«Ми — неформат»: чому калуський рок-бенд DREZZYNA майже не виступає в рідному місті

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 25.05.2018 00:19
  • 0

Калуський бенд DREZZYNA готується до рок-марафону. Ми відвідали одну з їхніх репетицій у «Мінералі». Послухали як кавери, так і авторську музику. А також поговорили про калуську публіку та життя неформатних бендів в Україні.

— Сподіваюсь, ви це фотографувати не будете. А то подивишся на ці прапори, плакати і точно не зрозумієш, чим займається ця група, — сміючись, каже Орест Белей.

Він — соліст калуського рок-бенду Drezzyna, який існує уже два роки. Прапорами з різноманітними зображеннями: від старовинної карети до Боба Марлі, обвішані стіни вузької кімнатки, по суті коридору. Тут стоять два невеликі дивани, столик, за яким учасники групи відпочивають після репетицій. Обговорюють при цьому сучасний стан української музики, смаки нашого суспільства і обов’язково жартують.

Барабанщин бенду Петро Лазоришин у кімнаті-коридоріKalushNews.City
Гітарист та соліст Олег Лазоришин на фоні плакату DREZZYNAKalushNews.City
KalushNews.City
У кімнаті-коридорі, що веде до місця репетицій бенду

 

— Я завжди кажу, що коли не знаєш, що сказати, то краще пожартуй. Але й жарти не завжди бувають вдалі, — каже Олег Литвинський, гітарист та вокаліст бенду.

Кімната-коридор веде до місця, де проводять репетиції. Це невеликий простір зі стінами, які обкладені паперовими лотками від яєць:

— Вони допомагають акумулювати звук, інакше він розсіюється. Це ще така практика з Союзу, — пояснює Олег Литвинський.

KalushNews.City
KalushNews.City
Стіни у кімнаті, де проходять репетиції, обкладені паперовими лотками від яєць

 

На стінах-лотках плакати досить популярної свого часу калуської групи «Голубі кристали». Вона, як виявилося, проводила репетиції у цій же кімнаті «Мінералу»:

— Ми всі у свій час були у «Кристалах», навіть наймолодший Петро, — це знову розповідає Олег Литвинський.

Петро Лазоришин в той час ховається в комірці кімнати. По суті, це відгороджений кут, де стоять барабани. Не хоче фотографуватися.

Барабанщик Петро Лазоришин не хоче фотографуватися KalushNews.City

Розпочинається репетиція. Налаштовують інструменти. Говорять про ноти, навколо багато техніки, до якої ведуть численні дроти. Список пісень, які потрібно прорепетирувати, є біля кожного музиканта. Починають з каверів відомих рокових композицій.

— Ми граємо глем-хард-рок. Дуже стараємося виконувати кавери максимально наближено до оригіналів. Краще за те, як зробили, не зробиш, — це думка всіх учасників бенду. Хоча не заперечують, що з ними можуть не погодись інші музиканти.

KalushNews.City
KalushNews.City
KalushNews.City
Під час репетиції музиканти поводять себе по-різному

 

Грають одну за одною композицію зі списку. Три гітари, барабан та соліст. Бек-вокалістка Оксана Ковкрак не змогла прийти на репетицію. Кожен поводиться по-своєму: хтось досить спокійно грає композицію, хтось — весь у музиці. Орест не може спокійно стояти й співати. Рухається під ритм музики, бере стійку мікрофона. Загалом поводить себе, як на концерті.

Починають співати свої авторські композиції. Музику й слова до них написав Орест Белей. Це дві пісні у списку й вони україномовні. Кажуть, що раніше більшим попитом користувалися саме англомовні кавери. Натомість зараз, скоріш за все, через події на Сході, зростає попит на якісну україномовну пісню. Сингл бенду «В моїх снах» уже записали на студії «Yesindeedy Records», яка належить барабанщику Петру Лазоришину.

— Ми маємо більше написаних пісень. Але ще треба попрацювати над їхнім аранжуванням. Записати на студії, а це все — час, — пояснює гітарист бенду Роланд Бревко.

Слово «час», у значенні його відсутності, дуже часто звучить серед хлопців. Свій рок-бенд вони називають класним хобі. Адже кожен має основну роботу, яка приносить дохід. Хтось лікар, хтось підприємець, хтось менеджер середньої ланки, хтось працює ще у кількох музичних проектах. Власне через це не завжди виходить їздити на концерти, на які запрошують.

Говорять й про низьку якість техніки на українських майданчиках. А хороші інструменти у поєднанні з такою технікою не дають доброго звуку. Через це не завжди хочеться їхати на концерти.

Це як взяти двері від Мазераті й поставити до Запорожця, — жартома пояснює Роланд Бревко.

Продовжують репетирувати. Крім музикантів, тут присутні двоє слухачі бенду. Один із них — Олег Макарчук — колись був гітаристом DREZZYNA. Проте зараз є учасником інших музичних проектів. У кімнаті-коридорі спокійно сидить і слухає чоловік років за сорок. Він приходить на кожну репетицію групи, але ніби перебуває десь у своєму світі. Навіть під час розмов та жартів.

KalushNews.City
KalushNews.City
Учасники бенду DREZZYNA підтримують атовців

 

На стінах кімнати для репетицій плакати про благодійні концерти для атовців, портрети воїнів на календарі, подяка за підтримку від українських військовослужбовців. Власне участь групи DREZZYNA у калуському рок-марафоні є ще однієї благодійною акцією. Зібрані на ній кошти підуть на допомогу важкопораненим атовцям.

— DREZZYNA рідко виступає для калушан. Цьогорічний рок-марафон буде тільки другим таким виступом. Нам в кайф просто вийти й заспівати, — пояснюють музиканти.

— Проблема українського суспільства, і Калуша зокрема, що ще за Союзу все втиснули у формат. Так і зараз. Ми — неформат, тому й аудиторія, й підтримка менша, — пояснює Олег Литвинський.

— Але на нас люди ідуть, — заперечує Орест Белей.

— Та чогось ідуть, — сміється Олег Литвинський.

Гурт DREZZYNA готується до калуського рок-марафону KalushNews.City

Хлопці розовідають про участь у концертах в Чернівцях, Славську, Попельниках і т.д. В основному, це виступи на байкерських фестивалях. Зазначають, що жоден з них не є байкером. Проте саме на таких фестах слухають хард-рок.

Питаю, чи у всіх хлопців бенду є музична освіта:

— У Романа нема, — каже Орест.

— Як нема. Вісім років фортепіано у музичній школі, — відповідає Роман Кучерак, який є гітаристом у DREZZYNA.

— І у мене вісім років фортепіано, — каже барабанщик Петро Лазоришин.

— І у мене, — говорить соліст Орест Белей.

— А ми шукали клавішника, — сміється Петро.

Виглядає так, що вони багато чого один про одного не знають. Не знають того, що людині збоку здається необхідним для музиканта. Для них важливіші музичні навички кожного зокрема, які часто зовсім не залежать від освіти. Олег Литвинський, наприклад, взагалі не має музичної освіти. Для них звично, коли в час виступу гітарист стає барабанщиком, а барабанщик — гітаристом. А ще учасникам бенду важливо, щоб кожен з них розумів один одного з півслова. І бажано, щоб це слово було веселе.

Коментарі:

Останні новини