Руслан Цюпер :«За всю історію команда з Калущини у 2020 році вперше виграла Кубок Ліги чемпіонів міст і районів Івано-Франківщини».
Про здобутки і перспективи футболу на Калущині, про своє життя у футболі — у розмові з головою федерації футболу Калуського району Русланом Цюпером.
— Уже минув рік з того часу, як ви обрані головою федерації футболу Калуського району, до того були заступником голови. Вітаю з річницею на посаді і з ювілейним днем народження
— Дякую за вітання. Але посада — гучно сказано. Працюю на громадських засадах. Я є підприємцем. А футбол — це улюблене моє заняття. На нього завжди знаходжу час. А щодо коштів, які вдається залучити федерації, вважаю краще їх витрачати на розвиток футболу, на придбання нагородної атрибутики, нагород для команд та футболістів, а не на утримання штату. Минулого року, наприклад, нагородний фонд у Калуському районі склав понад 100 тисяч гривень. Від імені федерації дякую всім, хто долучився до його формування. Також хочу подякувати Калуській районній раді, сільським радам Новицької, Войнилівської та Верхнянської ОТГ за підтримку своїх футбольних команд.
— Які у Вас обов’язки, як у голови федерації футболу?
— Насамперед це — організація змагань Чемпіонату першості, Кубка та Суперкубка району з футболу, вирішення різних питань, пов’язаних із футболом у Калуському районі.
— Пане Руслане, а як футбол прийшов у ваше життя?
— Все почалося, як майже у всіх хлопчиків. Скільки себе пам’ятаю, завжди любив ганяти за м’ячем. А з 7 років став займатися футболом серйозніше, коли разом зі своїми однолітками із Станькової почали навчатися у Калуській дитячо-юнацькій спортивній школі. Нашим тренером із футболу був зараз добре відомий на теренах Калущини і далеко за її межами Ярослав Коник. Мої друзі Сергій Романишин (Сергій навіть грав у Національній збірній) і Роман Філіпович вступили у фізкультурні навчальні заклади, стали відомими в Україні професійними футболістами. А я продовжив навчання після закінчення 8 класів Станьківської школи у Верхнянській. Грав у складі футбольної команди с.Верхня у Чемпіонаті області. Відтак був організатором і гравцем футбольної команди рідного села Станькова.
— Які події із футбольного життя для Вас стали знаковими?
— Наша команда із Станькови три роки поспіль вигравала Чемпіонат району із футболу і Кубок району. Команда навіть брала участь у турнірі Ліги чемпіонів міст і районів Івано-Франківської області і пройшла до фіналу. Але в серії післяматчевих пенальті ми поступилися ФК «Перегінське».
За всі роки було дуже багато цікавих матчів. Та найбільше запам’яталося, коли у 2011 році нарешті здійснилася мрія нашої команди і після багатьох років перерви ми виходили із нижчої ліги у вищу.
Для Станькови також важливою подією стало будівництво у 2012 році роздягалень для футболістів. Фінансово до цієї справи доклалися меценати, вихідці із нашого села Ігор Чигур, Петро Кузів, Василь Федоришин, Ярослав Гишпель та багато інших, які вкладали кошти, час та працю рук.
— Як голова федерації футболу Калуського району, як оцінюєте розвиток футболу у Калуському районі?
— У минулорічному Чемпіонаті району взяла участь 21 команда Калуського району. Серед них є багато сильних команд, а в командах — чимало перспективних гравців. Та, як кажуть, у будь-якій справі вдосконаленню меж нема, у футболі — теж. Переможцем минулорічного Чемпіонату району стала команда зі Збори, срібним призером — команда с. Верхня. Обидві команди брали участь у розіграші Кубку Ліги чемпіонів міст і районів Івано-Франківської області. Дві команди досягли високих результатів і потрапили у фінал змагань. Кубок виборола верхнянська футбольна команда «Юність». Це вперше в історії, що Кубок Ліги чемпіонів отримала команда з Калущини. А для федерації Калуського району великим здобутком стало й те, що з нашого району у фінал Ліги чемпіонів потрапили 2 команди.
У минулу неділю розпочався І тур Чемпіонату району з футболу, а четвертого жовтня розпочинаються змагання на Першість району із футболу. Бажаю всім командам чудової змістовної гри та перемоги. Верхнянська «Юність» цьогоріч уже гратиме у Чемпіонаті області. Тож бажаю команді теж успішної і результативної гри.
— Знаю, що Ви не лише функціонер від футболу, але й досі є активним гравцем.
— Так. Граю у збірній ветеранів. Ми — команда 40 плюс —стараємося, щоб не осоромитися перед молодими футболістами. Наша збірна ветеранів неодноразово перемагала в обласному турнірі. Ми ставали чемпіонами області з мініфутболу. Багато гравців нашої команди грають у чемпіонаті району. Команда ветеранів — сильна команда. Багато наших гравців грали у професійних футбольних командах. У турнірі, який відбувся у Долині, брали участь сильні команди із Стрия, Долини, Брошнева, івано-франківське «Прикарпаття», але наша команда зуміла зайняти перше місце. Щоб бути у формі, кожного тижня збираємося раз чи двічі на тренування на спортивних майданчках у Калуші, проводимо турніри з мініфутболу.
— Родина підтримує ваше захоплення футболом?
— Дружина і донька ставляться
