​​​​​​​Професія "патологоанатом": не тільки робити розтини, а й ставити діагноз живим

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 08.08.2018 13:49
  • 0

Зізнайтеся, тільки чесно. Професія патологоанатома асоціюється у вас тільки з розтином трупів? А як ви уявляєте собі цього лікаря? Невже таким собі здоровенним дядечком, схожим на м’ясника з кінофільмів, що ледь не цілодобово когось ріже? Насправді все зовсім не так.

Десь 80% свого часу патологоанатом проводить не в операційній, а в лабораторії чи своєму кабінеті — за мікроскопом. Адже головне його завдання — допомогти лікарям-колегам встановити правильний діагноз хворим. Про особливості професії ми говорили із молодим завідувачем патологоанатомічного відділення Калуської ЦРЛ Василем Тимківим.

Потрапити в операційну моргу мені, звісно, не вдалося. Спілкуємося із спеціалістом в його кабінеті. Приміщення стареньке, ремонту тут не було ніколи — ще з того часу, як побудували. Проте лікар на умови не скаржиться, каже, головне — хороше обладнання. От нещодавно придбали сучасний апарат для гістологічного дослідження, він значно полегшив роботу працівників відділення, купили витяжку. Десь рік тому в морзі замінили старі вікна на металопластикові, перекрили дах, а ще — провели воду у всі кабінети.

Василь Тимків kalushnews.city

Хто це і що він робить?

— Знаю, що більшість людей, і, навіть, багато медиків, не розуміють, чим насправді займаються патологоанатоми. І коли кажеш, що ми не тільки робимо розтин мертвим, а й допомагаємо живим, вельми дивуються.

Адже насамперед патологоанатоми займаються прижиттєвою діагностикою — проводять гістологічне дослідження біопсійного матеріалу. І від цієї роботи часто залежить життя пацієнта. Під мікроскоп до лікаря потрапляє матеріал після всіх проведених операцій: що не видаляли б — папілому, грижу чи весь орган. А зараз, як відомо, більшість операцій не проводять без попереднього лапароскопічного дослідження органа. Також патологоанатом досліджує всі зразки, які надходять із ендоскопічних, гінекологічних кабінетів тощо.

— Гістологічне дослідження — це така діагностика, коли, вивчаючи мікроскопічну будову тканини, можна довідатися, яка хвороба у є пацієнта. І робота ця дуже відповідальна і складна. Зазвичай процес триває 3-5 днів, може зайняти і більше часу. Бо тільки ретельне дослідження дасть змогу зрозуміти, чи немає в матеріалі злоякісних клітин, запального процесу.

Кожне захворювання має свою специфіку. І іноді тільки патологоанатом може дізнатися, на що людина хворіє насправді. Так що жарт про те, що "патологоанатоми — лікарі, які все знають, але нічого не можуть", правдивий наполовину. Патологоанатом — справді фахівець широко профілю, він повинен знати все про кожен орган людини.

— Часто буває так, що матеріал ще не прийшов, а лікар вже телефонує до мене і просить як ретельніше провірити зразки. Адже від мого висновку залежить, яке лікування призначати пацієнту. Діагноз ставлю тільки тоді, коли всі тканини пройдуть лабораторне дослідження. Якщо є якісь сумніви — їду радитися до колег в патологоанатомічне відділення обласної клінічної лікарні.

Чим патологоанатом відрізняється від судмедексперта?

Робота патологоанатома трохи схожа на роботц судмедексперта. Проте відмінності все ж є. Патологоанатом досліджує тільки тіла тих людей, котрі померли в лікарні чи кареті швидкої допомоги. Для чого? Щоб з’ясувати причину смерті. А ще перевіряє, чи помилка в діагнозі не стала причиною смерті, чи не було лікарської помилки.

— Чи багато розтинів доводиться робити? Як коли. Іноді за цілий тиждень — жодного. А інколи і три на день буває. Часто родичі померлого не хочуть, щоб проводили розтин. А даремно. Справжню причину смерті все ж краще знати.

Якщо ж лікуючий лікар чи патологоанатом помітить, що в померлого були прижиттєві травми, то розтин робитиме судмедексперт.

Роботи багато

Тільки 20% свого робочого часу лікар-патологоанатом проводить за розтинами в операційній. Решту часу робить гістологічні дослідження. А роботи вистачає. Адже в патологоанатомічне відділення Калуської ЦРЛ надходять матеріали зі всіх медичних закладів міста. Часто про допомогу просять і колеги з інших районів, бо калуське відділення вважається кращим.

Василь Тимків зауважує, що якщо патологоанатом бачить, що в зразках є злоякісні клітини, обов’язково перевіряє ще раз, консультується з колегами.

 kalushnews.city

До того часу, як очолити патологоанатомічне відділення Калуської ЦРЛ, Василь Тимків працював патологоанатомом в обласній лікарні:

— Я не мріяв з дитинства, що стану патологоанатомом, таких нахилів у мене не було, — усміхається. — Проте так вийшло, що потрапив в інтернатуру в морг обласної клінічної лікарні. І спеціалісти, які там працювали, так зуміли зацікавити мене, пояснити важливість своєї роботи, що я вже і не думав про інший лікарський фах. Робота патологоанатома є дуже цікавою, іноді тільки від нас залежить, яку тактику лікування вибере для пацієнта лікар.


Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції Kalushnews.city забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Коментарі:

Останні новини