На третьому пленарному засіданні VIII демократичного скликання депутати Калуської міської ради затвердили Програму розвитку та фінансової підтримки КНП “Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області” та Програму розвитку та фінансової підтримки комунального некомерційного підприємства "Калуський міський центр ПМСД Калуської міської ради" на 2021рік.
Калуська ЦРЛ: ремонт резервуару та ліфтів
Іван Красійчук, головний лікар Калуської ЦРЛ, зазначив, що Калуська ЦРЛ належить до закладу вторинного рівня, тож отримує кошти насамперед від Національної служби здоров’я України (згідно укладених договорів), друге джерело надходження — органи місцевого самоврядування та має власні надходження. “Але вартість послуг, які проплачує НСЗУ, не відповідає реаліям, коштів не вистачає. Тому ми звертаємося до підтримкою до громади. Сума, яку просимо — 9 мільйонів 532 тисячі гривні”, — каже Іван Красійчук.
Частину коштів планують спрямувати на капітальні видатки. Адже в Калуській ЦРЛ є велика проблема із водопостачанням. Із двох резервуарів працює тільки один. Його відремонтували у попередні роки. Тепер потрібно ремонтувати другий. Орієнтовна сума ремонту — 700 тисяч гривень. Ще одна велика проблема у закладі — це питання ліфтів. Вони функціонують ще з 1985 року — від коли закладена лікарня. В останній час їх часто доводиться ремонтувати. “Але наразі вже жодна компанія не хочеться братися за їх ремонт, — зауважує Іван Красійчук. — Ліфти аварійні, тож підрядні організації не хочуть брати на себе таку велику відповідальність. Адже не можуть гарантувати в таких умовах надійність ремонту”. Тож у Калуькій ЦРЛ хочуть встановити хоча б один новий ліфт. Ціна питання — теж орієнтовно 700 гривень. Решту коштів лікарня докладе із власних надходжень.
Решта суми із програми — для забезпечення щоденної життєдіяльності закладу, для покращення надання допомоги жителів міста та району.
Калуська міська поліклініка: кошти для лабораторії та на купівлю мамографа
Про програму розвитку та фінансової підтримки КНП “Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги” на 2021 рік на сесії доповідав директор закладу Михайло Гаврилишин. Він розповів, що з нового року на обслуговуванні закладу буде 88 тисяч 700 осіб, три приміщення у Калуші (на вулицях Б. Хмельницького, Будівельників та Дзвонарській), п’ять амбулаторій та 11 фапів. А оскільки росте структура, потрібно більше коштів на утримання. До Калуської ОТГ доєдналися ще кілька сіл, вони також хочуть отримувати якісні медичні послуги. Тому окремим пунктом у програмі прописана фінансова підтримка ФАПів, зокрема у частині заробітної плати для працівників.
Щодня до Калуської поліклініки звертаються 120-200 осіб, щоб здати аналізи крові. Тобто лаборанти кожного дня виконують 1000-1200 аналізів (бо кожне направлення — це не менше шести показників). Також щодня — до 250 загальних аналізів з формулою, яку рахують вручну.
Тим часом НСЗУ оплачує тільки кілька показників — визначення рівня холестерину, глюкози, загальний аналіз крові з формулою, експрес-тести на гепатити В і С, тести на ВІЛ та на вагітність. Тобто гроші надходять тільки за 60-70 відсотків аналізів, які проводять у поліклініці.
Є й ще більші витрати. У поліклініці функціонує кабінет наркозалежних, які перебувають на замісній терапії. Згідно вимог, у ньому мають працювати три лікарі та дві медсестри. При цьому держава виділяє на це 9 тисяч гривень у місяць.
“Загалом тих кощтів, які надходять від Національної служби здоров’я України, — констатує Михайло Гаврилишин, — може вистачити хіба що для медзакладів у невеликих селищах. А не для медустанови, де щодня проводять велику кількість досліджень”.
Не вистачає коштів і на повноцінне забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту: “Щодня кожному із 500 працівників потрібно видати по дві маски. Маємо трохи запасу, але цього недостатньо. Тому мусимо просити по допомогу”.
Близько одного мільйона гривень спрямують на витрати з проведення щорічних медоглядів працівниками освіти. Згідно вимог вчителі повинні проходити медичний медогляд щороку, а вихователі у дитячих садочках — два рази на рік. Тож у бюджеті щороку закладають кошти на оплату медперсоналу та на витратні матеріали в одному із закладів.
Найбільшу суму у програмі — а це 3 мільйони гривень — складає перший внесок за цифровий мамограф.
“Купити такий апарат просто необхідно, — пояснює Богдан Гаврилишин. — І відкладати не варто. У нашій територіальній громаді — більше 30 тисяч жінок. Захворюваність на рак молочних залоз зростає. Тому мамограф потрібен якнайскоріше. Бо за рік для багатьох жінок уже буде пізно”. Загальна вартість апарату — 8,5 мільйона гривень. Решту суми, яку потрібно буде виплачувати частинами, у медзакладі знайдуть. А от відразу три мільйони на перший внесок просять виділити з міського бюджету.
“Розумію, що зараз непростий час, але дуже прошу знайти можливість вирішити це питання в інтересах держави”, — зазначив Михайло Гаврилишин.
Депутати цікавилися, чи у поліклініці буде кому працювати на мамографі. Богдан Гаврилишин зазначив, що наразі вже є один спеціаліст, ще один фахівець незабаром пройде стажування і Києві в Інституті онкології.
