Березень-початок весни — період пробудження природи від довгого зимового сну. І хоча роботи на городі й у саду не так багато, як улітку або в квітні-травні, але відпочивати господарю вже ніколи. Адже саме зараз формуються основи майбутнього врожаю, і саме від вчасної і вмілої роботи в саду залежатиме майбутній урожай.
Поради, як вберегти сад від шкідників, від Оксани Ковальчук — провідної спеціалістки управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.
Хто пошкоджує ваш сад?
Через вирощування плодових дерев на одному місці протягом багатьох років у садових насадженнях формується відносно постійний склад шкідливої та корисної фауни. З урахуванням строків розвитку, характеру живлення шкідників плодових культур умовно можна поділити на п’ять основних груп.
Шкідники першої групи пошкоджують бруньки і бутони. Це види, у яких весняний розвиток і максимальна шкідливість збігається із початком активної вегетації яблуні: довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд); трубкокрути (букарка, казарка). Вони знищують бруньки, листя і зав’язь плодових дерев.
Друга група — листогризучі види. Це — велика різноманітність гусениць лускокрилих шкідників, що живляться листям і пагонами рослин: золотогуз, непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд, листовійки, п’ядуни, горностаєві молі, мінуючі молі, совки. Вони зменшують площу листкової поверхні, послаблюють надходження поживних речовин у різні органи дерев.
Третя — сисні види: попелиці, листоблішки, щитівки, цикадки, клопи та кліщі. Вони послаблюють ростові процеси, знижують надходження поживних речовин у різні органи дерев, спричиняючи обпадання листя і плодів.
До четвертої групи шкідників належать ті, що пошкоджують плоди: яблунева, східна плодожерки, листовійки, плодові пильщики. Вони спричиняють прямі втрати урожаю — порушують притік поживних речовин до насіння, пошкоджені плоди опадають, а ті, що залишились, за товарними якостями вважаються браком. Шкідлива стадія їх мешкає у плодах, тому біотичні фактори не можуть утримувати щільність популяції на низькому рівні, і регулярні захисні заходи є необхідною умовою одержання високоякісних плодів.
П’ята — пошкоджують скелетні гілки і штамби дерев: червиця в’їдлива, деревоточець пахучий, яблунева склівка, підкорова листовійка, короїди, златки. Вони знижують урожай, викликають відмирання окремих гілок, суховершинність і загибель дерев.
Поки не розпустилися бруньки
Щоб захистити сад від комах-шкідників, кліщів, збудників хвороб, мохів, лишайників, боротьбу з ними необхідно починати до розпускання бруньок.
Багато шкідників, наприклад, різні види щитівок (комовидна, несправжньокаліфорнійська, сливова), попелиць, кліщів, медяниць пробуджуються після зимової діапаузи вже за температури +7-8 С, а з настанням +12 +14 С починається період активної шкодочинності.
Також у цей же період активізуються збудники хвороб, ріст мохів та лишайників. Щоб захистити плодові дерева, обов’язково зробити весняне або закінчити осінньо-зимове обрізання дерев. Для того, щоб освітлити крону, видалити старі та пошкоджені хворобами пагони, забезпечити оптимальне навантаження майбутніми плодами. Окрім того, обрізання знижує рівень фітофагів, які зимують на гілках дерев, — яйцекладки шовкопрядів, гнізда із засохлого листя білана жилкуватого та золотогузки і деяких інших шкідників. Одночасно зачищають, збирають та знищують стару відмерлу кору, замазують садовим варом тріщини, морозобоїни, дупла, де також зимують кліщі, попелиці, гусінь яблуневої плодожерки та інших видів лускокрилих. Обов’язково потрібно збирати та знищувати опале листя, бур’яни, де можуть зберігатися збудники хвороб, такі як парша, борошниста роса, лялечки та гусінь у мінах листомінуючих молей.
Розпушення ґрунту в пристовбурових колах на глибину 15-
Упродовж останніх років розвиток грибних захворювань у саду став більш раннім, і починається він ще до цвітіння. Значні перепади між денними і нічними температурами, унаслідок яких утворюється роса, сприяє ранньому розвитку моніліозу.
Як захистити дерева ранньої весни?
