародій, написав і видрукував чимало гострих статей та фейлетонів на природоохоронну тематику. Не один раз на цю ж тему виступав по радіо і телебаченню. Дещо з його доробку перекладалось на російську, угорську та білоруську мови.