Враховуючи те, що ранньої весни у випадку обробітку контактними фунгіцидами на рослині наступного дня утворюються значні незахищені ділянки (квітки, листя та пагони яблуні ростуть швидко), ранній захист яблуні необхідно базувати на системних препаратах, які тривалий час захищають рослину.
Розвиток інфекційних захворювань починається з ураження рослин збудником хвороби. Безпосередньо після ураження розвиток захворювання упродовж певного періоду протікає приховано, без зовнішніх ознак, і лише через деякий час на уражених органах або на всій рослині проявляються симптоми хвороби. Серед найбільш поширених і небезпечних захворювань яблуні в Україні є парша, борошниста роса, моніліоз та альтернаріоз.
З хімічних засобів захисту в цей період високоефективним є Препарат 30 Д,КЕ), яким бажано обприскувати крони, скелетні гілки та штамби дерев за норми витрати препарату300-400 мл на
Для підсилення дії препаратів рекомендується додавати в баковий розчин сечовину (карбомід) —
Захист у фазі масового розпускання бруньок
Проводимо обприскування як проти шкідників, так проти хвороб. Наприклад, Чемпіоном (з розрахунку 3 кг/га або 30 г/10 л води), Стробі (200 г/га або 20 г/10 л води), Хорус (200 г/га або 2 г/10 л води), Коссайт (2,5 кг/га або 25 г/10 л води). До робочого розчину фунгіцидів потрібно додати один з інсектицидів проти шкідників — Карате Зеон (0,4 кг/га або 4 г/10 л води), Фастак (0,25 л/га або 2,5 мл/10 л води), Золон (3 л/га або 30 мл/10 л води), Маршал (1,5 л/га або 15 мл/10 л води) та інші дозволені «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Захист у фазі «утворення суцвіть - рожевий бутон»
Обробка спрямована проти гусениці, що відроджується, листокруток, жуків довгоносиків, попелиць, несправжніх гусениць пильщиків, мінуючих молей, личинок щитівок та несправжніх щитівок, а також збудників хвороб. Обприскують одним із названих препаратів. Також можна застосовувати Данадим (2,0 л/га або 20 мл/10 л води), Конфідор (0,25 кг/га або 2,5 г/10 л води), Матч (1,0 л/га або 10 мл/10 л води), Нурел-Д (1,5 л/га або 15 мл/10 г води). З фунгіцидів у робочий розчин до інсектицидів потрібно додавати Блу Бордо (5 кг/га або 50 г/10 л води), Делан (1 кг/га або 10 г/10 л води). Цей препарат особливо ефективний на персику проти такої широко розповсюдженої та небезпечної хвороби, як кучерявість листя. Ефективним є застосування проти хвороб і препарату Імпакт (150 г/га або 1,5 г/10 л води), Топаз (0,4 л/га або 4 мл/10 л води), Топсин М (1,2 кг/га або 12 г/10 л води). У цей період пестицидами обробляють всі сорти різних строків дозрівання всіх плодових культур.
Наступне обприскування пестицидами проводять відразу після закінчення цвітіння проти гусениць, які пошкоджують листя, попелиць, щитівок, медяниць, кліщів та хвороб. Застосовують один із названих препаратів у суміші інсектицид+фунгіцид.
Поради садівникам
Зберігати готовий робочий розчин можна не більш як одну добу. При рясних та частих опадах обприскування необхідно повторити, особливо в тих випадках, коли використовуються препарати контактної дії. Якщо препарат купується у роздрібній торговій мережі, необхідно вимагати чек та сертифікат якості, позаяк в останні роки дуже багато засобів захисту рослин у випадкових продавців на ринках — це неякісні підробки. Норми витрати робочої рідини залежать від віку дерев: до 5 років — 0,5-1,0 л/дерево, 6-10 років — 2,5-3,0 л/дерево, 11 і старше — 3,0-3,5 л/дерево.
Увага! При проведенні обприскувань необхідно дотримуватися рекомендацій на упаковці та елементарних вимог із безпеки при роботі з хімічними засобами захисту рослин.
Якщо виникнуть питання, звертайтеся за консультацією до управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за телефоном: (0342) 78-76-67 чи за адресою: вул. Шевченка, 1 с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.
